Роман Гладун розповідає, як організувати понад тисячу квантово-хімічних розрахунків на кількох різних комп’ютерах та не керувати кожним запуском вручну. Автор показує, як налаштував черги на bash, зберігання артефактів у S3 та перевірки через git. У статті — про збої MPI, задачі на понад 100 ГБ пам’яті та помилки, після яких довелося змінювати систему.
Іван Сварковський розповідає, як умістив HTTP-сервер для роздачі статики у 4 092 байти асемблера MIPS і створив окрему реалізацію на C без libc. У статті — прийоми sizecoding, захист від обходу шляхів через симлінки, пастки ядра Linux та заміри на реальному роутері.
Павло Завада з 15-річним досвідом в DevOps наводить прагматичний роудмап для розвитку девопс-інженерів, де розбирає фундаментальні знання для старту, рівнів Middle та Senior — від Linux і мереж до Kubernetes, GitOps і платформної інженерії. А ще пояснює, коли складні інструменти лише додають оверінжинірингу.
Андрій Курдюмов розповідає, як звичайний файл prn.ap раптом уперся в легасі Windows — Git for Windows відмовився його індексувати через зарезервоване ім’я PRN. У статті автор розбирається, звідки взялося це обмеження, а у підсумку показує, як локально змінити поведінку Git і таки клонувати Linux-репозиторій на Windows.
Олександр у новій частині циклу розповідає про розробку драйвера для далекоміра HC-SR04 з нуля. Автор на власному досвіді розбирає біль від зіткнення з сучасною Linux Driver Model, пастки legacy-коду та загадкову помилку −517, яка ламає старі туторіали на ядрі 2026 року.
У дванадцятій частині embedded-серії Олександр переходить до керування реальним залізом із kernel space. Він розбирає чотири способи роботи з GPIO у Linux: використання утиліт libgpiod, роботу з sysfs та написання повноцінного platform-драйвера з підтримкою Device Tree.
Час лізти в kernel space. Олександр запускає четвертий місяць хардкору й пише перший модуль ядра Linux на Raspberry Pi 3. Читайте про розбір живого kernel oops, роботу з параметрами через sysfs та архітектурні факапи з Luckfox.
Android-розробник Володимир у своєму матеріалі розбирає роботу з GPIO в Embedded Linux. На прикладі Orange Pi Zero 3 автор порівнює три методи керування контактами — від небезпечного прямого мапінгу регістрів пам’яті та застарілого Sysfs до сучасного стандарту libgpiod з налаштуванням правил UDEV.
У десятій частині embedded-серії Олександр доводить систему до фізичної дії. Тепер Luckfox не просто виводить координати обличчя в консоль, а працює як vision-вузол у зв’язці з сервером та STM32.
Щоб змусити STM32 реагувати на обличчя, потрібен vision-модуль. У дев’ятій частині циклу Олександр показує, як перетворити плату Luckfox на такий модуль за допомогою вбудованого NPU. Усередині: робота з RKNPU, вирішення версійних конфліктів, збірка C-застосунку та запуск розпізнавання облич через RetinaFace і FaceNet.
Усі, хто хоче стрімити відео з Linux, шукають GStreamer, але на Luckfox Pico Pro його немає. То як тоді налаштувати RTSP-трансляцію? У восьмій частині серії автор детально розбирає медіастек від Rockchip. Він розповідає про підключення камери MIS5001, налаштування IQ-файлів та запуск стріму через rkipc.
Що буде, якщо взяти Luckfox Pico Pro з Linux, підключити до нього STM32 через UART та змусити Python керувати bare-metal прошивкою?
У сьомій частині серії автор розбирає Device Tree, вмикає одразу три serial-порти, прошиває boot-розділ та будує перший міст між embedded Linux та STM32.
Олександр продовжує занурення в embedded Linux на базі плати Luckfox. У шостій частині серії він береться за кастомізацію завантажувача U-Boot: показує, як змінити час затримки при старті, додати власну shell-команду на C та безпечно прошити змінений образ прямо з живої системи через MTD, без використання USB-кабелю та режиму Maskrom.
В’ячеслав Гагара продовжує розгортання Gentoo на PinePhone, фокусуючись на першому запуску та оптимізації ресурсів пристрою за допомогою zram. Автор детально розбирає налаштування графічного оточення SXMO, інтеграцію Android-контейнерів через Waydroid та підготовку власного завантажувального образу системи.
Олександр продовжує занурення у світ embedded Linux. Цього разу STM32 стає просто периферією, а головним мозком — мініатюрна плата Luckfox за $15. Автор на прикладі показує збірку власного Linux-образу через Buildroot, інтеграцію Go-сервера та хитрощі налаштування автозапуску.
А що, якби смартфон повністю належав вам, а не був закритою коробкою з дозволами від корпорацій? Із такою думкою В’ячеслав, інженер GlobalLogic, зібрав повноцінний Linux Mobile на смартфоні майже з нуля. У першій частині свого технічного гайду автор детально розповідає, як підготувати для цього bootable Gentoo-систему
📰 У новому DOU News обговорюємо парадоксальну реальність: чому ШІ-праця стає дорожчою за людську та як алгоритм за 9 секунд стер цілу продакшн-базу. Розбираємо критичну вразливість у ядрі Linux, що існувала майже 10 років, та чому творець Terraform забирає проєкт з GitHub.
У своїй статті Андрій Севастьянов ділиться досвідом переходу зі старої Ubuntu на декларативну NixOS. Він описує встановлення системи на ZFS, генерацію конфігів за допомогою ШІ та безпроблемний запуск Steam, а також розбирає переваги nix-shell для зручної ізоляції робочих середовищ.
Запуск коду на багатоядерному 64-бітному процесорі без Linux — це зовсім не те саме, що прошити звичайний мікроконтролер. У своїй статті Володимир розбирає як працює ланцюжок BootROM—SPL—U-Boot, як налаштувати крос-компіляцію та вивести свій перший bare-metal Helloworld в UART.
Олександр знайшов у старих запасах п’ять Raspberry Pi 3B+ і вирішив не просто змахнути з них пил, а побудувати повноцінну домашню інфраструктуру: IoT-сервер, медіацентр і кластер. У першій частині циклу — встановлення легкого дистрибутиву DietPi, налаштування Docker, боротьба з ключами SSH та підготовка IoT-сервера до роботи.
Коментарі