Cкільки бюджету коштувала податкова пільга для ІТ та чому її не продовжили

З 1 січня 2023 року ІТ-сектор знову сплачує податок на додану вартість, від якого його раніше звільнили на 10 років. Видання Економічна правда проаналізувало, скільки державний бюджет недоотримав коштів через цю пільгу та чому її вирішили не продовжувати.

📌 Контекст

Пільгу для ІТ-галузі в рамках експерименту запровадили ще за часів президента-втікача Віктора Януковича. Десятилітній термін її дії завершився з настанням 2023 року. За цей час ІТ-бізнес пережив справжній «бум». В Україні з’явилося чимало власних програмних продуктів, які широко використовуються як всередині країни, так і за її межами. Хоча і достеменно невідомо, як на це вплинули податкові послаблення для сектору.

У 2022 році айтівці намагалися продовжити термін дії пільги, а у Верховній Раді навіть зареєстрували відповідний законопроєкт. Проте стати законом йому так і не судилося — категорично проти його ухвалення виступило Міністерство фінансів. Далі реєстрації документ не пішов. На момент його обговорення Міністерство фінансів вже внесло надходження ПДВ від ІТ-бізнесу у проєкт бюджету 2023 року. І прибирати його звіти не планувало.

Критика пільги зі сторони уряду базується на двох основних аргументах. Перший — це недоотримані податкові надходження. У владі вважають, що у минулі роки ця пільга для ІТ-компаній призводила до втрати бюджетом додаткових мільярдів гривень.

За розрахунками Державної податкової служби, у 2021 році обсяг ПДВ, який мав надійти до бюджету від ІТ-сектора міг становити 4,6 млрд грн. Приблизно такі ж надходження Мінфін вніс до бюджету на 2023 рік.

Додамо, що в умовах війни більше ніж половина всіх видатків з казни, йдуть на фінансування армії. У порівнянні з розміром дефіциту бюджету в 1,2 трлн грн, втрата надходжень у 4-5 млрд грн не виглядає катастрофічною. За потреби цю суму Мінфін міг би залучити від продажу облігацій, пише Економічна правда.

ІТ-компанії наголошують, що сплачують у формі інших податків та зборів набагато більше, ніж бюджет недоотримує від ПДВ. І попереджають, що із запровадженням ПДВ такі надходження можуть зменшитися.

Другий основний аргумент Мінфіну полягає у тому, що продовження пільги з ПДВ для програмної продукції суперечить вимогам директиви ЄС щодо цього податку. Відтак, наявність такої невідповідності, на думку влади, може стати перешкодою на шляху до вступу у Євросоюз.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



12 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Ну стануть 90℅ компаній платниками ПДВ — хто не платник той і крайній, сплачує. В ЄС мені здається багато хто є платниками, а ми не звикли. У нас той, хто нічого не платить — красавчик, а хто платить той лох, ну тут все зрозуміло

Держслужбовці побачили, що вдалось позаганяти в колгосп Дія.City то можуть й далі щипати ІТ сферу.

А стосовно податків є свіже роз’яснення, хто скільки платить, а хто скуповує за безцінь youtu.be/6N4TnwRUyjg

Не мав сумніву, що побачу тут твої коменти

То писати через одну-дві теми щоб залишати інтригу? 😄

Пільга по ПДВ не настільки і важлива. Справа в тому, що реальний IT сектор (розробники, а не майнери, seo-послуги, копірайтери і т.п.) можна поділити на дві категорії: 1) експортери та 2) постачальники на внутрішньому ринку.

Щодо експортерів
Експортери і так не сплачують ПДВ, оскільки сама операція з експорту програмних продуктів не підпадає під регулювання ПДВ.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України визначено операції, які є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. Одним із критерії для віднесення операції для оподаткування ПДВ є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України місцем постачання послуг, предметом яких є надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, є місце реєстрації отримувача послуг.

Відтак, експорт ПЗ не підпадає під ПДВ. Це навіть краще ніж ставка 0%, менше роботи для бухгалтера.

Щодо внутрішніх постачальників
Якщо ваші клієнти є резидентами, то не бачу проблеми зі сплатою ПДВ, реєструєтесь платником ПДВ, постачаєте послуги платникам ПДВ і все у вас нормально. Послуги для клієнта не дорожчають, оскільки сума сплаченого ПДВ буде йти в податковий кредит. Певна сума буде зависати, але ж в для ведення бізнесу потрібен капітал. Тому будемо вважати, що сума ПДВ на окремому рахунку і є капіталом.

Ну так, трохи незручно коли клієнти фізособи чи платники єдиного податку, але хтось все одно повинен сплачувати податки :)

P.S.ПДВ то взагалі зло і без нього можна обійтись, але, на жаль, еволюція це тривалий процес

Уся Европа на ПДВ сидить, тож зіскочити з нього нереально. Ми рухаємося в ЕС

Якщо ми будемо у складі ЄС, то буде ситуація, як і з внутрішнім ринком. ПДВ просто перенесеться на кінцевого споживача-неплатника ПДВ

А звідки у IT з’явиться податковий кредит? А без цього ПДВ перетворюється на податок з обороту. А 20% з обороту це пц.

хто хотів ті вже і так в тіні давно...

Кто все?
Коммент выше прочитай — большинство контор не подпадает под ПДВ, для них ничего не меняется

Поясняю для тех, кто в танке: с каждым оборотом гаечного ключа находится тот, с которого хватит. Так шаг за шагом выдавят все экономически активное население из страны. Ты же не думаешь, что какость услуг этого государства стоит как в наисоциальнейших странах Европы

Підписатись на коментарі