На війні загинув Front-end Engineer Abto Тарас Савчук. Колеги поділились спогадами про героя

На Бахмутському напрямку загинув 29-річний Тарас Савчук, Front-end Engineer компанії Abto Software.

Тарас був військовим добровольцем, мав позивний «Вовкулака», жив і працював у місті Золочеві Львівської області. Звістку про загибель воїна повідомили на сторінці компанії у Facebook. Із героєм попрощалися 26 грудня в його рідному місті.

«Тарас обороняв Україну від рашиської навали ще з 2014 року. Активний учасник подій Революції Гідності, УНСовець. Воїн 54/131 ОРБ та 10 ОГШБр. Людина з великої літери. Неймовірно розумна та світла людина. Він цікавився військовою історією, астрофотографією, любив походи в гори. Минулого року захопився мототуризмом. Також займався науково-дослідницькою діяльністю. Війна забирає найкращих», — таким спогадом про Тараса поділилися на сторінці Abto Software.

Його колеги також поділилися з DOU своїми спогадами про героя:

Ксенія Маковій, HR manager:

«Коли Тарас прийшов у компанію, він одразу нас попередив: якщо буде потрібно — піде на фронт. Це було за рік до війни. Ми тоді так здивувались: „Про що він говорить? Наче наразі ніяких великих загроз немає“. А потім почалась повномасштабна війна і він одразу пішов. Тарас був справжнім джентельменом, спокійним, виваженим. Усі його дуже любили і поважали. Останній раз я бачила його восени. Він прийшов в офіс і ми перетнулися біля дверей. Таким я його і запам’ятала — усміхненим. На похороні подивитись на нього мертвого мені забракло сил».

Євгенія Биць, General QA Engineer:

«Тарас любив свою роботу Front-end розробника, любив братися за складні завдання і доводити їх до кінця. Не любив тільки писати Unit-тести. Про це ми в команді часто жартували: мовляв, вони його завжди чекатимуть. Тарас був дуже товариською і різносторонньою людиною, завжди мав багато цікавих історій, щоб розказати під час наших зустрічей. Коли вдавалося зв’язатися з ним на передовій, він щоразу відповідав дуже позитивно, жартував, що є нормальна кава, тож все добре. Коли Тарас приїхав на кілька днів із фронту у відпустку, то знайшов час зустрітися з колегами. Був впевнений, що повернеться — і ми всі знову побачимось у нашому звичному місці. Ми також були впевнені...»

Ірина Лілякова, Lead Developer:

«Ми познайомилися з Тарасом на технічному інтерв’ю. Після короткої розмови я зрозуміла, що хочу працювати з цією людиною. Впевнений, уважний, розумний. Вже після перших днів спільної роботи склалось враження, що ми давно знайомі. Важко описати словами, наскільки хорошою людиною був Тарас. Надійний, відважний, завжди готовий допомогти, надзвичайно вихований... Коли писав із фронту, то завжди питав, як там проєкт, обіцяв одразу після повернення зайнятися тестами. Єдина обіцянка, яку він не виконав... Не віриться, що його більше не буде у нас на проєкті, що більше ніколи не підем разом на пиво, що його більше не буде у моєму житті... Неймовірно боляче».

Дмитро Гричанюк, Senior Software Engineer:

«Я працював з Тарасом як ментор. І це була приємна можливість, аби ближче познайомитись і потоваришувати. Максимальна зацікавленість та широкий кругозір давав йому велику фору, щоб швидко вирости професійно і полюбити свою справу. Добра, відважна, справедлива та щира людина, — усе те, що ми втратили. Незрівнянна радість — зустріти у своєму житті того, хто своїми вчинками і думками змушує розірвати звичний шаблон і проникливіше бачити все довкола. Безмежна йому вдячність! Людина, якій не було перешкод, якій лише час був вирішальним фактором для досягнення того, чого він хотів. Не забудемо і не пробачимо, друже!»

Наталя Хомин, HR Manager:

«Завжди було відчуття, що для Тараса війна не закінчувалась, навіть коли він був цивільним. Ще позаминулої весни та літа він питав, як виглядатиме співпраця, коли йому потрібно буде повертатись на фронт. Тоді це здавалось не на часі і трохи дивно. Але очевидно, що Тарас краще відчував загрозу. Пам’ятаю, як востаннє приходив в офіс. То був серпень чи вересень. Як завжди, був у сорочці і в мештах, зібраний та елегантний. Всі тоді хотіли розпитати, підтримати, похвалити Тараса, але він був скромний і стриманий, як і зазвичай. Він випромінював чоловічу благородність. Небагатослівний, ввічливий, цілеспрямований».

Наталія Олійник, QA Engineer:

«Тарас був неймовірно світлою і благородною людиною. Завжди захоплювала і надихала його лицарська стриманість, вихованість і мужність. Прекрасний чоловік ззовні та всередині, справжній цвіт нації. Тарас мав жити. Жити і будувати своє майбутнє та майбутнє України, за яку він, зрештою, і віддав своє життя. Вічна слава та подяка Герою! Тарасе, для мене честь знати тебе».

Степан Пелиньо, Delivery Manager:

«Розумний, скромний, відважний і з дуже хорошим почуттям гумору. Завжди зі своєю позицією. Є багато веселих історій з Тарасом. Для мене найбільше запам’яталась наша перша зустріч вживу на корпоративі. До того ми бачились тільки онлайн. Стою я, з кимось розмовляю, нікого не турбую і тут йде до мене гора м’язів, з усмішкою від вуха до вуха і фразою: „Та-та, то я, Тарас“. І тоді я собі думаю „Окееейй, треба акуратніше жартувати на колах“. Нічого після корпоративу не змінилось, а історія для жартів залишилась. Усі його любили і чекали на його повернення, а він завжди знаходив час нам відповісти з фронту».

Олег Сенишин, Software Developer:

«Ми з Тарасом часто спілкувалися через камеру комп’ютера. Я завджи вважав його приємним спокійним хлопцем. Коли ми познайомилися вживу, враження змінилося. У ньому завжди відчувалася сила і мужність, він був справжнім патріотом своєї країни, бо ще з 2014 року став на її захист. Це людина, яка обрала для себе непростий шлях і з гідністю стояла на ньому. Я захоплювався його мужністю і відданістю нашій країні, він не боявся труднощів. Коли в 2022-му почалася війна, без жодних вагань він пішов відвойовувати свою землю. Я переживав за нього, ми часто переписувалися і зідзвонювалися. Кожного разу він питав, як у мене справи. Був дуже добрим хлопцем. Такі люди заслуговують найвищої похвали і шани. Він гідний носити звання Героя України. Тарас назавжи у моєму серці, як приклад мужності і сили!»

Колеги та друзі Тараса Савчука закликають вшанувати його подвиг і присвоїти заслужене звання Героя України. Підписати петицію можна за посиланням. Вона вже набрала понад 2560 голосів.

Команда DOU висловлює щирі співчуття родині та близьким. Вічна пам’ять герою! 🕯


Нагадаємо, кілька днів тому ми писали та ділилися спогадами про колишнього співробітника EPAM Геннадія Афанасьєва, який загинув 21 грудня під час боїв на Луганщині.


Оновлення від 2 січня: додали спогади про Тараса від колег із Abto Software

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось7
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



2 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

сумую
світла пам’ять герою

R.I.P. Вічна Слава Герою!

Підписатись на коментарі