Нещодавно Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт про електронне резидентство. Ця законодавча ініціатива після її остаточного схвалення та набуття чинності дасть змогу запустити програму е-резидентства в Україні до 1 липня 2022 року.
Редакція DOU розбиралась, що Україна може запропонувати потенційним е-резидентам і чи запрацює у нас ця програма взагалі.
Нещодавно Володимир Зеленський підписав закон про Дія City. Однак на практиці для фахівців і компаній наразі це нічого не змінює. Про те, коли запуститься режим й що для цього потрібно, ми уточнили в проєктному офісі Дія City та адвоката з інтелектуальної власності та IT Сергія Барбашина.
У літньому опитуванні IT-компаній для рейтингу топ-50 ми додали питання, які наразі дуже цікавлять спільноту — щодо підтримки компаніями режиму Дія City. Опитування проводилось після ухвалення законопроєкту у другому читанні, але до підписання президентом. Отже, погляньмо на результати.
Хіроші Шібата — чи не єдиний японський ІТ-консультант в Україні. Окрім того, що він керує своєю компанією Аgо-ra ІТ consulting, він є представником Японії в Асоціації ІТ України. Хіроші Шібата поспілкувався з нами про співпрацю Японії та України та поділився думками щодо переваг і недоліків української ІТ-галузі.
15 липня 2021 року ВРУ проголосувала за законопроєкт № 4303 про «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Аналізуємо фінальний текст законопроєкту разом з Сергієм Барбашиним, ІТ-адвокатом та керівним партнером TRUSTME Law Firm, та Олегом Чіпом, старшим юристом компанії з практики інтелектуальної власності.
Якими є думки учасників ринку щодо спецрежиму? Редакція DOU поспілкувалась із компаніями SoftServe, EPAM, Luxoft; програмістами Володимиром Рожковим та Олексієм Раєвим; лідеркою фракції «Голос» Кірою Рудик; Асоціацією IT Ukraine та digital-адвокатом.
30 травня на фейсбук-сторінці Дія City з’явилася таблиця з вартістю аудитів для резидентів. У спільноти DOU одразу виникло багато запитань. Ми спробували з’ясувати у Мінцифри, звідки взялася ця таблиця, якими будуть аудити та навіщо вони взагалі потрібні. До того ж встигли дізнатися ще декілька апдейтів щодо Дія City — наприклад, коли планують запускати проєкт і скільки компаній вже готові ставати резидентами.
У березні 2020-го Міністерство цифрової трансформації оголосило, що в Україні запрацюють імміграційні квоти для IT-спеціалістів. Для іноземних розробників виділили 5000 квот і хотіли в такий спосіб підсилити український IT-ринок і запобігти виїзду вітчизняних фахівців за кордон. У 2021-му визначили ще стільки ж квот. Однак на практиці використати всі не вдалося навіть за минулий рік. Про те, чому так трапилося і чи справді компанії зацікавлені у квотах — розповідаємо у матеріалі.
Ініціатива Мінцифри запровадити спеціальний правовий режим Дія City наробила на ІТ-ринку чимало галасу. Роман Падалка, старший юрист, розглядає ініціативу з погляду зареєстрованих законопроєктів.
В Україні більшість працівників сфери ІТ оформлені як ФОПи і сплачують єдиний податок. Попри стійкість конструкції, представники влади ще з нульових не дають спокою спрощенцям. Ми спробували розібратися, які ініціативи влади щодо регулювання IT-сфери з’являлися за останні кілька десятків років і як змінювалася система оподаткування для спрощенців-єдинщиків, спочатку СПДшників, а потім ФОПів, аж до ініціативи Дія Сity.
Владимир Кожаев подготовил материал о «Дия Сити». Его цель — показать, что в случае внедрения режима денег не станет больше — собираемость налогов сильно понизится. Почему — читайте.
Поговоримо про податкову систему, яку пропонує Дія City. Юристка Axon Partners проаналізувала кілька законопроєктів, включно з найновішим № 5376 (від 14 квітня) та переконалась: українській ІТ-індустрії не потрібен білоруський Парк високих технологій, а достатньо лише зменшити зарегульованість і ставки податків для працівників.
Поговорим о нашумевшем законопроекте о признании трудовых отношений. Его уже одобрил Кабинет министров, и он имеет все шансы затронуть каждого, кто платит 5% единого налога, работая на ІТ-компанию. В этой статье обсудим мотивацию этого нововведения и Трудовой кодекс. Александр, бэкенд-разработчик, расскажет, почему мнения самих программистов никто не спросил и что делать.
В аудіочаті телеграм-каналу редакції DOU відбулась дискусія з представниками Мінцифри щодо Дія Сіті. Приводом до цієї події стала петиція проти проєкту, яку вже підписали понад 10 000 громадян. Публікуємо відповіді на запитання спільноти зі слів Олександра Борнякова, заступника міністра цифрової трансформації.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, повідомила про блокування 426 сайтів, серед яких і GitHub. Оскільки такі ухвали виносять не вперше, пропонуємо розібратися докладніше: чому і за що в Україні періодично блокують сайти, чи є юридичні підстави, хто винен і що з цим робити.
Поговорим о важности контрактов и подводных камнях в их условиях. Ведь только благодаря нескольким пунктам неоднократно выигрывались судебные дела на десятки и сотни тысяч долларов, стороны добивались лучших условий на переговорах или могли в целом не исполнять обязательства.
Дискусії щодо концепту Дія City не вщухають. Тому ми поговорили з ініціаторами проєкту Єгором Чернєвим та Олександром Борняковим про пропозиції ІТ-компаній, збори з резидентів і чому вони повинні вкладатися в ІТ-освіту, а також про те, чи є переваги в Дія City для працівників і що означає договір про непереманювання.
Опыт DataArt в обращении с персональной информацией может быть интересен не только внутри компании: у них работает 3000 человек из десятка стран. Татьяна Андрианова, Head of HR and compliance, собрала вопросы о защите данных сотрудников, которые время от времени получает от коллег. Ответы на них полезны как тем, кто имеет доступ к личной информации других людей, так и всем, кто работает в международных компаниях.
8 лютого уряд схвалив новий законопроєкт, розроблений Міністерством економіки України, щодо посилення захисту працівників. У ньому, зокрема, визначено 7 ознак трудових відносин, за наявності яких роботодавець буде зобов’язаним оформлювати спеціалістів у штат. У цій статті зібрали думки топменеджерів українських IT-компаній та Асоціації IT Ukraine.
Нещодавно Уряд схвалив проєкт закону, який визначає сім ознак, які вказують, що співпраця ФОПа та замовника є трудовими відносинами — і всі IT ФОПи одразу забили на сполох, інколи навіть не розуміючи, що ховається за страшним виразом «трудові відносини» та чи належним чином оформлені їхні відносини із замовниками. Ця стаття — спроба просто і зрозуміло пояснити, що означає такий проєкт закону і до чого тут ФОПи.
Комментарии