Три українські університети потрапили до Світового рейтингу. Чи є серед них IT-виші

Читайте свіжий рейтинг вишів за 2023 рік

CWUR (Центр світових університетських рейтингів) оновив рейтинг університетів у світі. До переліку потрапили три виші з України.

CWUR формує рейтинг університетів з 2012 року й оцінює їх за кількома критеріями, зокрема якістю освіти та викладацького складу, можливості працевлаштування та якістю наукової роботи.

У рейтингу — дві тисячі навчальних закладів з різних країн. Українські університети опинилися на таких місцях:

  • Інститут математики НАН України (1262 місце);
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1535 місце);
  • Харківський фізико-технічний інститут (1543 місце).

Цікаво, що за рівнем якості освіти (education rank) Інститут математики НАН України посів 29 місце, а університет Шевченка — 490 місце.

У топ-3 університетів потрапили три виші зі США: Гарвардський університет, Массачусетський технологічний інститут та Стенфордський університет.

А на 4 та 5 місці у рейтингу — Кембриджський та Оксфордський університети у Великій Британії.

До речі, рейтинг українських закладів вищої освіти можна переглянути на DOU. Згідно з останнім таким рейтингом, у першій трійці були УКУ, ХНЕУ і КНУ імені Тараса Шевченка.

А про сучасний стан української освіти та конкуренцію українських університетів із закордонними читайте у свіжому інтерв’ю з президентом Київської школи економіки Тимофієм Миловановим.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



5 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Рейтинг треба рахувати по тому, де працюють випускники, якому відсотку, скільки фаундерів яких компаній — метрики чіткі потрібні — а не просто «рейтинг»

Так собі рейтинг, автори щось собі там рахували. Наші інститути НАН це не університети і не навчальні заклади, тоді треба було в рейтинг включати лабораторію реактивного руху.

Так собі рейтинг, автори щось собі там рахували.

«Журналісти» на доу не здатні перекласти в гтранслейті на 2 абзаци більше інфи з першоджерела, а місцева аудиторія не здатна перейти по першому ж посиланні в статті, де розписана методологія дослідження. Так і живемо.

50% оцінки — дослідницька діяльність та визнання в академічних кругах. Десь так же само воно працює і в інших міжнародних рейтингах.

Забавно, що багато років тому рашкинці (а ще китайці) хитро обманули подібний рейтинг, де ключовою метрикою була кількість опублікованих пейперів та індекс цитування. Вони тупо цитували пейпери своїх ж співвітчизників, щоб набити індекс цитування.

Потім цю штуку пофіксили тим, що стали рахувати пейпери опубліковані в авторитетних журналах. Якщо не помиляюсь, то в топ-500 журналів рашкинський був тільки 1 і той по геології.

Наші інститути НАН це не університети і не навчальні заклади, тоді треба було в рейтинг включати лабораторію реактивного руху.

Ох, пан не віддупляє, що таке університет, а ще береться сипати скрізь своєю важливою думкою. Рекомендую ознайомитись в чому різниця між університетом, академією та коледжем в Західній культурі. В совку ці поняття були дещо розмиті, а в Україні так взагалі стали просто назвами, що стали можливі такі абсурдні ситуації, коли в «академії мистецтв» випускають «бухгалтерів».

Ви не віддупляєте що різниця між науково-дослідницькими і навчальними закладами в тому, що в останніх є студенти, навчальні програми, акредитація. Тому наші науково-дослідні інститути переважно не потрапляють до таких рейтингів, як і чисто дослідницькі установи заходу типу лабораторії реактивного руху. Але бачу що ті два інститути просто дійсно отримали акредитацію на аспірантуру за новими правилами, і тому типу стали також формально навчальними закладами.

Це якийсь науковий рейтинг, будь які рейтинги є комерційно політичними при усіх інших. Звісно будь який заклад із кращій фінансуванням зможе відібрати кращі наукові ідеї залучити кращих спеціалістів, а також про фінансувати лабораторії усе для цього необхідне і т.д . Тобто і матиме кращі результати на загал, за рахунок статистики. Тобто, умовно стріляє одна дві ідеї як і усюди, але у вас 1000 лаблораторій, а в конкурентів 10. Аналогічно, скажімо медалі на олімпіаді, зазвичай медалей візьме більше та країна яка відправить на змагання банально більше спортсменів.
Україна зуміла десь там в дно того рейтингу потрапити, для массовки із математикою — бо для неї не треба лабораторії мати. А скажімо для фізиків треба будувати Токмаки та Великі Андронні Колайдери (нащі вчені які ще були коли його будували, приймали участь. А НИИ які крлись цим займались, вже в 10-ті жили з того що здавали приміщення в аренду ІТ компаніям) .
ХФТІ напевно потрапив в рейтинг, бо за закриття ЧАС американці профінансували побудову підкритичної збірки. Про медицину із фармацептикою, чи інші науки де потрібні лабораторії та гроші на фундаментальні та інші досліди звісно в нас не йдеться.
BTW Бостонскій Гарвард зараз конкретно почав воювати із Дональдом Трампом, який в них забрав державне фінансування наукових программ на дев’ятизначні сумми. Лайка почалась, бо Нетаньяху поскаржився, що студенти з Палестини створили земляцтво та бьють усіх євреїв (що правда). В купи студентів також відібрали візи, в тому числі не надали тим хто має приїхати на перший курс, здебільшого з мусульманського світу.

Підписатись на коментарі