У продовженні циклу про STM32 Олександр розкриває тему ADC для новачків з нуля — на прикладах Arduino, якими простіше експериментувати без прошивки та дебагера. А в кінці статті повертається до STM32 register-level hal_adc, як підготовки до фіналу серії.
Майбутнє IoT за пристроями, які думають локально. У новій статті — про те як написати нейромережу для розпізнавання жестів, стиснути її до 2 кілобайт та запустити на дешевому чипі Raspberry Pi Pico без підключення до сервера.
Олександр продовжує серію про bare-metal програмування під STM32. У новій статті він без стандартних бібліотек розбирає роботу з перериваннями EXTI, таймерами, ШІМ та протоколами SPI й I2С, а також розпоідає про підключення дисплеїв та створення власного HAL на рівні регістрів.
Чому програмна реалізація інтерфейсу видає «крякозябри», а мікроконтролер на генераторі 8MHz не витягує високі швидкості? У другій статті серії Олександр розбирає математику похибок baud rate та вчить правильно налаштовувати залізо для чистої передачі даних.
Перехід до програмування мікроконтролерів на рівні заліза вимагає системного підходу та глибокого занурення в архітектуру пам’яті. У першій частині свого циклу статей Олександр ділиться практичним досвідом роботи з STM32 без HAL, покроково розбираючи лінкер-скрипти, обробку переривань EXTI та дебаг через GDB.
Навесні 2018 року фаундер декількох проєктів з технічним бекграундом Ігор щоранку возив сина в садочок через залізничний переїзд у Ірпені. Інколи переїзд закривався настільки надовго, що автору урвався терпець: він вирішив створити проєкт, який попереджатиме про час закриття переїзду. Що з цього вийшло — читайте у статті.
Олександр — розробник зі стеком Node.js, PHP, Laravel, React та Docker. В статті він розповідає про те, як видумував черговий велосипед, на який пішли місяці розробки: від дизайну електронної плати до production-ready IoT-платформи, що контролює промислові об’єкти через GSM/GPRS.
Після 10 років роботи з Java і клауд-технологіями Євгеній повернувся до електроніки та почав вивчати мікроконтролери STM32. У цій статті він ділиться досвідом переходу з Arduino на STM32: як обирав плату, налаштував середовище розробки та з чого починав.
Привіт, мене звати Дмитро Обухов, мені 15. Хочу розказати історію створення проекту EcoCity — мережу автоматизованих станцій моніторингу якості повітря та платформу для громадського моніторингу.
Меня зовут Виталий Билык, я CTO и co-founder компании TopLab. В IT работаю 10 лет. Сейчас активно занимаюсь hardware, в том числе embedded-разработкой. Хочу поделиться с вами кейсом о создании принтера, прожигающего пиксели.
Наша задумка состояла в том, чтобы создать среду для управления «умным» домом, отвязанную от конкретной «железной» реализации. На сегодняшний день уже готов ряд демонстрационных пользовательских сценариев и создана панель управления «умным» домом.
Я подготовил для вас статью о том, что произошло в нашем маленьком стартапе за 8 месяцев с момента последней публикации. Получили первого клиента, заработали первые деньги!
Прошло уже 30 дней с момента запуска базовой версии в продакшн. За это время произошло много всего, и я бы хотел этим поделиться.
Этот пост — рассказ о нашем домашнем проекте. Мы создавали его параллельно с основной работой, буквально на коленках, а через 2 месяца успешно запустили на кикстартере.
В одном только киевском офисе GlobalLogic ежегодно потребляется около 7 тонн кофе. Из первых рук — о том, как применить инженерный ум во благо окружающих любителей бодрящего напитка.
Коментарі