Партнерський проєкт
Матеріал підготовлено за підтримки рекламодавця — компанії SKELAR
Як ветерани
запускають
стартапи в Україні
6 історій зі SKELAR Veteran Venture Program
Про проєкт
Український tech-сектор трансформується, шукаючи стійкі моделі розвитку в нових реаліях. Водночас у війську формується пласт фахівців з інженерним та управлінським бекграундом, тож фокус поступово зміщується з простого працевлаштування ветеранів на підтримку їхнього підприємництва.
Колишні військові запускають технологічні проєкти, залучають інвестиції та будують команди, проходячи шлях класичного стартапера. Для когось це також можливість реалізувати свій потенціал через нові виклики або масштабування попереднього професійного досвіду в цивільному житті. Відтак ветеранський бізнес стає повноцінною частиною ринку.
На перетині tech-ринку та ветеранського досвіду виникають спеціалізовані ініціативи, як-от Veteran Venture Program від SKELAR.
Veteran Venture
Program від SKELAR
Це перший в Європі інкубатор, що працює не як соціальний проєкт, а як практичний інструмент для запуску бізнесу: учасники отримують доступ до менторства, експертизи та підприємницького середовища для розвитку власних продуктів.
[ 6 ]
У цьому спецпроєкті — шість історій фіналістів Veteran Venture Program. Усі вони різні за бекграундом і продуктами, але їх об’єднує спільний досвід: пошук свого місця після служби та спроба створити життєздатний бізнес у технологічному секторі.
Як працює SKELAR Veteran Venture Program
[ 2026 ]
Станом на лютий 2026 року в Україні налічується близько 1,5 млн ветеранів, понад 50% з них стикаються з труднощами при працевлаштуванні.
Водночас зростає сектор ветеранського підприємництва: лише за 2025 рік понад 1 500 ветеранів та членів їхніх родин отримали державні гранти на запуск власної справи, створивши понад 3 000 нових робочих місць.
Дані базуються на звітах Міністерства у справах ветеранів, Державної служби зайнятості та програмі «Власна справа» станом на січень 2026 року.
Акселераційна програма допомагає структурувати ідею, пройти шлях від гіпотези до MVP, отримати менторську підтримку та перше фінансування.
Максим Штепа
[ CEO SKELAR ]
Для SKELAR Veteran Venture Program — це не благодійна ініціатива і не разовий соціальний проєкт, а перший крок до того, щоб зробити підприємництво та венчурний підхід робочим інструментом інтеграції ветеранів у tech-сферу.
Ми віримо, що лише із розвинутою економікою Україна може бути сильною та незалежною. А економіка будується на підприємцях та підприємствах.
Саме тому ми свідомо працюємо з тим, що вміємо найкраще — підсилювати засновників на шляху побудови tech бізнесів. Для нас це стратегічна інвестиція у майбутній tech-ринок, для учасників програми — реальний механізм перетворення військового досвіду на підприємництво, а для суспільства посилення економіки та обороноздатності країни
6 історій переможців
Veteran Venture Program
Артур Семак — чинний військовослужбовець, родом із Краматорська. До повномасштабної війни він навчався в медичному університеті, але після початку вторгнення пішов служити й досі перебуває в армії.
Участь у Veteran Venture Program проходив паралельно зі службою — переважно онлайн: частину лекцій дивився в записі, інколи поєднував навчання з виконанням бойових завдань.
До tech-індустрії Артур прийшов без класичного ІТ-бекграунду. Саме військовий досвід і робота в умовах реальних загроз стали точкою, з якої почав формуватися його стартап.
SecuLearn AI — це навчальна платформа з кібербезпеки, побудована на гейміфікації. Продукт допомагає користувачам засвоювати базові й прикладні принципи кіберзахисту через симуляції, сценарії та практичні кейси. Паралельно платформа дає аналітику для відповідальних осіб в організаціях щодо рівня підготовки команд і потенційних вразливостей.
Продукт одразу проєктувався з можливістю масштабування на військовий та цивільний ринок: бізнес, державні установи, фінансові організації, де людський фактор залишається одним із ключових джерел кіберризиків.
Перші кроки над проєктом Артур робив без команди та без досвіду програмування. Початковий UX/UI і структуру продукту він зібрав за допомогою no-code-інструментів і AI-сервісів, створивши клікабельний демо-прототип, який презентував на Pitch Day.
Сам Pitch Day команда проходила в нестандартних умовах: Артур не зміг приїхати особисто й записав відеопрезентацію за годину до виїзду на позиції. Попри це, проєкт отримав позитивний фідбек і фінансування, яке планують спрямувати на розвиток продукту, оплату роботи ключових учасників і підготовку до перших контрактів.
Олександр Гончаров — підприємець із досвідом у digital-маркетингу. Ще до повномасштабної війни він кілька років працював із рекламними проєктами, мав власну команду з таргетингу та реалізовував різні digital-ініціативи для бізнесу. Він – ФОП із 2014 року, тому підприємництво для нього — не новий напрям.
Після початку повномасштабного вторгнення Олександр залишився в Харкові, займався волонтерськими проєктами, зокрема організацією допомоги цивільному населенню. Пізніше він долучився до Сил оборони й нині продовжує службу, паралельно працюючи над власним стартапом.
Zapyt.auto — це платформа, яка спрощує пошук автозапчастин. Власник авто створює конкретний запит, а продавці надсилають актуальні пропозиції з цінами та умовами.
Така модель дозволяє обом сторонам економити час, уникаючи зайвих дзвінків та неефективних пошуків.
Ідея платформи зʼявилася на стику особистого досвіду та професійного бекграунду Олександра. Ще до пандемії його команда тестувала схожі рішення на авторинку, а під час війни проблема загострилася: пошук запчастин займав дні через застарілі ціни, відсутність товару або дорожчі аналоги.
Під час участі в акселераторі команда зробила фокус не на розробці «в лоб», а на валідації гіпотези. Олександр запустив окремі лендинги для продавців і покупців, самостійно профінансував тестову таргетовану рекламу та зібрав перші дані: вартість залучення користувачів, рівень інтересу та готовність до реєстрації.
Наразі Zapyt.auto перебуває на стадії MVP — у розробці телеграм-бот, який стане першим робочим продуктом платформи.
Найближчий етап — запуск у період сезонного зростання попиту на автозапчастини. Команда планує поступово масштабувати кількість продавців на платформі, зберігаючи баланс між попитом і пропозицією.
Анатолій Разін — ветеринар із майже 20-річним досвідом. Після поранення внаслідок вибуху міни, що спричинило травму хребта та переломи, він уже не міг повернутися до повноцінної практики: тривалі операції й робота «на ногах» стали фізично неможливими.
Паралельно з лікуванням Анатолій шукав формат роботи, який дозволив би поєднати професійний досвід, фізичні обмеження та потребу у фінансовій стабільності для родини — дружини і трьох дітей. Саме цей пошук і став точкою старту його стартапу на стику ветеринарії та технологій.
Під час роботи в секторі ветеранської політики Анатолій потрапив на навчальну програму з ШІ, після чого почав глибше досліджувати можливості AI як практичного «помічника» в медицині тварин.
Він тестував гіпотези, спілкувався з AI-інструментами, просив зібрати огляди ринку і зрештою сфокусувався на ніші, яка, за його відчуттям, залишається недоопрацьованою: швидка й стандартизована інтерпретація аналізів крові тварин. У цей момент і зʼявилася Veteran Venture Program: Анатолій подав заявку, хоча ще не мав досвіду в розробці.
VetAi diagnostics — це інструмент для інтерпретації аналізів крові тварин як підтримка для ветеринара. Ідея продукту — зняти з лікаря частину рутини й підстрахувати у критичних моментах.
У ветеринарній медицині загальний і біохімічний аналіз крові — один із базових стартових кроків прийому. Саме з цього починається розуміння «наскільки все критично» і куди рухатися далі в діагностиці. Водночас інтерпретація забирає час і потребує високої концентрації.
Продукт орієнтований передусім на B2B-сегмент — ветеринарні клініки та лікарів як професійних користувачів. У перспективі Анатолій також бачить окрему гілку функцій для власників тварин, але наголошує: спочатку рішення має стабільно працювати як професійний інструмент для лікаря.
На старті програми в Анатолія була сформована ідея та первинні напрацювання, але не повноцінний продукт.
Під час навчання й інкубації він зібрав пілотну версію застосунку — свідомо обмежену за функціональністю, щоб швидко перевірити ключове: чи справді це рішення потрібне ветеринарним лікарям на практиці.
Пілот протестували у трьох клініках у Запоріжжі та Одесі за участі семи лікарів. Фідбек підтвердив попит і потенціал масштабування.
Наступний крок — перетворити пілот на MVP і підготувати продукт до запуску в Україні: для цього Анатолій планує залучати фінансування через грантові програми. У планах — повноцінний запуск у 2026 році та підготовка до виходу на ринки Східної Європи з 2027-го.
Фаундер проєкту — Андрій Ліщинський, ветеран, який останні місяці служив в ІТ-підрозділі при Генеральному штабі.У межах служби він працював над створенням цифрових продуктів у стислі терміни з фокусом на прикладний результат і швидку реалізацію.
Паралельно почав розвивати власний проєкт. За його словами, досвід мілітарного ІТ-середовища вплинув на підхід до роботи: чітка пріоритизація задач, концентрація на ключовій функціональності та швидке ухвалення рішень без зайвих ітерацій.
Логіку роботи над продуктом Андрій переніс із досвіду мілітарного ІТ-середовища — з фокусом на вимірюваний результат і прикладну користь. Застосунок розвивається як фітнес-рішення, яке за допомогою камери відстежує рухи користувача під час тренувань і автоматично визначає правильність виконання вправ.
Алгоритми аналізують положення тіла, рухи та амплітуду й на цій основі зараховують або не зараховують повтори. Замість застосунку, який лише показує тренування, команда створює рішення, що обʼєктивно фіксує результат — чи правильно виконано вправу. Камера та алгоритми компʼютерного зору стали технічною основою цієї ідеї.
Надалі фаундер бачить розвиток продукту в бік ширшої екосистеми: робота з даними користувача (зокрема показниками фізичної активності та серцебиття), формування дашбордів і поступове розширення в напрямі фізичного та ментального здоровʼя.
Активна робота над проєктом триває близько 3–4 місяців. За цей час вдалося швидко запустити розробку і суттєво просунутися з продуктом.
Команда знайшла інфлуенсер-партнера з сумарною авдиторією понад 1,5 млн підписників, налаштувала інфраструктуру і підписала договір на доопрацювання MVP.
Фаундер проєкту — Ілля Кошицький, викладач іноземних мов. Після демобілізації у 2023 році він повернувся до викладання й почав шукати інструменти, які допомогли б автоматизувати рутинні процеси в роботі викладача, підвищити залученість студентів і зменшити обсяг ручної перевірки домашніх завдань.
Викладацький досвід Іллі став основою для розуміння типових труднощів студентів під час самостійного вивчення мови, зокрема втрати мотивації.
Аналізуючи наявні мовні застосунки, він звернув увагу на розрив між формальною популярністю таких продуктів і реальними результатами студентів. Це спостереження стало відправною точкою для створення цифрового продукту, який відштовхується від навчальної логіки та методики, а не від трендів швидкого споживання контенту.
Kvanette — це вебзастосунок для вивчення іноземних мов у B2C-сегменті, орієнтований на самостійне навчання. Продукт розрахований на користувачів, яким важливо не лише запам’ятовувати готові фрази, а розуміти логіку побудови мови.
Основу Kvanette складає структурована граматична база, яка дає змогу користувачеві самостійно формувати нові речення.
Додатково застосунок пропонує категоризовані словники з лексикою за конкретними темами й життєвими сценаріями — наприклад, для підготовки до візиту до лікаря чи подорожі.
Навчальний контент у Kvanette створюється вручну, без генерації штучним інтелектом, із фокусом на точність формулювань і мовні нюанси.
Першим кроком Іллі став навчальний сайт Il y a Français, створений на WordPress із використанням H5P. Цей проєкт дозволив протестувати формат і зрозуміти, як студенти взаємодіють із цифровим контентом.
Згодом він перейшов до розробки власного вебзастосунку: самостійно опанував основи фронтенд-розробки та запустив проєкт Kvanette.
На поточному етапі команда зосереджена на розвитку функціональності, наповненні контенту й відпрацюванні навчальної логіки.
Засновник проєкту — Владислав Сентяков, український ветеран, який після служби в Маріуполі та перебування в полоні повернувся до цивільного життя й почав працювати над власною справою. До війни він не мав технічного або ІТ-бекграунду: працював флористом, займався піротехнікою та розглядав кар’єру у сфері безпеки.
Після повернення шлях почався не з готової бізнес-ідеї, а з періоду адаптації та пошуку нового напряму. Шукаючи можливість реалізувати себе в підприємництві, Владислав разом із майбутньою командою проаналізував ринок і звернув увагу на 3D-індустрію як перспективний і водночас малозаповнений напрям в Україні.
Під час дослідження стало зрозуміло, що технології 3D-сканування активно розвиваються у світі ще з 2011 року, особливо в азійських країнах, тоді як в Україні залишаються майже недоступними для широкої аудиторії.
Згодом до проєкту долучилися близькі люди: співзасновник-ментор, який відповідає за програмну частину й обробку даних, а також друг, із яким Владислав служив разом і який займається продуктом та 3D-друком.
Власний досвід Владислав також вплинув на концепцію: у полоні він писав книгу, багато читав і зберіг інтерес до творчості, тому 3D-фігурки стали способом поєднати технологію з емоційною та креативною складовою.
Характерник 3D — це студія 3D-сканування та друку, яка працює з людьми, предметами й об’єктами. За допомогою фотовідтворення та 3D-сканерів команда створює цифрові моделі, які потім друкують на 3D-принтерах у вигляді фізичних фігурок.
Продукт орієнтований передусім на B2C-аудиторію й працює з емоційною цінністю: це не просто сувенір, а матеріальний спогад, який можна зберегти у фізичній формі.
На відміну від фото чи відео, фігурка стає об’єктом, який можна поставити вдома й до якого можна повертатися з часом.
Під час інкубації команда змогла пройти повний шлях від ідеї до перших бізнес-результатів.
Вдалося запустити весь виробничий цикл: від 3D-сканування до фінального друку, отримати перші замовлення й підтвердити реальний попит на продукт. Паралельно команда розробила сайт і каталог послуг, що спростило взаємодію з клієнтами, а також сформувала фінансову модель, яка показала потенціал масштабування та рентабельність проєкту.
За планом, першу студію в ТРЦ команда хоче запустити вже найближчим часом, а протягом року — вийти на формат двох повноцінних студій і щонайменше двох точок у торгових центрах. У довшій перспективі команда розглядає масштабування по Україні — з виходом у Львів і можливістю запуску франшизи після закріплення на локальному ринку.