Олександр продовжує занурення в embedded Linux на базі плати Luckfox. У шостій частині серії він береться за кастомізацію завантажувача U-Boot: показує, як змінити час затримки при старті, додати власну shell-команду на C та безпечно прошити змінений образ прямо з живої системи через MTD, без використання USB-кабелю та режиму Maskrom.
Олександр продовжує занурення у світ embedded Linux. Цього разу STM32 стає просто периферією, а головним мозком — мініатюрна плата Luckfox за $15. Автор на прикладі показує збірку власного Linux-образу через Buildroot, інтеграцію Go-сервера та хитрощі налаштування автозапуску.
Якщо ви знайомі з AVR / Arduino та бажаєте перейти до STM32 без HAL, ця стаття для вас. У четвертій частині серії Олександр пояснює різницю, надає приклади коду, порівняльну таблицю та покроковий план переходу
Олександр продовжує серію про bare-metal програмування під STM32. У новій статті він без стандартних бібліотек розбирає роботу з перериваннями EXTI, таймерами, ШІМ та протоколами SPI й I2С, а також розпоідає про підключення дисплеїв та створення власного HAL на рівні регістрів.
Чому програмна реалізація інтерфейсу видає «крякозябри», а мікроконтролер на генераторі 8MHz не витягує високі швидкості? У другій статті серії Олександр розбирає математику похибок baud rate та вчить правильно налаштовувати залізо для чистої передачі даних.
Перехід до програмування мікроконтролерів на рівні заліза вимагає системного підходу та глибокого занурення в архітектуру пам’яті. У першій частині свого циклу статей Олександр ділиться практичним досвідом роботи з STM32 без HAL, покроково розбираючи лінкер-скрипти, обробку переривань EXTI та дебаг через GDB.
Вже переросли готові бібліотеки Arduino і хочете навчитися працювати із серйозним залізом? У новій статті Олександр детально пояснює різницю між ядрами Cortex та показує, як написати мінімалістичну bare-metal прошивку на 272 байти, керуючи мікроконтролером виключно через регістри.
Arduino, VS Code + PlatformIO чи STM32Cube: яка IDE краща для STM32? Євген, автор статті, детально відповідає на це питання та розкриває плюси й мінуси трьох популярних IDE.
Після 10 років роботи з Java і клауд-технологіями Євгеній повернувся до електроніки та почав вивчати мікроконтролери STM32. У цій статті він ділиться досвідом переходу з Arduino на STM32: як обирав плату, налаштував середовище розробки та з чого починав.
Коментарі