Дуже дякую за дайджест!

Дуже дякую за рекомендації. Відкрив для себе три нові книги.

Дуже добра стаття. Дякую.

Дякую за чудову підбірку!

Дякую за чудову підбірку!

На жаль, ще не читав «Викрадачі вогню», але за описом на трохи іншу тематику, ніж «Залежний розум», тому, гадаю, ці дві книги лише доповнять одна одну.

Читаючи ж книги на одну тематику можна глибше зануритися у тему. Тому, гадаю, це досить корисно.

Дякую! :)
Більше подобаються друковані, але зручніші все ж електронні через можливість легко працювати з нотатками.

Дякую, додався :)

Мап Скіфії та Трипілля у книзі немає, але є мапи грецьких колоній Причорномор’я та Київської Русі у різні періоди. Тож я не був би таким скептичним з приводу книги.

www.dropbox.com/...​s/10lrgh4ia95d28j/kr1.jpg
www.dropbox.com/...​s/v8bi68wkf21mlpe/kr2.jpg

Дуже дякую за пібірку!
Особливо цікаво було дізнатися про книги Гарі Каспарова та Ярослава Мельника.

Але, як бачите, гроші такі виплатили, хоча це було вже якимось дивним дивом :)

Дякую, Вікторе :)
Найбільше сподобалися Гонконг та Іран (не зовсім азіатська), хоча Індія та Малайзія теж цікаві дуже.

дякую :)

Дякую! :)

Добра думка з приводу оренди, я цього не перевіряв, може й можна було іноземцю взяти апаратуру в оренду.

Комбік потрібен був ще й для шумних вулиць Гонконга, достатньо портативний, на батарейках. Оптимальним варіантом виявився Roland Cube десь ща 350 доларів.
Плюс мікрофон 80-90$, стійка для мікрофона, а ще дроти для гітари та мікрофона.
Гітара в мене була, я з нею подорожував. Стілець потрібен не був :)

Зрозуміло.

1. Порушення візового режиму було лише на 5 днів, за що максимум міг бути штраф, а не тюрма.
2. Метою поїздки був — туризм.
3. Я працював не на малайзійську компанію, тому тут жодної незаконної роботи не бачу.
4. З приводу податків не можу сперечатися, бо це досі відкрите питання для цифрових кочівників. Наприклад, зараз, з якої країни я б не працював — я плачу податки в Україні.

Дякую за відгук. Якщо що, не претендую на кращість за румунку, а лише ділюся пережитою пригодою :)

Так, я їхав у подорож не за заробітком, а за досвідом та пригодами, що в результаті й знайшов.
Апаратуру купував базуючись на досвіді знайомих, які грають у Гонконзі зароблячи 100-150 доларів на день, але я не розрахував, що, щоб вийти на цю суму — потрібні місяць-два пошуків правильного місця та часу для гри.

я порекомендував ще на етапі, коли не була зрозуміла мутність, але, коли ситуація стала зрозумілою — попередив друзів і з Адріаною ніхто не працював.

а за що ж в тюрмі? :)