Україна та США підписали угоду про економічне і технологічне партнерство. Що вона передбачає

30 квітня у Вашингтоні Україна та Сполучені Штати підписали угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови. Його мета — залучити іноземні інвестиції в українську економіку, зокрема у видобуток критичної сировини, розвиток інфраструктури, а також інноваційні та технологічні проєкти.

Про це йдеться в пресрелізі Мінекономіки.

Угоду підписали віцепремʼєрка — міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів США Скотт Бессент. За словами Свириденко, це результат тривалих переговорів, і він закладає основу для «нової економіки» — сучасної, відкритої, з акцентом на інновації.

Головні положення угоди:

• Повна власність і контроль залишаються за Україною. Всі ресурси на території та в територіальних водах належать Україні. Саме Україна визначає, де і що видобувати. Надра залишаються у власності держави — це закріплено в угоді.
• Фонд створюється у форматі 50/50. Україна та США спільно управляють ним, жодна зі сторін не має переважаючого голосу.
• Національна власність захищена. Угода не передбачає змін у процесах приватизації. Державні компанії, як-от «Укрнафта» чи «Енергоатом», залишаються у власності України.
• Угода не містить жодних згадок про боргові зобов’язання України перед США.
• Угода узгоджується з українським законодавством і міжнародними зобов’язаннями, не суперечить курсу на ЄС.
• Угода не вимагає глобальної зміни законодавства. Потрібні лише обмежені зміни до Бюджетного кодексу України. Сама угода має бути ратифікована Верховною Радою.
• США допоможуть залучати додаткові інвестиції і технології. Через агентство DFC уряд США допомагатиме залучати кошти й технології від фондів і компаній у США, ЄС та інших країнах. Угода містить акцент на інноваціях.
• Доходи і внески Фонду не оподатковуються ні в США, ні в Україні. Це має підвищити ефективність інвестування.

За даними видання «Європейська правда», в угоді описані гарантії того, що вона не буде суперечити угодам України з ЄС та прагненню України до вступу. У разі появи суперечностей у вступній угоді з Євросоюзом, положення угоди зі США мають бути переглянуті.

Крім цього американські компанії не мають пріоритетного права на отримання ліцензій на видобуток мінеральних ресурсів в Україні, але повинні мати рівний доступ до аукціонів чи переговорів щодо їх придбання — на умовах не гірших, ніж у будь-яких інших учасників.

Угода стосується 57 стратегічних ресурсів, серед яких природний газ, нафта, олово, цинк, платина, паладій, хром, мідь тощо. Видобутку інших копалин та доходів від них це не стосується. Також вона не стосується доходів від української інфраструктури.

📌 Як працюватиме Фонд

Як розповіла на своїй сторінці у Facebook Юлія Свириденко, фонд фінансуватиметься з двох джерел: внесків США і частини доходів України. США можуть вносити не лише гроші, а й нову військову допомогу, наприклад системи ППО. Україна направляє до Фонду 50% доходів від нової ренти на нові ліцензії для видобутку нафти, газу й корисних копалин. Можливі й додаткові грошові внески — за рішенням уряду.

Кошти Фонду можна використовувати лише в межах України — на проєкти у видобувній галузі, пов’язаній інфраструктурі, переробці або відбудові чи інноваціях. Інвестиційні рішення ухвалюватимуть Україна і США спільно.

Протягом перших 10 років прибутки фонду не розподілятимуться між сторонами, а повністю реінвестуватимуться в економіку України.

📌 Що далі

Документ, який підписали 30 квітня Україна і США, має бути ратифікований Верховною Радою. За словами нардепа Ярослава Железняка, це станеться не раніше 13-15 травня. Також він додав, що це лише один із документів проєкту. Після ратифікації ще треба укласти договір між DFC та Агентством від України, а також технічну частину угоди між Україною і США, яка станом на зараз не готова до підписання.