Резидентами спеціального податкового й правового режиму Дія City стали вже понад 100 українських та міжнародних IT-компаній. Якщо бути точними, то 104 компанії станом на 15 березня 2022 року. Розповідаємо, хто долучився до спецрежиму нещодавно.
16 лютого Міністерство цифрової трансформації оприлюднило список 55 IT-компаній, які стали першими резидентами Дія Сity, а 17 лютого додалися ще 13. Як виявилося, в реєстрі Дія City вказані лише юридичні особи. І не завжди зрозуміло, які бренди стоять за цими назвами. Тож ми вирішили скласти свій реєстр резидентів. У ньому ІТ-спеціалісти зможуть легко знайти компанію: подивитися її профіль на DOU або офіційний сайт, переглянути інформацію щодо юрособи в YouControl або Opendatabot.
Міністерство цифрової трансформації 16 лютого показало список із перших 55 українських та міжнародних IT-компаній, які офіційно отримали статус резидента спеціального правового й податкового режиму Дія Сity. Серед неозвучених раніше — Genesis, Plarium, Rozetka, Deus Robots та інші.
Свої заявки на набуття статусу резидента спеціального правового та податкового режиму Дія City вже подали щонайменше 44 ІТ-компанії. Серед них — продуктовий стартап Reface і компанія з розробки AI-технологій Roosh, повідомила пресслужба Мінцифри.
На 4-му Dii Summit офіційно запустили спецрежим для ІТ-галузі Дія City. Влада очікує, що частка ІТ у ВВП держави зросте з 4% до 10%, а доходи галузі збільшаться до $16,5 млрд. А ще оголосили перших резидентів — ними стануть Revolut, SoftServe і MacPaw.
Президент Володимир Зеленський провів таємну зустріч із представниками найбільших ІТ-компаній України. Вона відбулася ввечері 4 лютого 2022 року й була закритою для ЗМІ. Були присутні 70-80 компаній, а обговорювали на ній спецрежим Дія City та розвиток галузі в цілому.
Спеціальний правовий режим для ІТ-сфери Дія City офіційно запустять в Україні 8 лютого 2022 року. Зокрема, це відбудеться на 4-му Diia Summit, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
В Україні на початку 2021 року має запрацювати спеціальний правовий та податковий режим для IT-галузі Дія City. Редакція DOU вирішила з’ясувати, що про спецрежим думають самі працедавці — ІТ-компанії. Про те, чого більше — переваг чи ризиків від запровадження цієї ініціативи вбачають для себе гравці ринку та чи планують вони стати резидентами Дія City, — читайте в матеріалі.
14 грудня 2021-го Верховна Рада ухвалила в другому читанні закон № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». У цій статті редакція DOU з Cергієм Барбашином, ІТ-адвокатом та керівним партнером Trustme Law Firm, вирішила розібратися з нюансами закону № 1946-ІХ і тим, які умови оподаткування в Дія City він закладає.
У 2021-му було немало знакових для IT-індустрії подій. Обговорення, ухвалення законів про Дія City з петиціями та першими мітингами IT-спеціалістів. В Україну зайшли з R&D-офісами Lyft, Glovo і BlaBlaCar. Також увесь рік ми чули про гучні злиття і поглинання (GlobalLogic, Depositphotos), великі інвестиції (DataRobot, Grammarly) та навіть дочекалися виходу GitLab на IPO. Тож пригадаймо всі головні події за рік у цьому огляді.
Парламент затвердив податкову частину спеціального правового режиму Дія Сity. Які ще є процедурні моменти, необхідні для старту роботи спецрежиму, коли планують його запустити та як держава агітуватиме ІТ-компанії ставати резидентами Дія Сity — на ці та інші запитання відповідає нам заступник глави Мінцифри Олександр Борняков.
У червні Олександр Борняков повідомив в інтерв’ю DOU, що ухвалення у другому читанні податкового закопроєкту № 5376 щодо спецрежиму Дія City очікують у вересні 2021-го. Тоді вже з 1 січня 2022-го почали б набирати перших резидентів. Нині — початок грудня, проте законопроєкт поки що не ухвалений. Ми поспілкувалися з Мінцифри про те, чому виникла затримка та чи встигнуть запустити Дія City в січні.
Пол Гончар — айтишник с 20-летним опытом, большую часть которого получил в США. 9 лет работает в Apple, сейчас — Senior Domain Engineer. Мы решили пообщаться с Полом об акциях: реально ли на них заработать, стоит ли торговаться на этапе оффера, когда и как их лучше продавать акции и через сколько времени реально стать миллионером в большой компании.
6 жовтня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики ініціював внесення у нього правок у податковий законопроєкт № 5376 щодо Дія City. У цій статті ми зібрали думки топменеджерів українських IT-компаній та позицію Олександра Борнякова, аби зрозуміти, як до цих рішень ставляться компанії і що робитимуть у випадку схвалення ініціатив.
Нещодавно Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт про електронне резидентство. Ця законодавча ініціатива після її остаточного схвалення та набуття чинності дасть змогу запустити програму е-резидентства в Україні до 1 липня 2022 року.
Редакція DOU розбиралась, що Україна може запропонувати потенційним е-резидентам і чи запрацює у нас ця програма взагалі.
Нещодавно Володимир Зеленський підписав закон про Дія City. Однак на практиці для фахівців і компаній наразі це нічого не змінює. Про те, коли запуститься режим й що для цього потрібно, ми уточнили в проєктному офісі Дія City та адвоката з інтелектуальної власності та IT Сергія Барбашина.
У літньому опитуванні IT-компаній для рейтингу топ-50 ми додали питання, які наразі дуже цікавлять спільноту — щодо підтримки компаніями режиму Дія City. Опитування проводилось після ухвалення законопроєкту у другому читанні, але до підписання президентом. Отже, погляньмо на результати.
Хіроші Шібата — чи не єдиний японський ІТ-консультант в Україні. Окрім того, що він керує своєю компанією Аgо-ra ІТ consulting, він є представником Японії в Асоціації ІТ України. Хіроші Шібата поспілкувався з нами про співпрацю Японії та України та поділився думками щодо переваг і недоліків української ІТ-галузі.
15 липня 2021 року ВРУ проголосувала за законопроєкт № 4303 про «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Аналізуємо фінальний текст законопроєкту разом з Сергієм Барбашиним, ІТ-адвокатом та керівним партнером TRUSTME Law Firm, та Олегом Чіпом, старшим юристом компанії з практики інтелектуальної власності.
Якими є думки учасників ринку щодо спецрежиму? Редакція DOU поспілкувалась із компаніями SoftServe, EPAM, Luxoft; програмістами Володимиром Рожковим та Олексієм Раєвим; лідеркою фракції «Голос» Кірою Рудик; Асоціацією IT Ukraine та digital-адвокатом.
Коментарі