Одні компанії не планують продавати готову зброю й роблять ставку лише на трансфер технологій, інші вже збирають експортні пакети і ведуть перемовини. Розповідаємо, як працюватиме експорт зброї, хто визначатиме надлишок продукції і які будуть механізми контролю.
Українська оборонка може заробляти мільярди, але натомість втрачає молодих людей і вивозить R&D за кордон. Катерина Михалко з Технологічних сил розповіла, чому в галузі критична ситуація з кадрами, яким має бути експорт і що робити із залежністю від китайських компонентів. А ще про те, чому діяти треба швидко. Детальніше — в матеріалі.
Дозволи видаватимуть після перевірки Держекспортконтролю й погодження з РНБО. Резиденти Defence City отримуватимуть право на експорт за спрощеною процедурою — упродовж 7–12 днів.
Парламент підтримав законопроєкт, який передбачає пріоритет українських товарів у державних закупівлях. Йдеться про продукцію дорожчу за 1 млн грн, що повинна мати українське походження або компоненти.
Понад 40% озброєння на фронті — українського виробництва, а наступного року частка може зрости до половини. Президент також повідомив про розробку програми «Зброя», яка передбачає запуск експортно-імпортних платформ у Європі, США та на Близькому Сході до кінця року.
Україна відкриє можливість часткового експорту власної зброї. Зеленський пояснив, що це дозволить фінансувати нові розробки, зокрема дрони, і водночас зберегти пріоритет забезпечення фронту. Детальніше — в новині.
TAF Industries виросла зі стартапу до компанії з тисячею людей і десятками тисяч дронів щомісяця. Її засновник Олександр Яковенко пояснює, чому компанія не поспішає на IPO, як розвиває співпрацю за кордоном і як конкуренти займаються «лохантингом», переманюючи спеціалістів.
Компанії хочуть зняття обмежень на експорт, аби постачати продукцію партнерам і відкривати спільні виробництва. Основними ринками вони називають країни НАТО та держави Близького Сходу й Північної Африки.
Чи може український deftech вижити без можливості виходу на зовнішні ринки? Кажуть, що заборона експорту стримує розвиток, інвестиції та загрожує втратою унікальних технологій, створених в умовах війни. DOU поспілкувався з представниками галузі, що зараз відбувається з експортом в українському deftech.
Новий міністр оборони Денис Шмигаль розповів про ключові плани реформування відомства. Пріоритетами визначено аудит міжнародних угод, масштабування локального виробництва до 50% та запуск технологічної екосистеми Defence City. Також він пояснив логіку злиття з Мінстратегпромом та окреслив позицію щодо неможливості експорту зброї під час війни. Детальніше — в новині.
Данило Гетманцев пропонує створити Defence City. Це аналог Дія City, але суто для оборонних компаній. Обіцяють пільги, спрощений експорт і юридичний захист. Але присутні й обмеження, а також високі вимоги до майбутніх резидентів. DOU розібрався, що компанії думають про ризики і переваги спецрежиму, а також, хто зможе стати резидентом Defence City, а хто — ні.
Зеленський заявив, що у росії виробництво ведеться за участю китайців. Також він повідомив, що в Україні готуються масштабувати власне виробництво в межах проєкту Drone Line. Планують виробляти 300-500 дронів на день.
Масштабуючи бізнес за кордон, підприємці припускаються поширених помилок, деякі з яких можуть обійтися компанії надто дорого. Що це за помилки та як їх уникнути, розповідає Юрій Копишинський, СЕО агенції диджитал-маркетингу Webpromo. Юрій ділиться власним досвідом, аби ви зекономили власний час та ресурс, не наступивши на його граблі.
Коментарі