Ми продовжуємо висвітлювати, як ІТ-індустрія живе в умовах повномасштабної війни. Сьогодні говоримо про ринок вакансій, нових резидентів Дія City та скорочення в EVO та «Новій Пошті».
Резидентами спеціального податкового й правового режиму Дія City станом на 25 березня 2022 року офіційно стали вже 145 українських та міжнародних IT-компаній. За останні 10 днів до спецрежиму приєдналася 41 компанія, свідчать дані з реєстру. Розповідаємо, хто долучився до простору нещодавно.
Війна триває, а отже й ми продовжуємо висвітлювати як наша індустрія реагує, допомагає та працює в умовах війни. В цьому випуску обговоримо нову податкову реформу та як вона зачіпає ІТ, новини про резидентів Дія.City, легалізацію криптовалют в Україні та нові санкції від ІТ-компаній.
Резидентами спеціального податкового й правового режиму Дія City стали вже понад 100 українських та міжнародних IT-компаній. Якщо бути точними, то 104 компанії станом на 15 березня 2022 року. Розповідаємо, хто долучився до спецрежиму нещодавно.
16 лютого Міністерство цифрової трансформації оприлюднило список 55 IT-компаній, які стали першими резидентами Дія Сity, а 17 лютого додалися ще 13. Як виявилося, в реєстрі Дія City вказані лише юридичні особи. І не завжди зрозуміло, які бренди стоять за цими назвами. Тож ми вирішили скласти свій реєстр резидентів. У ньому ІТ-спеціалісти зможуть легко знайти компанію: подивитися її профіль на DOU або офіційний сайт, переглянути інформацію щодо юрособи в YouControl або Opendatabot.
Частина українських ІТ-компаній, які вступили до спеціального правового й податкового режиму Дія Сity, створили власну організацію. Вона називається Об’єднання резидентів Дія.City і покликана відстоювати інтереси учасників спецрежиму, підтримуючи діалог між ними й органами влади.
Міністерство цифрової трансформації 16 лютого показало список із перших 55 українських та міжнародних IT-компаній, які офіційно отримали статус резидента спеціального правового й податкового режиму Дія Сity. Серед неозвучених раніше — Genesis, Plarium, Rozetka, Deus Robots та інші.
Найбільші ІТ-компанії України, попри публічні заяви їхніх керівників, не поспішають повністю приєднуватися до Дія City. Зокрема SoftServe перевірить, як працює спецрежим, на окремій невеликій юридичній особі. В EPAM та MacPaw теж розповіли, що переходитимуть плавно. Редакція DOU розпитала компанії про деталі.
Свої заявки на набуття статусу резидента спеціального правового та податкового режиму Дія City вже подали щонайменше 44 ІТ-компанії. Серед них — продуктовий стартап Reface і компанія з розробки AI-технологій Roosh, повідомила пресслужба Мінцифри.
На 4-му Dii Summit офіційно запустили спецрежим для ІТ-галузі Дія City. Влада очікує, що частка ІТ у ВВП держави зросте з 4% до 10%, а доходи галузі збільшаться до $16,5 млрд. А ще оголосили перших резидентів — ними стануть Revolut, SoftServe і MacPaw.
Президент Володимир Зеленський провів таємну зустріч із представниками найбільших ІТ-компаній України. Вона відбулася ввечері 4 лютого 2022 року й була закритою для ЗМІ. Були присутні 70-80 компаній, а обговорювали на ній спецрежим Дія City та розвиток галузі в цілому.
Спеціальний правовий режим для ІТ-сфери Дія City офіційно запустять в Україні 8 лютого 2022 року. Зокрема, це відбудеться на 4-му Diia Summit, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
22 січня стало відомо про продаж даних двох мільйонів українців, що начебто зберігались сервісом «Дія». Цьому передувала масштабна кібератака на державні інформаційні ресурси 13–14 січня. В Мінцифри витік даних не визнали. Головні питання сьогодні: чи стався витік інформації, якщо так, звідки були вкрадені дані українців та чи зможуть зловмисники повторити цю атаку? Редакція DOU розбиралася в деталях.
В Україні на початку 2021 року має запрацювати спеціальний правовий та податковий режим для IT-галузі Дія City. Редакція DOU вирішила з’ясувати, що про спецрежим думають самі працедавці — ІТ-компанії. Про те, чого більше — переваг чи ризиків від запровадження цієї ініціативи вбачають для себе гравці ринку та чи планують вони стати резидентами Дія City, — читайте в матеріалі.
У першому випуску подкасту нового року обговорюємо цікаві новини грудня. Передусім багато говорили про скорочення в Reface і їхній провал в комунікації, а також намагалися розібратися, що на нас очікує із запуском Дія City. Ще було про пошук роботи у 2021-му, власницю Parimatch та вразливість Log4j. Слухайте та коментуйте.
14 грудня 2021-го Верховна Рада ухвалила в другому читанні закон № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». У цій статті редакція DOU з Cергієм Барбашином, ІТ-адвокатом та керівним партнером Trustme Law Firm, вирішила розібратися з нюансами закону № 1946-ІХ і тим, які умови оподаткування в Дія City він закладає.
Як і навесні, більшість ІТ-спеціалістів усе ще проти спецрежиму. Проте частка тих, хто за, трішки збільшилася — з 9% до 12%. Представляємо результати опитування щодо Дія City, у якому взяли участь майже 4 тисячі спеціалістів. Вже вдруге розбираємося, за що хвалять проєкт прихильники та критикують противники.
У 2021-му було немало знакових для IT-індустрії подій. Обговорення, ухвалення законів про Дія City з петиціями та першими мітингами IT-спеціалістів. В Україну зайшли з R&D-офісами Lyft, Glovo і BlaBlaCar. Також увесь рік ми чули про гучні злиття і поглинання (GlobalLogic, Depositphotos), великі інвестиції (DataRobot, Grammarly) та навіть дочекалися виходу GitLab на IPO. Тож пригадаймо всі головні події за рік у цьому огляді.
Парламент затвердив податкову частину спеціального правового режиму Дія Сity. Які ще є процедурні моменти, необхідні для старту роботи спецрежиму, коли планують його запустити та як держава агітуватиме ІТ-компанії ставати резидентами Дія Сity — на ці та інші запитання відповідає нам заступник глави Мінцифри Олександр Борняков.
Учора Верховна Рада проголосувала у другому читанні за податковий законопроєкт щодо Дія City. Це означає, що до запуску спецрежиму залишилося зовсім мало кроків. Вісім місяців тому ми опитували ІТ-спеціалістів щодо ставлення до Дія City. Тоді 80% були проти. Тож подивімося, чи змінилося ставлення ІТ-спільноти до проєкту Дія City. Заповнюйте коротку анкету, не залишайтеся осторонь.
Коментарі