Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

Захищаючи Україну, загинув співробітник SoftServe Тарас Чучман. Колеги діляться спогадами про героя

На передовій загинув розробник зі Львова Тарас Чучман. Він був Senior E-learning Developer, упродовж останніх пʼяти років працював у SoftServe. Він долучився до лав ЗСУ в перші дні повномасштабного вторгнення. 4 квітня потрапив під ворожий артобстріл й отримав травми, несумісні з життям. У нього лишилося троє дітей і дружина. Колеги з SoftServe діляться спогадами про Тараса та збирають фінансову допомогу для його рідних.

«Він був не лише відданим патріотом, але й надзвичайно талановитим і творчим, із чудовим почуттям гумору, легким у спілкуванні. Завжди ставився до своєї роботи з відповідальністю і дбайливістю. Усміхнений, налаштований на позитив, Тарас завжди був готовий допомогти колегам. Для багатьох з нашої команди він став близьким другом. Невимовна біль, невимовна втрата... Без батька залишилося троє дітей, без чоловіка залишилася дружина», — розповіли у SoftServe.

Колеги організували фінансовий збір, щоб підтримати родину Тараса Чучмана. Долучитися можна за посиланням або через перерахунок на картку 5375 4112 0510 8603. Для іноземних переказів можна використовувати PayPal: [email protected]

Тарас разом із колегами з SoftServe

Галина Даців, VP of Learning and Development:

«Важко говорити про Тараса у минулому часі. Прийняти звістку про його загибель на війні — неможливо, серце розриває нестерпний біль втрати такої чудової людини, талановитого колеги. Тарас був із тих людей, співпрацювати з якими було легко і продуктивно. Завжди усміхнений, спокійний, впевнений у своїх діях, він вселяв впевненість у тому, що, з якими б труднощами чи викликами ми не зустрілись, — все буде добре. Тарас був надзвичайно творчим і креативним, з особливим баченням прекрасного і естетичного.

У SoftServe Університеті Тарас працював у команді, що створює навчальні матеріали у електронному форматі. Завдяки його професіоналізму і зусиллям було відзнято й створено сотні успішних навчальних курсів та відеоматеріалів. Тарас був чудовим колегою, якого поважали та любили, до думки якого прислухались і цінували. Його щирість і простота у ставленні до людей забезпечували теплу атмосферу. Нам усім буде дуже не вистачати Тараса, пам’ять про нього буде завжди у наших серцях. Низький уклін Тарасу, нашому колезі, прекрасній людині, Герою, що віддав своє життя, захищаючи Україну, усіх нас. Щирі співчуття його рідним і близьким».

Олесь Шатківський, ELT Manager, друг і колега:

«Війна забрала життя у талановитого й вірного друга, з котрим понад двадцять років мали безліч спільних знайомих, подій, проєктів... Його життєва мудрість, позитивізм та емпатійність притягувала людей. Він любив тварин, цінував кожну мить життя та намагався її зловити на камеру.

Тарас створив кілька каналів, де публікував свої відео: з пейзажами й різними комерційними проєктами. Також був фанатом і штатним членом-кореспондентом футбольного клубу „Карпати“. Талановитий і творчий професіонал, готовий завжди підтримати й поділитися, справедливий і люблячий, щирий та гідний наслідування. Безмежно сумую і зберігаю пам’ять про Тараса».

Ярослава Кривошей, Associate Instructional Designer, подруга і колега:

«Перше враження про Тараса було: „Так, видно, що це дорослий дядько, певно, крутий спеціаліст. Не буду його злити“. Але він так легко і швидко це враження змінив, а в результаті взагалі опинився в списку друзів, яким першим повідомляєш про важливі речі у своєму житті.

Анекдот на будь-який випадок, професійна порада чи фідбек у стилі „Славуня, перероби!“, голосний заразливий сміх, максимально комфортна співпраця на роботі та максимально вільна і відкрита атмосфера на посиденьках. А щоб зрозуміти, якою творчою і талановитою людиною він був, достатньо зараз в пошуці Facebook написати „Тарас Чучман“ — і поллється тонна його робіт для різних спільнот, клубів, центрів... Важко не думати про вже нездійсненні ним проєкти. Але ще важче знати, яку людину ми втратили».

Колега Тараса із SoftServe, попросив не називати імʼя:

«Одного разу ми готували студію в нашому офісі до зйомок і, як часто буває, все йшло не за планом і ми не встигали по таймінгу. Тарас в той момент був поруч. Він побачив, що нам треба допомога з деякими налаштуваннями, і без жодних вагань підійшов і почав допомагати.

Більше того — під час процесу він зміг створити веселу і невимушену атмосферу, незважаючи на те, що ситуація була стресова... Для мене та історія показова. Вона про те, яким був Тарас, — завжди готовий підтримати і з хорошим почуттям гумору».

Яра Перетятко, Instructional Designer, колега:

«Ми втратили більше ніж колегу, ми втратили друга, серце нашої команди. Талановитий, безмежно добрий наш Тарас, який завжди підтримував і допомагав. Дякую Тобі за дружбу. Ти назавжди залиш слід в наших життях».

Юра Романко, E-learning Developer, колега:

«Важко збагнути, що це реальність, що ця трагедія торкнулася нашої команди, що цієї зими я останній раз потиснув руку Тарасу... Він був справжнім патріотом, любив футбол, умів підібрати влучні жарти й завжди знав, як будь-яку критичну ситуацію сприймати з гумором.

Коли я лише прийшов у SoftServe, саме завдяки гумору Тараса мені було простіше влитися в колектив, позбутися невпевненості. На жаль, тепер це лише спогади про нього, але наша команда назавжди закарбує їх у пам’яті. Честь і слава тобі навіки, Тарасе! Ми будемо пам’ятати твій подвиг».


Команда DOU висловлює щирі співчуття родині та близьким. Вічна пам’ять! 🕯

Кілька днів тому ми писали про загибель Романа Боровика, Lead Software Engineer у SoftServe. Він поліг у бою під Бахмутом 24 березня. Роман пішов на фронт добровольцем, у нього лишилися дружина і троє дітей, 4 квітня його поховали у Львові.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось11
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

Схожі статті




4 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Шана герою...

Thanks for service

Мав честь знати Тараса особисто. Це без перебільшення велика людина із великим серцем і крутим почуттям гумору. Коли вперше із ним зустрівся і познайомився, він був в одязі (футболці чи худі) із логотипом Львівських Карпат і перша думка про нього була цитатою із пісні Братів Гадюкіних «Львівські батяри — ціла наша родина ... А ми ся подивим, як потреба стане Хто полізе в льох, а хто під кулі піде».

Спочивай з миром Тарасе :’(

Підписатись на коментарі