Україна доєдналася до першої в світі міжнародної конвенції регулювання ШІ. Що це означає

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Україна долучилася до Рамкової конвенції Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права.

Про це повідомила пресслужба Мінцифри.

Це перший у світі міжнародний документ, який юридично зобов’язує країни дотримуватися базових принципів при впровадженні та регулюванні ШІ-систем.

Документ підписали в Страсбурзі під час конференції EURODIG 2025. Від України участь брав заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков. Тепер конвенція має пройти ратифікацію у Верховній Раді, щоб набути чинності.

📌 Що передбачає Рамкова конвенція

Рамкова конвенція охоплює використання ШІ-систем державними органами так приватними компаніями, які діють від імені держави тобто GovTech. Конвенція зобов’язує країни забезпечити:

• прозорість роботи систем;
• захист персональних даних;
• можливість оскарження рішень, ухвалених ШІ;
• дотримання прав людини;
• недискримінацію та повагу до людської гідності;
• безпечне і надійне впровадження інновацій.

Також країни-підписанти мають проводити оцінку ризиків, які можуть виникнути при використанні ШІ, та вживати заходів для їх зниження. Якщо ж система ШІ становить серйозну загрозу, передбачена можливість її заборони чи призупинення.

Слідкувати за дотриманням положень конвенції буде спеціальний орган — Конференція Сторін. Він складатиметься з представників країн, що підписали документ.

Конвенція не поширюється на сферу оборони, а також до науково-дослідної та розробницької діяльності. Але будь-яке тестування систем, що впливає на права людини чи демократичні процеси, підпадає під її дію.

📌 Що це означає для IT

Рамкова конвенція не регулює технології та є по суті технологічно нейтральною. Тому документ має опосередкований вплив на приватний сектор. Проте Мінцифри планує запровадити в Україні інструмент HUDERIA, який розробила Рада Європи. По суті це методологія, яка допомагає оцінювати AI-продукти на відповідність правам людини, демократії та верховенства права.

Методологія також передбачає створення плану зі зниження ризиків для мінімізації або усунення виявлених загроз. Наприклад, якщо система ШІ, яка наймає людей на роботу, буде упереджено ставитися до окремих соціальних або демографічних груп, план зі зниження ризиків може включати коригування алгоритму або безпосереднє втручання людей в процес найму.

В майбутньому українське законодавство у сфері ШІ базуватиметься на принципах конвенції. Тоді її принципи почнуть поширюватися на бізнес напряму. Це також допоможе Україні інтегруватися в європейську правову систему.

«AI буде в Дії та Мрії, тому вже зараз закладаємо основи його безпечного застосування. Орієнтуємося на європейські підходи, адже рухаємося в єдиний цифровий простір», — зазначив Олександр Борняков.

Окрім України, конвенцію підписали країни ЄС та ще 15 держав, включаючи Велику Британію, США, Канада, Японію, Ізраїль. Над її розробкою працювали 46 країн-членів Ради Європи, а також представники бізнесу, академічних спільнот і громадських організацій. Україна брала участь у цьому процесі як член Комітету зі штучного інтелекту Ради Європи.

Раніше DOU розповідав, як Україна планує розвивати ШІ до 2030 року. Також публікували інтерв’ю з CTO AI Center of Excellence Дмитром Овчаренком. Ми поговорили з ним про те, що насправді стоїть за створенням української LLM: які елементи вона має містити, що мовна модель зможе робити і кому буде корисна, чи вистачає в Україні обчислювальних потужностей.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU