Євросоюз зобов’язав Google, Meta й інші онлайн-сервіси пояснити свої алгоритми

Європейський Союз узгодив амбітний законодавчий акт для контролю над онлайновим світом. Відповідно до нового Закону про цифрові послуги або DSA, такі компанії як Google, Meta тощо повинні будуть пояснити свої алгоритми, повідомляє The Verge.

Нове законодавство покликане змусити технологічні компанії взяти на себе більшу відповідальність за контент, який з’являється на їхніх платформах.

Подробиці рішення

Зокрема, нові зобов’язання включають швидше видалення нелегального вмісту й товарів, пояснення користувачам і дослідникам, як працюють їхні алгоритми, і вжиття більш суворих заходів щодо поширення дезінформації. Причому за невиконання вимог компаніям загрожує штраф у розмірі до 6% річного обороту.

«DSA оновить основні правила для всіх онлайн-сервісів у ЄС. Це дає практичну дію на принцип, що те, що є незаконним офлайн, має бути незаконним онлайн. Чим більший розмір, тим більша відповідальність онлайн-платформ», — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Своєю чергою Маргрете Вестагер, єврокомісар з питань конкуренції, яка очолювала більшу частину технічного регулювання блоку, зазначила, що цей закон «забезпечить відповідальність платформ за ризики, які їхні послуги можуть становити для суспільства та громадян».

Як очікується, DSA матиме більш негайний вплив на користувачів інтернету. Хоча законодавство поширюється лише на громадян ЄС, ефект цих законів, безумовно, буде відчутний і в інших частинах світу. Видання стверджує, що глобальні технологічні компанії можуть вирішити, що рентабельніше впроваджувати єдину стратегію для контролю за контентом і використовувати порівняно суворі норми ЄС як еталон.

Нові зобов’язання для інтернет-сервісів

Наразі остаточний текст DSA ще не оприлюднений, але Європейський парламент та Єврокомісія детально описали низку зобов’язань, які він міститиме. Зокрема, йдеться про таке:

  • Цільова реклама на основі релігії, сексуальної орієнтації чи етнічної приналежності особи заборонена. Неповнолітні також не можуть бути об’єктом цільової реклами;
  • «Темні шаблони» — заплутані або оманливі користувацькі інтерфейси, призначені для того, щоб спонукати користувачів робити певний вибір — будуть заборонені. У ЄС стверджують, що, як правило, скасувати підписку має бути так само легко, як і підписатися на неї;
  • Великі онлайн-платформи, такі як Facebook, повинні будуть зробити роботу своїх алгоритмів рекомендацій (наприклад, які використовуються для сортування вмісту в стрічці новин або пропонування телевізійних шоу на Netflix) прозорими для користувачів. Користувачам також слід запропонувати систему рекомендацій, «не засновану на профілюванні». У випадку з Instagram, наприклад, це означатиме хронологічну стрічку (як вона була введена нещодавно);
  • Послуги хостингу та онлайн-платформи повинні будуть чітко пояснити, чому вони видалили незаконний вміст, а також надати користувачам можливість оскаржити таке видалення. Однак сам DSA не визначає, який вміст є незаконним, і залишає це на розсуд окремих країн;
  • Найбільші онлайн-платформи повинні будуть надавати дослідникам ключові дані, щоб «дати більше уявлення про те, як розвиваються онлайн-ризики»;
  • Онлайн-ринки повинні зберігати основну інформацію про трейдерів на своїй платформі, щоб відстежувати осіб, які продають нелегальні товари чи послуги;
  • Великі платформи також повинні будуть запровадити нові стратегії боротьби з дезінформацією під час криз (положення, інспіроване нещодавнім вторгненням в Україну).

Коли запрацюють нові правила

Видання зауважило, що DSA розрізняє технологічні компанії різних розмірів, покладаючи більші зобов’язання на більші компанії. Найбільші компанії — ті, у кого щонайменше 45 млн користувачів у ЄС, як-от Meta й Google — матимуть найбільшу увагу з боку регуляторів.

Відомо, що ці технологічні компанії наполегливо лобіювали, щоб пом’якшити вимоги DSA, особливо ті, що стосуються цільової реклами та передачі даних стороннім дослідникам.

Незважаючи на те, що загальні умови DSA наразі узгоджені державами-членами ЄС, юридичний аспект усе ще потрібно доопрацювати та офіційно ухвалити закон. Однак наразі цей останній крок розглядається як формальність.

Передбачається, що нові правила будуть застосовуватися до всіх компаній через 15 місяців після ухвалення закону або з 1 січня 2024 року, залежно від того, що настане пізніше.


Нагадаємо, в січні 2022 року Європарламент ухвалив початковий законопроєкт, що обмежить таргетовану рекламу. Це дозволить зменшити використання особистої інформації такими техногігантами як Google, Amazon, Facebook.

Все про українське ІТ в Телеграмі — підписуйтеся на канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



Немає коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Підписатись на коментарі