«Наразі все затягнулося», — віцепрезидент GlobalLogic про дозвіл на виїзд айтівців за кордон

Якщо не розв’язати питання з бронюванням айтівців, їхнім виїздом за кордон, валютною політикою НБУ й податковим резидентством, зростання IT-індустрії уповільниться, а суми експортних надходжень знизяться. Про це 14 липня заявив в межах IT Media Club заявив Андрій Яворський, старший віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic.

Головне

  • Великі суми експортних надходжень були пов’язані лише з вдалим першим кварталом, однак далі залучати нових клієнтів стає все складніше. Ймовірно, IT-індустрія цього року згенерує близько $7 млрд експортних надходжень, припускає Андрій Яворський. Це майже ідентична цифра до показників минулого року.

    «За оптимальних обставин ми очікували зростання індустрії до $8-8,5 млрд. Однак, думаю, залишимося на тому ж рівні, що й були минулого року», — пояснює Яворський.

  • Експерт зауважує: зараз індустрія «пожинає плоди успішного першого кварталу». Однак вже спостерігається натуральний відтік бізнесу: старі проєкти завершуються, а нові знайти непросто.

    «Якщо у нас не вийде розв’язати проблему виїзду, безпеки та низку інших нагальних питань, буде складніше знаходити нові завдання людям. Зростання індустрії уповільниться», — каже Яворський.

  • Водночас за словами представника GlobalLogic, наразі немає суттєвих зрушень у питаннях бізнес-подорожей для айтівців, їхнього бронювання. Немає і зрушень, що стосуються валютної політики НБУ та набуття податкового резидентства тимчасово переміщених осіб в інших країнах.
  • Законопроєкти, які подають окремі депутати ВРУ, не надто дієві. У парламенті їх можуть розглядати дуже довго, зауважує експерт.

    «У законопроєкті про виїзд айтівців за кордон, який найбільше обговорювали, знайшли недоліки і його відправили на доопрацювання. Законопроєкт — це хороше довготермінове рішення, але зараз індустріям потрібно щось більш ефективне, те, що запрацює, умовно, наступного тижня. Це — впровадження постанови Кабміну. Я сподіваюся, що протягом кількох наступних тижнів ми отримаємо чіткий механізм виїзду за кордон з метою розвитку бізнесу. Однак наразі все затягнулося», — підсумував Яворський.

Деталі

За 5 місяців 2022 року експорт IT-послуг зріс на 27% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Крім того, цього року експорт IT-послуг зайняв 46% від загального експорту, тоді як у 2021-му ця цифра становила 37%.


За те, щоб дозволити виїзд айтівців за кордон, виступають низка великих українських IT-компаній, зокрема SoftServe, GlobalLogic та інші.

На початку березня міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров опублікував листа із закликом не мобілізувати до лав Збройних сил IT-спеціалістів, адже вони залучені в кіберопорі окупантам. Що про це кажуть юристи, економісти та команда Мінцифри DOU писав тут.

Про бронювання айтівців в інтерв’ю DOU розповідала СЕО Закарпатського ІТ-кластера Жанна Капіца. За її словами, Кластер вже має 50 успішних кейсів, однак процедура складна.

DOU окремо розпитував компанії про те, яким був їхній діалог з владою щодо бронювання фахівців. Їхні коментарі, а також розбір від юристів і відповіді від Міністерства цифрової трансформації ми публікували тут.

Згідно з даними Ukraine IT Report 2021, станом на початок цього року в Україні працювали 285 тисяч айтівців. За минулий рік IT-галузь принесла країні 4% ВВП.

Все про українське ІТ в Телеграмі — підписуйтеся на канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось7
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



26 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Мені зовсім незрозуміло, чому забороняють виїзд із країни, порушуючи при цьому статті конституції щодо свободи пересування громадян. Постанова кабміну явно протизаконна, як і багато в нашій країні, на жаль.
Пан Зеленський так часто говорить про необхідність схожості на Ізраїль. Чому б не почати бути схожими в чомусь хорошому? Незважаючи на багаторічну війну, ніхто нікого не обмежував у виїздах. Більше того, до країни постійно приїжджають люди, щоби там жити, підтримувати країну, воювати за неї.
Панів чиновників не дуже хвилює стан бюджету країни, якщо це не наповнює їхні особисті кишені. Тому аргументи здорового глузду у даному разі не актуальні.

Щоб власники квадратних метрів і автівок не потікали, і не залишили захист цих самих квадратних метрів комусь іншому.
Цікаво скільки б людей погодились за право виїзду з країни переписати свою власність на тих хто цю власніть захищає.

Цікаво скільки б людей погодились за право виїзду з країни переписати свою власність на тих хто цю власніть захищає

А, може тоді, слідуючи вашій логіці, варто випускати тих, хто не має нерухомості в Україні, або тих, чию нерухомість вже зруйнувало ракетними влучаннями?

Звідки з «скільки людей готові залишити все що в них є за право виїхати» можна взяти «варто випускати тих, ...» ?
Тут основна думка — «у мене є власніть, гроші, і мені настільки страшно(можливо щось ще) що я готовий все віддати аби виїхати в безпеку». Звісно — «у мене нічо нема і я готовий нічо віддати» паторочно виглядає.

Моя думка відносно того, що не випускають,

Щоб власники квадратних метрів і автівок не потікали, і не залишили захист цих самих квадратних метрів комусь іншому

Але не випускають і тих, у кого нічого немає, або хто все втратив. Тому ваша логіка дивна.

Кто тебе сказал что все убегут? Снова эта методичка ОП?

Новояз з «хлопками». «Зростання уповільниця» при тому, що кількість вакансій як один з методів оцінки ринку провалилась вже в три рази. Фактично, якщо писати прямим текстом, як проблеми зі списку не буде вирішено — ІТ ринок в Україні чекає на крах.

Буквально на минулому тижні мене запрошували у відрядження, щоб приземлити проект в Україну. На жаль, я пояснив, чому це неможливо, тому поїде хлопець з Німеччини і проект піде в Чехію. Але ми і далі розповідаємо, що все можна вирішити онлайн

нажаль, це далеко не один проект пройшов повз Україну вже

Та если бы только это было проблемой можно было бы порешать. Главная беда это плотная ассоциация «Украина = война» кто будет брать в Украине людей если они по пять раз на дню бегают в бомбоубежище, человека который вникал в проект месяц могут забрать в армию или даже убить?

Проходив багато співбесід за останні 1,5 місяці, людей з кваліфікацією беруть майже як і раніше.

Это ваш частный случай. Общая же статистика совсем не радужная.

Можу запропонувати такий собі workaround, але наскільки я бачив, то більша частина кордону не охороняєтся і сума штрафу не суттєва якщо вам не пощастить.

А де це ви бачили більшу частину кордону?

Як вони були готові «приземлити» проект в Україну, якщо вони не готові навіть зустріч організувати в Україні? Скрізь подвійні стандарти «хочемо проект в Україні, але не хочемо приїхати самі чи зробити онлайн» чи «хочемо зростання кількості IT спеціалістів в Україні, але при цьому хочемо всіх вивезти». Компанії переслідують якісь свої цілі, але звинувачують при цьому як завжди державу чи законодавство.

не знаю... на співбесіду завжди я приходив до компанії. Заварити чаю, купити печива та запросити всіх у гості.. не мислив в цьому напрямі)

вони не готові навіть зустріч організувати в Україні?
Компанії переслідують якісь свої цілі

Ну так логічно, що вони переслідують свої цілі. І одна з цілей — не кататися заради галерних контракторів у країну, в якій війна, ризикуючи своїми топами. Вони ж не заради благодійності проекти запускають. Як мінімум, це десь в кінці списку їх цілей.

якщо вони не готові навіть зустріч організувати в Україні?

Це трохи не так працює, навіть у мирний час.
Зазвичай, саме компанія їде до клієнта і «продає» свої послуги, особливо, якщо це «жирний» клієнт.
Вже потім, коли звʼязки налагоджені або якщо клієнт хоче на свої очі побачити команду, то їде до підрядника і зустрічається.
Також треба розуміти, що в клієнтів є свій бізнес, а черговий ІТ проект може бути навіть не основним його заробітком, тому не хочуть витрачати свій час.

Ви говорите про аутсорс, але якщо це продукт, який хоче умовно відкрити офіс в Україні, то ситуація була завжди протилежною. До війни, всі мої клієнти, які бажали найняти українську команду, — їхали в Україну, організовували зустрічі й наймали людей (в офіс чи ремоут — у всіх різні задачі). А ті, які вже тоді з різних причин не хотіли їхати, організовували все онлайн.
Тут ключове — хочуть вони наймати людей, які знаходяться в Україні чи ні.
Якщо є намір найняти українську команду, то місцеперебування ключової людини-організатора не має бути принциповим в таких умовах.

Зараз все виглядає так, що черги з тих хто хоче відкрити офіс в Україні чи найняти українську команду не спостерігається з досить очевидної причини. Про то й мова, що до війни могли приїжджати, наймати і відкриватись. Зараз — ми маємо приїжджати до них і продавати наші послуги і пояснювати як ми працюємо і зменшуємо ризики. Надати якісь гарантії. Зараз такої можливості у нас немає від чого страждає бізнес.

Ну так у нас же розмова в контексті коментаря Романа, який є архітектом в Епамі, а не в продуктовій конторі забугром.

Якщо контора робить експансію на нові ринки і відкриває нові офіси, то само собою, що вони будуть їхати, бо абстрактний «новий ринок» не може приїхати до контори в офіс в принципі)

так ви і скажіть який % продуктових компаній, які відкрили продуктовий офіс в Україні та яку кількість людей найняли, і який % тих, хто завели проекти в аутсорс.
Я думаю один Сиклум кількістю проектів і гребців перевершить всі продукти, які зайшли в Україну, от і відповідь.

Більш того, у воєнний час бажання відкривати продуктовий офіс тут — напевно найнижче зі всіх можливих, а от замінити його аутсорс командою — може виглядати все ще приємлевим.
Але який в цьому сенс, якщо ніякі зустрічі не відбудуться.

Виглядає як норм практика, коли конфіденційні моменти обговорюють очно на стороні клієнта. Ну і як нижче написали: їхати в країну, де є високий ризик (і страховка не покриє) — таке собі.

Є сенс наймати жінок і відправляти їх у відрядження.

Підписатись на коментарі