Українські ФОПи можуть не сплачувати податки у Литві

Литва опублікувала роз’яснення щодо оподаткування українських підприємців, які перемістилися до країни у зв’язку з нападом рф 24 лютого.

Головне

Українці не зобов’язані реєструвати свою індивідуальну підприємницьку діяльність у Литві, сплачувати в цій країні податки й подавати декларацію, якщо:

  • зареєстровані як індивідуальні підприємці в Україні й сплачують податки там;
  • прибули до Литви «через воєнний стан в Україні»;
  • продовжують працювати за контрактами, які уклали з клієнтами в Україні ще до того, як прибули в Литву.
Водночас підприємець втратить згадані права, якщо укладе «будь-які нові контракти у Литві».

Деталі

Видання AIN з посиланням на спеціалістів юридичної та аудиторської компанії Crowe уточнює, що у своєму висновку Литва не посилається на жодні додаткові умови, як-от місце знаходження центру життєвих інтересів, тривалість перебування у Литві (зокрема, до 183 календарних днів чи довше) тощо. На думку представників Crowe, така позиція є досить ліберальною.

Нагадаємо, що саме перебування в Європі строком понад 183 днів може створити юридичну невизначеність в статусі податкової резидентності українських біженців та може призвести до необхідності сплати податків в країні тимчасового перебування.

BRDO та IT-асоціація України звернулись до Уряду України та Міністерств фінансів Болгарії, Німеччини, Чехії, Угорщини, Румунії та Словаччини з проханням не змінювати податкове резидентство біженців-підприємців, які опинилися в цих країнах.

У серпні Міністерство фінансів ухвалило наказ, який дозволяє підприємцям отримати довідку, що підтверджує резидентство України, онлайн. Це дозволить уникнути набуття резидентства за кордоном й, відповідно, розв’язати проблему подвійного оподаткування для тих, хто виїхав через війну, вважають у Державній регуляторній службі.

Раніше лише у Польщі дозволили не сплачувати податки українцям, які працюють віддалено.

Все про українське ІТ в Телеграмі — підписуйтеся на канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному3
LinkedIn



2 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Щодо Польщі
Jednak Ministerstwo Finansów w mailu przesłanym do nas w środę ( 7 września) podkreśla, że ich pismo do strony ukraińskiej nie daje jakichkolwiek podstaw do stwierdzenia, że „rząd polski pozwoli uchodźcom pracującym zdalnie z Polski dla ukraińskich pracodawców wybrać sobie korzystniejsze opodatkowanie do rozliczenia.

Pismo to zawiera jedynie ogólne informacje dotyczące zasad ustalania rezydencji podatkowej w Polsce” — czytamy w komunikacie biura prasowego MF.

„Informacje opublikowane na stronie BRDO dotyczące zasad opodatkowania obywateli Ukrainy pracujących zdalnie z Polski dla ukraińskich pracodawców nie były autoryzowane przez Ministerstwo Finansów i stanowią jedynie opinię tej organizacji (BRDO). Informacje te są daleko idącą nadinterpretacją zasad rezydencji podatkowej przedstawionych przez Ministerstwo Finansów w odpowiedzi udzielonej tej organizacji” — podkreślają urzędnicy Ministerstwa Finansów.

„Jeżeli ukraiński rezydent podatkowy wykonuje pracę najemną na terytorium Polski, a jego wynagrodzenie jest wypłacane przez ukraińskiego pracodawcę, który nie posiada w Polsce zakładu albo stałej placówki, jest zobowiązany do zapłaty podatku w Polsce jeśli jego pobyt przekroczy 183 dni w roku kalendarzowym.

W takiej sytuacji opodatkowaniu w Polsce podlega całość jego dochodów związanych z pracą najemną wykonywaną na terytorium Polski, czyli także dochody osiągnięte przed przekroczeniem progu 183 dni pobytu w Polsce” — czytamy w mailu biura prasowego.

Раніше лише у Польщі дозволили не сплачувати податки українцям, які працюють віддалено.

Латвія ще. Її постійно забувають. Це не Литва, це інша країна :-) www.vid.gov.lv/...​arbinieki_no_ukrainas.pdf

Підписатись на коментарі