У червні Олександр Борняков повідомив в інтерв’ю DOU, що ухвалення у другому читанні податкового закопроєкту № 5376 щодо спецрежиму Дія City очікують у вересні 2021-го. Тоді вже з 1 січня 2022-го почали б набирати перших резидентів. Нині — початок грудня, проте законопроєкт поки що не ухвалений. Ми поспілкувалися з Мінцифри про те, чому виникла затримка та чи встигнуть запустити Дія City в січні.
DOU продовжує серію розмов з людьми, які формують українську IT-індустрію. Цього разу ми поговорили з Олексієм Скрипником — головою ради директорів ELEKS. В інтерв’ю він розповів чим сучасне покоління крутіше за його та як набирав геніїв у компанію на старті. Також поговорили про стан індустрії та її майбутні перспективи і конкуренцію на світовому ринку.
Сергей Шумигора уже 15 лет работает в Persha Studia. Мы встретились с ним, чтобы узнать как начиналась история Wargaming в Украине, как игровая индустрия пережила карантин, какое будущее ждет геймдев-рынок и что сделало World of Tanks настолько популярной.
Ми зустрілись із Міністром цифрової трансформації, щоб обговорити проєкт Дія City, претензії професійної спільноти та проблеми української цифровізації. А заодно дізнались про роботу Михайла до уряду, чому на держслужбі немає великих зарплат та навіть встигли домовитись про спільний експеримент і наступне інтерв’ю.
6 жовтня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики ініціював внесення у нього правок у податковий законопроєкт № 5376 щодо Дія City. У цій статті ми зібрали думки топменеджерів українських IT-компаній та позицію Олександра Борнякова, аби зрозуміти, як до цих рішень ставляться компанії і що робитимуть у випадку схвалення ініціатив.
Нещодавно Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт про електронне резидентство. Ця законодавча ініціатива після її остаточного схвалення та набуття чинності дасть змогу запустити програму е-резидентства в Україні до 1 липня 2022 року.
Редакція DOU розбиралась, що Україна може запропонувати потенційним е-резидентам і чи запрацює у нас ця програма взагалі.
Нещодавно Володимир Зеленський підписав закон про Дія City. Однак на практиці для фахівців і компаній наразі це нічого не змінює. Про те, коли запуститься режим й що для цього потрібно, ми уточнили в проєктному офісі Дія City та адвоката з інтелектуальної власності та IT Сергія Барбашина.
У літньому опитуванні IT-компаній для рейтингу топ-50 ми додали питання, які наразі дуже цікавлять спільноту — щодо підтримки компаніями режиму Дія City. Опитування проводилось після ухвалення законопроєкту у другому читанні, але до підписання президентом. Отже, погляньмо на результати.
15 липня 2021 року ВРУ проголосувала за законопроєкт № 4303 про «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Аналізуємо фінальний текст законопроєкту разом з Сергієм Барбашиним, ІТ-адвокатом та керівним партнером TRUSTME Law Firm, та Олегом Чіпом, старшим юристом компанії з практики інтелектуальної власності.
Якими є думки учасників ринку щодо спецрежиму? Редакція DOU поспілкувалась із компаніями SoftServe, EPAM, Luxoft; програмістами Володимиром Рожковим та Олексієм Раєвим; лідеркою фракції «Голос» Кірою Рудик; Асоціацією IT Ukraine та digital-адвокатом.
30 травня на фейсбук-сторінці Дія City з’явилася таблиця з вартістю аудитів для резидентів. У спільноти DOU одразу виникло багато запитань. Ми спробували з’ясувати у Мінцифри, звідки взялася ця таблиця, якими будуть аудити та навіщо вони взагалі потрібні. До того ж встигли дізнатися ще декілька апдейтів щодо Дія City — наприклад, коли планують запускати проєкт і скільки компаній вже готові ставати резидентами.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров спеціально для DOU відповів на запитання щодо Дія City. Він зазначив, що негативне ставлення до проєкту пов’язано із загальною недовірою до державної політики. Але, на думку Федорова, ставлення спільноти вже змінилося, і потрібно лише «дотиснути». Наводимо основні тези міністра з нашого спілкування.
Ініціатива Мінцифри запровадити спеціальний правовий режим Дія City наробила на ІТ-ринку чимало галасу. Роман Падалка, старший юрист, розглядає ініціативу з погляду зареєстрованих законопроєктів.
В Україні більшість працівників сфери ІТ оформлені як ФОПи і сплачують єдиний податок. Попри стійкість конструкції, представники влади ще з нульових не дають спокою спрощенцям. Ми спробували розібратися, які ініціативи влади щодо регулювання IT-сфери з’являлися за останні кілька десятків років і як змінювалася система оподаткування для спрощенців-єдинщиків, спочатку СПДшників, а потім ФОПів, аж до ініціативи Дія Сity.
Владимир Кожаев подготовил материал о «Дия Сити». Его цель — показать, что в случае внедрения режима денег не станет больше — собираемость налогов сильно понизится. Почему — читайте.
Поговоримо про податкову систему, яку пропонує Дія City. Юристка Axon Partners проаналізувала кілька законопроєктів, включно з найновішим № 5376 (від 14 квітня) та переконалась: українській ІТ-індустрії не потрібен білоруський Парк високих технологій, а достатньо лише зменшити зарегульованість і ставки податків для працівників.
Наприкінці минулого тижня ми запустили опитування щодо Дія City. Доволі швидко зібрали 5600 анкет. Тож немає сенсу затягувати з результатами. Якщо коротко, то більшість ІТ-спеціалістів скептично ставиться до проєкту. Частка тих, хто підтримує його, дуже низька. Але про все за порядком.
Привіт, навколо Дія City не вщухає дискусія. Ми вирішили запитати у прихильників і противників проєкту, що їм подобається/не подобається у ньому. І дати можливість анонімно висловити думку всім сторонам. Якщо ви працюєте в ІТ, приділіть три хвилини й заповніть анкету.
В аудіочаті телеграм-каналу редакції DOU відбулась дискусія з представниками Мінцифри щодо Дія Сіті. Приводом до цієї події стала петиція проти проєкту, яку вже підписали понад 10 000 громадян. Публікуємо відповіді на запитання спільноти зі слів Олександра Борнякова, заступника міністра цифрової трансформації.
Дискусії щодо концепту Дія City не вщухають. Тому ми поговорили з ініціаторами проєкту Єгором Чернєвим та Олександром Борняковим про пропозиції ІТ-компаній, збори з резидентів і чому вони повинні вкладатися в ІТ-освіту, а також про те, чи є переваги в Дія City для працівників і що означає договір про непереманювання.
Коментарі