«Зараз один айтівець створює п’ять робочих місць для українців». Директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал — про виклики та болі галузі

Зараз в українських ІТ-компаніях працюють орієнтовно 280-300 тисяч спеціалістів, кожен з яких створює п’ять додаткових робочих місць, — такі дані в коментарі для DOU навела виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал.

Сьогодні кластер обʼєднує понад 270 учасників та партнерів, а це близько 40 тисяч айтівців. Ми запитали Ольгу Шаповал також про актуальні проблеми ІТ-галузі та які питання зараз найактивніше лобіює кластер. Пропонуємо відповіді у форматі бліц-інтервʼю.

📌 Скільки в Україні зараз ІТ-компаній

За інформацією Kharkiv IT Cluster, в Україні на момент повномасштабного вторгнення було близько 4500 ІТ-компаній. А попереднє дослідження Kharkiv IT Research 2021 показало, що приблизно 10% з ІТ-компаній щороку закривались, натомість відкривались нові, які перекривали цей відтік та додавали ще приблизно +5-10%. Під час війни ІТ-бізнес розпочав масштабну міграцію своїх команд, яка не припиняється і зараз.

За нашими даними, більшість українських ІТ-компаній — це малий та середній бізнес (70% галузі). Компанії з кількістю осіб від 500 до 2000 займають ще 10%, а близько 20% — це компанії з топ-10.

📌 А скільки ІТ-фахівців

За нашими даними, зараз в українському ІТ-секторі працюють від 280-300 тисяч фахівців. Приблизно 20% із них (а це 56-60 тисяч людей) наразі перебувають в евакуації за кордоном. Таким чином бізнес має можливість продемонструвати клієнтам диверсифікацію ризиків, отримати нові контракти й продовжити попередні, залучивши змішані команди — української та закордонної локалізації.

До великої війни, за статистикою, кожен айтівець через те, що у нього досить висока зарплата, створював три з половиною робочі місця, купуючи локальні послуги та продукти. Зараз через те, що курс валют зріс, підвищилась винагорода айтівців, але рівень життя по країні знизився, тож один айтівець створює вже п’ять робочих місць. Тому виходить, коли клієнт купує продукт чи сервіс, наприклад, у польської компанії, у нас втрачає роботу не одна людина, а шість. І це не перекриє зиск від тих 20% ПДВ, які вдалося адмініструвати з IT-сектору за перше півріччя 2023 року.

📌 Як оформлені ІТ-спеціалісти

Простір Дія.City долучив до себе приблизно 15% фахівців із ІТ-галузі. Приблизно 25 тисяч із них працюють в штаті компаній, а 18 тисяч — як гіг-фахівці (за даними Міністерства цифрової трансформації на кінець червня 2023 року).

Щодо компаній за межами Дія.City, то зараз маємо таку структуру: 6% — гіг-фахівці, 14% — штатні працівники, 80% — працюють за контрактами як ФОП. Вважаємо, що до кінця року ця структура буде змінюватись.

📌 Як впливає на ІТ-бізнес скасування пільгового 2% податку

За нашою статистикою, лише близько 10% ФОПів скористались пільгою у 2%. Це підтверджують як дані наших внутрішніх опитувань, так і цифри податкової. По податковим надходженням у 2022 році харківські ІТ-компанії та ФОПи сплатили до бюджету на 9% податків більше, ніж у 2021-му. Тож на ІТ-галузі скасування пільги значною мірою не має відобразитись, а от відміна мораторію на перевірки значно підвищить негативний адміністративний вплив на бізнес.

📌 Яка зараз ситуація з бронюванням

За статистикою Міністерства економіки, наразі у всіх галузях заброньовані кілька сотень тисяч людей. Частка ІТ в цьому процесі незначна — за даними Мінцифри, 2200+ осіб мають чинне бронювання, а ще 800+ фахівців чекають погодження від Генштабу.

Близько 7% учасників Kharkiv IT Cluster отримали статус критичних для економіки України компаній. Але бронь отримали одиниці, ще менше — її оформили, бо отримати наказ про бронювання — не фінальний результат, потрібно ще попрацювати з місцевими ТЦК. За нашою статистикою, у них часто виникають проблеми з тим, щоб бронь було прийнято до відома та враховано.

Значний вплив саме на ІТ-галузі робить той факт, що близько 50% наших фахівців — це випускники технічних вишів, які історично давали військовий документ з військово-обліковими спеціальностями, що зараз внесені до переліку дефіцитних та не можуть бути заброньовані. Такого відсотка немає в жодній із галузей. Це кваліфіковані люди, на підготовку яких витрачено 5-7 років, — економіка буде їх втрачати, а замінювати їх ніким.

Коли ІТ-фахівець мобілізується — клієнт не наймає іншого в Україні, а наймає в умовній Польщі — бо ризиків втратити людину немає. Причина — рецесія, всі думають про свій бізнес, а не про допомогу Україні, як це було у 2022 році.

Kharkiv IT Cluster продовжує комунікувати із владою щодо цих питань. Нещодавно у Харкові відбулась зустріч бізнесу з очільницею Мінекономіки Юлією Свириденко, де ми порушили ці питання. Зараз ми готуємо спільну зустріч з міністерством та іншими стейкхолдерами. Міністерство цифрової трансформації підтримує ІТ-галузь, але вирішення цього завдання — це не лише їхня зона відповідальності. Це питання дуже складне та не передбачає простого рішення, але, на нашу думку, — це не повинно зупиняти пошук варіанту його вирішення.

📌 Які ще питання лобіює Kharkiv IT Cluster

Щоб підтримати ІТ-бізнес, який був вимушений розмістити команди по всій Україні та світу, ми за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» запустили новий проєкт «ІТ Cluster in the Cloud». Він дозволить ІТ-компаніям отримати кластерні сервіси, нетворкінг та підтримку без обмежень по геолокації. Адже без підтримки та без вирішення нагальних питань ІТ-галузі, кількість ІТ-компаній в Україні може почати зменшуватись.

Загалом, є чотири ключові виклики/завдання, за якими Kharkiv IT Cluster зараз працює з владою, від регіонального до національного рівня. Перший блок — три питання «виживання» галузі.

1. Бронювання фахівців, яке зможе забезпечити збереження інтелектуального потенціалу, але водночас буде мати суттєвий позитивний вплив на галузь, а не 0,5% заброньованих, що зараз виглядає як статистична похибка. Разом із нашими ІТ-компаніями-учасниками, іншими кластерами та національними асоціаціями, ми напрацьовуємо пропозиції, які, ми сподіваємось, крок за кроком будуть покладені в основу оновленої системи бронювання, яка враховуватиме особливості галузі.

2. Прозорий виїзд за кордон у відрядження. Нові контракти онлайн не укладаються, увесь світ вже живе в офлайні та в пост-ковідному середовищі. Дефіцитні фахівці не можуть бути заброньовані — тож є невиїзними, а саме вони, за іронією долі, частіше за все є носіями експертизи, які дозволяють переконати клієнта віддати перевагу саме українській ІТ-компанії.

3. Питання ПДВ та податкових регуляцій. Як будуть оподатковуватись кошти на електронних гаманцях? Чи український продукт буде більш конкурентноздатний, аніж європейський, зважаючи на складнощі нашої системи адміністрування ПДВ? Ці питання турбують меншу кількість компаній, але є важливими для виживання цілих секторів галузі — наприклад, продуктових компаній (щодо ПДВ) та фрилансерів (йдеться про електронні гаманці та позицію податкової щодо оподаткування під 18%).

Другий блок — це питання розвитку і талантів. Створення умов, щоб діти залишались в Україні, отримували тут якісну освіту, щоб вони мали куди повертатись із евакуації, щоб працювали освітні екосистеми по всій країні.

Під супервізією Kharkiv IT Cluster зараз знаходиться понад 200 оновлених освітніх програм в Харкові, Києві та по всій країні. Їх кількість збільшується кожного місяця, але до них має хтось вступати. Це питання більш складне, бо велика кількість дітей за кордоном. Ми вже працюємо над цим з іншими стейкхолдерами.

У цьому напрямі є й позитивні моменти. Наприклад, згідно з нашим опитуванням, якщо батьки дітей інколи налаштовані більш песимістично, то діти — в 4 з 5 випадків — все ще повʼязують своє майбутнє з Україною та її відбудовою, зі своїм особистим «місцем сили». Тож маємо зробити все, щоб ІТ-галузь стала для цього потенціалу одним із ключових просторів для персонального успіху й зростання.

Нагадаємо, IT-галузь — чи не єдина сфера економіки, яка зросла впродовж минулого року і сплатила до державного бюджету на 16% більше, ніж у 2021-му. Але разом з такою статистикою спрацьовують і деякі тривожні сигнали: порядок бронювання фахівців у постійному режимі work-in-progress, чимала кількість новачків у IT, яким важко знайти роботу, бенч і не такий частий перегляд зарплат, як раніше, а також вихід галузі на плато після стрімкого зростання.

DOU поговорив з ключовими гравцями індустрії, щоб зрозуміти, чи варто сподіватися на зростання українського IT цьогоріч, або ж, навпаки, є підстави говорити про кризу.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU