За останні чотири місяці року релокувалися в межах України чотири IT-компанії. За весь рік найчастіше бізнес переїжджав між Києвом та кількома великими IT-регіонами. Розповідаємо деталі.
Українські виробники зброї називають головною причиною релокації безпекові ризики, а найпривабливішими країнами — Польщу, Чехію та США. Водночас кількість компаній, які планують або вже переїхали, зменшилася.
Половина deftech-компаній досі розглядає релокацію через безпекові ризики та обмеження експорту, хоча їхня частка зменшилася порівняно з початком року.
США підняли вартість найпопулярнішої робочої візи H-1B до $100 000. DOU разом з експертами розібрався, чому це може мати позитивні наслідки для українського IT-експорту. Читайте у матеріалі — як здорожчання вплине на релокацію, аутсорс і чи треба шукати альтернативи.
Постанова про виїзд чоловіків до 22 років спричинила хвилю міграції. Виші запевняють: абітурієнтів не втратять, але остаточні висновки можна буде робити лише наступного року. А от IT-компанії уважно стежать за ситуацією.
IT-компанії становлять 2,57% з-поміж усіх релокацій. Київ залишається головним хабом для таких переміщень.
Ексміністр закордонних справ Дмитро Кулеба каже, що в України є ресурси, але бракує стратегічного мислення та довгострокових цілей. Ключ до майбутнього, на його думку, — це виховання нового покоління лідерів.
Як живуть українські айтівці в Польщі після скорочення соцдопомоги, що думають компанії про скорочення й вакансії та чи планують фахівці залишатися в країні — розбираємось у новому матеріалі.
Чоловіки частіше планують переїзд за кордон, ніж жінки. Ті, хто мають бронювання чи відстрочку від служби в Силах оборони, частіше планують залишатися в Україні. Майже половина айтівців за кордоном не визначилися, повернуться чи ні. Дивимося на настрої айтівців та їх причини.
Тарас Глек — інженер-системник зі Львова, який у 13 років навчав дорослих програмування, а у 19 працював у Nokia. За вісім років у Mozilla він спілкувався з легендами галузі — творцем JavaScript Бренданом Айком і автором Rust Грейдоном Хором. Його код зробив Firefox швидшим за Chrome. Після вигорання та гучного звільнення, Тарас повернувся до України і нині працює над оборонними технологіями.
Українці, які живуть за кордоном, зможуть стати на військовий облік дистанційно — без відвідування ТЦК та проходження ВЛК. Міноборони готує відповідні зміни, щоб розширити цей механізм на військовозобов’язаних за кордоном до 60 років. За відсутність обліку можуть обмежити консульські послуги та накласти штраф.
Андрій Шерман — опенсорс-розробник, який на початку великої війни був у Європі. Майже після двох років там він вирішив повернутися в рідний Дніпро. «Непрості рішення варто ухвалювати: що вони складніші, то крутіше», — розповідає він. Про це рішення і розробку проєктів Drizzle — читайте в інтерв’ю DOU.
Цьогоріч Netcracker згорнув роботу на території росії. Цю інформацію підтвердили для DOU три джерела з українського підрозділу на умовах анонімності.
У 2025 році для українців за кордоном має повноцінно запрацювати система «е-Консул». У планах МЗС — запустити автоматизовані нотаріальні послуги у всіх українських дипустановах.
Askep очікує, що злиття з ASEE, дозволить команді масштабуватися на міжнародні ринки. Компанія не планує релокації та скорочень.
Кабмін ухвалив постанову про інформаційно-комунікаційну систему «е-Консул», яка має покращити якість й оперативність сервісів МЗС для українців за кордоном.
Нещодавно Кабмін ухвалив постанову про експериментальні зміни у військовому обліку. Документ вже опублікували на Урядовому порталі. Пояснюємо, які основні нововведення там прописані.
Військовозобов’язані чоловіки за кордоном, які не оновили свої військово-облікові дані, не зможуть отримати чи обміняти посвідчення водія, а також зареєструвати чи перереєструвати автомобілі.
Ми поспілкувалися зі спеціалістами, які попрацювали в інших країнах, повернулися додому й готові розповісти про свій досвід. Де цінують work-life balance, у якій країні починається робочий день з неділі; де дбають про різноманіття і де виходять на мітинги на підтримку українців. Більше — у матеріалі.
Правоохоронці, імовірно, мають змогу відстежувати місце перебування українців за кордоном через «Дію». У Мінцифри інформацію про можливість такого відстеження заперечують. Розповідаємо деталі цього кейсу.
Коментарі