Детермінований Go-код сам визначає, про які домени йдеться в невідомому корпусі документів, відділяючи факти від шуму. А для типізації знань локальний NPU виявився точнішим і ~130 разів швидшим за 7-мільярдну генеративну модель. Про це у своїй новій статті розповідає Микола Федчик, який провів експеримент на корпусі з 9746 RFC-документів.
У тринадцятій частині embedded-серії Олександр показує, як написати простий character device driver для Linux. Автор детально розповідає, як зареєструвати драйвер, створити пристрій /dev/mydev, підключити його до системи та реалізувати базові операції.
Тестування вбудованого програмного забезпечення має критичне значення, бо дефекти, виявлені після релізу, дорого виправляти, а інколи просто неможливо. Володимир Сулевський показує, як робити правильну архітектуру в Rust, та розглядає юніт-тести для ізольованих компонентів, інтеграційні тести для взаємодії між ними та апаратні для реального заліза.
У продовженні циклу статей «Експертні системи для R&D» Микола Федчик пояснює, як влаштована інфраструктура виконання. Читайте, чому різні класи математики просяться на різне залізо (CPU для правил і графів, GPU/NPU для векторів і LLM), про топології від хмари до периферії, FLOPS/TOPS, обмеження SWaP та числовий дрейф ембедера.
У дванадцятій частині embedded-серії Олександр переходить до керування реальним залізом із kernel space. Він розбирає чотири способи роботи з GPIO у Linux: використання утиліт libgpiod, роботу з sysfs та написання повноцінного platform-драйвера з підтримкою Device Tree.
Android-розробник Володимир у своєму матеріалі розбирає роботу з GPIO в Embedded Linux. На прикладі Orange Pi Zero 3 автор порівнює три методи керування контактами — від небезпечного прямого мапінгу регістрів пам’яті та застарілого Sysfs до сучасного стандарту libgpiod з налаштуванням правил UDEV.
У другій частині серії про Raspberry Pi Олександр перетворює малинку на медіасервер та ретро-консоль. У своїй статті автор розбирає встановлення LibreELEC з Kodi, налаштування Samba-папок та інтеграцію DOSBox, а також показує де легально шукати ROM-и та як запустити Wolfenstein 3D на телевізорі.
У десятій частині embedded-серії Олександр доводить систему до фізичної дії. Тепер Luckfox не просто виводить координати обличчя в консоль, а працює як vision-вузол у зв’язці з сервером та STM32.
Щоб змусити STM32 реагувати на обличчя, потрібен vision-модуль. У дев’ятій частині циклу Олександр показує, як перетворити плату Luckfox на такий модуль за допомогою вбудованого NPU. Усередині: робота з RKNPU, вирішення версійних конфліктів, збірка C-застосунку та запуск розпізнавання облич через RetinaFace і FaceNet.
Усі, хто хоче стрімити відео з Linux, шукають GStreamer, але на Luckfox Pico Pro його немає. То як тоді налаштувати RTSP-трансляцію? У восьмій частині серії автор детально розбирає медіастек від Rockchip. Він розповідає про підключення камери MIS5001, налаштування IQ-файлів та запуск стріму через rkipc.
Що буде, якщо взяти Luckfox Pico Pro з Linux, підключити до нього STM32 через UART та змусити Python керувати bare-metal прошивкою?
У сьомій частині серії автор розбирає Device Tree, вмикає одразу три serial-порти, прошиває boot-розділ та будує перший міст між embedded Linux та STM32.
Розчарувавшись у незручному фірмовому застосунку для свого інвертора, інженер вирішив створити власну систему моніторингу сонячної електростанції. Іван Урсул ділиться досвідом розробки проєкту Svitgrid, який вміє рахувати зелений тариф, враховувати графіки відключень та захищати інвертор криптографічним підписом.
Олександр продовжує занурення в embedded Linux на базі плати Luckfox. У шостій частині серії він береться за кастомізацію завантажувача U-Boot: показує, як змінити час затримки при старті, додати власну shell-команду на C та безпечно прошити змінений образ прямо з живої системи через MTD, без використання USB-кабелю та режиму Maskrom.
Олександр продовжує занурення у світ embedded Linux. Цього разу STM32 стає просто периферією, а головним мозком — мініатюрна плата Luckfox за $15. Автор на прикладі показує збірку власного Linux-образу через Buildroot, інтеграцію Go-сервера та хитрощі налаштування автозапуску.
Якщо ви знайомі з AVR / Arduino та бажаєте перейти до STM32 без HAL, ця стаття для вас. У четвертій частині серії Олександр пояснює різницю, надає приклади коду, порівняльну таблицю та покроковий план переходу
Олександр продовжує серію про bare-metal програмування під STM32. У новій статті він без стандартних бібліотек розбирає роботу з перериваннями EXTI, таймерами, ШІМ та протоколами SPI й I2С, а також розпоідає про підключення дисплеїв та створення власного HAL на рівні регістрів.
Чому програмна реалізація інтерфейсу видає «крякозябри», а мікроконтролер на генераторі 8MHz не витягує високі швидкості? У другій статті серії Олександр розбирає математику похибок baud rate та вчить правильно налаштовувати залізо для чистої передачі даних.
Перехід до програмування мікроконтролерів на рівні заліза вимагає системного підходу та глибокого занурення в архітектуру пам’яті. У першій частині свого циклу статей Олександр ділиться практичним досвідом роботи з STM32 без HAL, покроково розбираючи лінкер-скрипти, обробку переривань EXTI та дебаг через GDB.
На початку 2026 року кількість deftech-вакансій знову зросла — цього разу до рекордних трьох тисяч. Частково змінилася географія пошуку кандидатів, а ще — найм на окремі технічні й нетехнічні ролі.
У своїй новій статті Олександр розповідає про збірку власного мікрокомп’ютера на Raspberry Pi Pico. Читайте як правильно налаштувати середовище для Zephyr RTOS, обійти типові граблі та успішно запустити перший Hello World.
Коментарі