Денис Гришко, фінансист за фахом, після університету працював на митниці, але за два роки роботи розчарувався в ній і став шукати себе деінде. Робив ставки на спорт — і заощадив, щоб поїхати в Нову Зеландію на семимісячні мовні курси. Водночас Денис думав про те, щоб змінити фах і почати розвиватися у сфері IT. Читайте, яким був його шлях до цього та як джуніор-розробнику ефективно шукати роботу. 33
Кирил Стронько більшу частину свідомого життя присвятив хімії та роботі в лабораторії. Але у 26 років зрозумів, що більше не отримує задоволення від цього й не може себе фінансово забезпечити. Три роки тому він став Front-end розробником. У статті розповідає про те, як вчився, звідки брав мотивацію, та порівнює різні способи здобування знань і навичок. 84
Міла Возна 6 років працювала фронтенд-розробницею, а потім пішла з IT-сфери в нікуди й згодом знайшла себе у гештальт-терапії. Розпитали Мілу, чому вирішила змінити професію, що не влаштовувало її в IT, як боролася з тривогою втратити комфортний рівень доходу та заново шукала свій професійний шлях. 183
Вячеслав Круглов из города Счастье работал прокурором в Новоайдарском районе Луганской области. В 2014 он решился на перемены: уехал в другой город, попробовал открыть свое семейное дело, а после стал учить языки программирования. Для DOU он рассказывает о том, как и почему из прокурора переквалифицировался в Java разработчика, а также с какой мотивацией лучше идти в IT. 24
Володимир вступив на бюджет до медичного університету, але кинув його, щоб піти на фронт. Був серед перших десятків бійців «Азову» — тих, хто сформував підрозділ. Чотири роки працював графічним дизайнером. Потрапив на безкоштовні курси програмування для ветеранів АТО і став iOS-розробником. Про свій незвичний життєвий шлях Володимир розповів DOU. 39
35-річний Роман Засуха із міста Миронівка на Київщині два роки тому перекваліфікувався з бухгалтера на QA, пройшовши курси для людей з інвалідністю, організованими за підтримки київських IT-компаній. Він розповів, чому зацікавився інформаційними технологіями, як шукав собі роботу та як виглядає його теперішнє життя. 29
Прочитав на DOU очередную статью на тему «Как я из фокусника стал айтишником в свои 89», решил и я рассказать о том, как сменил профессию. Универсальных советов для решения этого вопроса не существует. Поделюсь немного своим опытом и соображениями. 210
Екснардеп від «Самопомочі» торік у квітні написав заяву про вихід із партії. З осені він вчився на Java-розробника на курсах програмування. Після цього відсилав резюме на вакансії джуніора і зрештою опинився у стартапі, який пов’язаний із розкриттям державних реєстрів. В інтерв’ю DOU Єгор розповів, чому вирішив піти з політики, як обрав сферу IT та чим займається у новій іпостасі. 325
З дитинства Артем Галай мріяв стати жонглером, тож пішов у циркову студію, а згодом здобув вищу освіту за цим напрямом. Його чекали контракти з івент-агентствами, цирками та круїзними лайнерами. Утім, що далі, то менше стабільності він бачив у професії. Він скористався грантом в Ізраїлі, щоб пройти курси програмування. Повернувся в Україну й після ще одних курсів став джуніор-розробником в EPAM. Як усе відбувалося — читайте у статті. 26
Три года назад Юля Дейнега стала студенткой школы программирования 42 school, где нет преподавателей, а обучение — бесплатное. Специально для DOU она поделилась своей историей смены профессии и переезда в США, а также рассказала о стажировках в Samsung и LinkedIn. 478
Константин Петренко из Кропивницкого проработал в шахте 10 лет. В 33 года он решил изменить свою жизнь и начал учиться программированию. О домашних заданиях в шахте, годовом обучении и работе Android-разработчиком Константин рассказал DOU. 102
Привіт! Моє ім’я Євген Сагач, мені 22 роки. За фахом я механік сільського господарства, ще під час навчання скористався можливістю пройти закордонні практики за спеціальністю. Працював в теплицях, доглядав квіти. Коли постало питання пошуку майбутньої професії, розглядав різні варіанти. Звернув увагу на програмування. На другому місяці навчання на курсах я знайшов роботу. У мене було шість співбесід, в результаті яких я отримав три офери. У статті розповім, як це вдалося. 66
Игорь Титаренко за три с половиной года вырос от интерна до тимлида в Luxoft. Затем переехал работать в Лондон и через время вернулся в Украину. В интервью он рассказал нам о своем пути. 92
Анна Чернышева работала педиатром в небольшом городе рядом с Донецком. С нуля освоила тестирование, а затем — и Front-end разработку. Но мир IT оказался для нее не таким уж волшебным: старый проект, работа по графику без удаленки. Поэтому, даже потратив столько усилий на учебу, она решила уйти из сферы. 252
Привіт, мене звуть Богдан Овенко, мені 27. Уже рік, як я Java-розробник і консультант у компанії GlobalLogic. У професію прийшов після того, як три роки відпрацював учителем інформатики, фізики та астрономії в середній школі. Стрес та інші негативи на роботі підштовхнули здійснити дитячу мрію та стати програмістом. 81
Мене звати Андрій, мені 30, і я, мабуть, один із тих небагатьох, хто вернувся з Європи для того, щоб заробляти в Україні. Ця історія буде цікава для тих, хто хоче змінити своє життя, але боїться. 144
Мы расспросили бывших экономистов, менеджеров, инженеров, а также артиста, медика и историка, почему они пришли в ІТ, как обучались, как сумели получить первый оффер и адаптироваться в новой для себя индустрии. 95
Андрей Ткаченко увлекся программированием еще в военном училище, но 25 лет посвятил службе в армии. По ее окончании, в 42 года, он решил вернуться к программированию и стал Software Engineer в Intetics. О своем карьерном пути он написал для DOU. 67
Меня зовут Максим. Мне 25 лет, и я меняю свою жизнь. Родился в семье, где отец был моряком, большая часть знакомых родителей была так или иначе связана с морем. Вот и я в итоге выбрал профессию моряка, так как считал её единственной честной возможностью заработать на жизнь. Сегодня я расскажу свою историю, как с морским образованием и опытом устроиться в ИТ. 169
Там знайшли би інший привід. Стратегічно москва воювала за теріторії сучасної України та Кавказ та Чорне Море, а також за прибалтіський регіон і Балтійске море століттями.
Ми на «ти» не переходили. Ти вкотре показав, що ти слабкий в аргументах. Діч написав ти, — коли замість аргументів, зробив ницу спробу пересунути увагу на мою особистість. Так роблять люди, яким ніц що сказати по суті.
От я не знаю хто погодив особисто подію, знаю, що зараз можна будь яку закрити через військовмй стан, це інщі реалії. Чи потрібен задля цього рівень президента — маю великі сумніви.
Жодних образ про прихильників московського колаборанта Зеленського я не писав
Про що с тобою розмовляти.... Краще пішов би та розібрався, що таке .env та для чого він потрібен, ніж писав би тут цю діч.
1) Як ви любите перекручувати факти)) І ви не можете в аргументи. За вашою логікою, так тут усі пропагують пана Віталія. Чого б це? Та тому що сама подія — це розмова саме з ним. І всі коментатори обговорюють тут саме цю подію, в якій він є гостем.
нет зачем мне
Зря, смешной анекдот:
Идет по лесу циклоп. Тут навстречу ему медведь метётся. Циклоп: — Стоять! Кто такой? — Медведь. — Та-а-ак-сь. Так и запишем: МЕДВЕДЬ. Завтра прийдешь к моей пещере, я тебя буду есть. Вопросы есть?
Коментарі