Національна LLM, голосовий помічник і GovTech-платформа. Що готує ШІ-центр при Мінцифри у 2026 році

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

4 лютого виповнився рік з моменту запуску WINWIN AI Center of Excellence при Мінцифри. За цей час команда встигла запустити ШІ-асистента на порталі, розпочати будівництво власної AI-інфраструктури та незабаром має запустити національну LLM.

DOU поговорив із CTO центру Дмитром Овчаренком про те, що не встигли реалізувати і що очікувати у 2026 році.

📌 Мобільна версія Дія.AI

Одним з найбільших досягнень центру за рік Дмитро вважає асистент Дія.АІ. Його запустили у вересні на порталі. За словами CTO, зараз сервіс стабільно має приблизно 130 тисяч чатів щомісяця.

«Ми думали, люди потестять і все — популярність сервісу впаде. Але з місяця на місяць бачимо невеликий приріст. Завдяки GPT, Gemini, Claude люди розуміють принцип роботи чатботів і реально використовують асистента за призначенням», — каже він.

За його словами, Дія.АІ вже закриває побутові сценарії — наприклад, допомагає швидко розібратися з питаннями щодо ФОП без звернення до бухгалтера.

Водночас найбільшим упущенням року Дмитро вважає те, що Дія.AI не встигли запустити у мобільному застосунку, хоча планували. Мобільна версія асистента матиме відмінну концепцію інтерфейсу від десктопної. Якщо на порталі це класичний чат із історією, то в застосунку буде лише один чат.

«Має бути асоціація, що ти спілкуєшся з країною. Один чат, одне вікно спілкування з державою», — каже CTO.

Однак такий підхід породив багато внутрішніх дискусій і технічних викликів, зокрема через асинхронні сервіси. Якщо користувач надіслав через асистента запит на оформлення довідки чи послуги, на її реалізацію може піти день або більше. Тому треба продумати, щоб це було зручно з точки зору користувацького досвіду.

Команда також планує впровадити проактивні сценарії поведінки ШІ — коли сервіс сам підсвічує релевантні послуги залежно від запитів користувача.

Як пояснив Овчаренко, технічно мобільна версія буде готова в першому кварталі цього року, але реліз може відбутися пізніше.

📌 AI Factory

AI Factory у Мінцифрі називають базовою інфраструктурою для всієї державної ШІ-екосистеми. За словами Дмитра Овчаренка, без власного GPU-контуру держава рано чи пізно стикається з обмеженнями.

Саме тому й з’явився проєкт AI Factory, який має забезпечити Україні інфраструктуру для підтримки ШІ для держсервісів. В процесі перемовин з NVIDIA компанія пояснила, що напряму не постачає обладнання, а працює через глобальних партнерів. У підсумку тендер виграла Hewlett Packard Enterprise. Компанія поставить Україні серверні системи DGX із GPU покоління B200, кожна з яких має 180 ГБ пам’яті.

Овчаренко каже, що на B200 навчання приблизно в три рази швидше, а інференс — у 15 разів швидший, ніж на H100, які використовували до цього.

Серверні системи вирішили розташувати в Україні, але розподілити між кількома локаціями, щоб знизити ризики. Проте виникла певна проблема. Справа в тому, що B200 вимагає водяного охолодження, а, за словами Овчаренка, жоден дата-центр в Україні не має такого типу охолодження. Тому зараз вони готують окремі приміщення під цей проєкт.

За планом, HPE має поставити серверні у другій половині березня. Далі почнеться інсталяція, налаштування, перевірка на відповідність вимогам. За прогнозами CTO WINWIN AI Center of Excellence, інфраструктура має бути готова до експлуатації в травні.

Першим великим сервісом, який переїде на локальний контур, стане Дія.AI.

«Моя мінімальна задача — щоб Дія працювала на локальному GPU-контурі для всіх 23 мільйонів користувачів», — каже він.

Далі до AI Factory під’єднають інші ШІ-проєкти Мінцифри. Овчаренко додає, що в перспективі частину потужностей можна буде використовувати для наукових задач, зокрема у періоди низького навантаження. Але першочергово — стабільність державних сервісів.

📌 Національна LLM

Що стосується національної LLM, то робота над нею триває. Основна робота зараз зосереджена на формуванні унікального корпусу даних, що охоплює близько сотні державних ресурсів, включаючи цифрові архіви, бібліотеки Верховної Ради та судової системи.

Дмитро Овчаренко зазначає, що команда опрацьовує терабайти архівних документів.

«Головним бар’єром на шляху до навчання моделі залишається юридична складова, адже в Україні наразі відсутні норми, подібні до європейського AI Act, які б дозволяли вільне використання відкритих даних для наукових цілей», — каже він.

Нагадаємо, що про це також говорив тимчасовий виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації Олександр Борняков в інтерв’ю DOU і «УТ-2». Він також зазнчав, що розробка національної мовної моделі загальмувалася через брак технічних фахівців. В результаті технічну частину на себе перебрала компанія «Київстар».

Це змушує міністерство підписувати окремі ліцензійні договори з кожним видавництвом чи правовласником джерел. Проте якщо вдасться накопичити багато даних, то українська мова може стати Large-мовою, як, наприклад іспанська. Це означає, що вона отримує кращу підтримку в глобальних моделях штучного інтелекту.

Паралельно з підготовкою даних команда працює над створенням комплексних національних бенчмарків для перевірки якості роботи ШІ, щоб мінімізувати «галюцинації» в локальному контексті.

Повноцінна презентація національної LLM та оприлюднення наукових результатів очікуються у квітні-травні 2026 року. Після релізу першими на неї перейдуть внутрішні сервіси підтримки «Дії».

Що стосується назви національної LLM, в січні мали провести голосування, щоб користувачі самостійно її обрали. Однак його вирішили перенести. Як пояснили у WINWIN AI Center of Excellence спочатку треба перевірити варіанти назв, які запропонували користувачі, на можливість реєстрації торговельної марки.

📌 Інші проєкти

Окрім зазначених проєктів, у 2026 році команда WINWIN AI Center of Excellence планує створити GovTech-платформу, яка дозволить усім міністерствам та органам влади створювати власних персоналізованих асистентів, використовуючи вже готові модулі.

Окрім цього, Дмитро анонсував впровадження інструментів для підвищення прозорості та автоматизації судів.

Також в першому кварталі у Дія.AI може з’явитися голосовий режим. Йдеться поки тільки про портал. У застосунок його інтегрують згодом, вже після релізу мобільної версії асистента.

Команда також планує розширювати штат IT-експертів. За словами Овчаренка, фокус — на Fullstack-розробниках, щоб забезпечити повний цикл розробки. Для військового сектору шукатимуть фізиків та робототехників.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU