CIO, co-founder в Greenice
  • Как и зачем писать о технологиях в «Википедии»

    «русский» в термінах XIX ст — це не те, що «русский» сьогодні. Це якійсь православний, підданий Російської імперії, мешканець Русі, тож 90% природні. Сам термін «Україна» царьска влада не надто використовувала, лише «малороси».
    Як фізично міг Київ бути таким острівцем «исконно чистого русского языка», коли навколо всі землі говорили українською? Всі ті цукрові та зернові магнати, що заробляли на землі та жили в роскоші в Київі. Як от Ханенки, як ті шо витрачали кошти на інше меценатство. Всі ті письменники, драматурги XIX cт на кшталт Карпенко-Карого, могли творити українською, бо це мова населення, що ходить в театри, а Київ був таким собі мовним ексклавом? Неймовірно якось

    Підтримав: znatno
  • Как и зачем писать о технологиях в «Википедии»

    Це наслідок викорінення української у всіх крупних містах УССР, що тривало десятиліття. Закони 1938 року, 1958 року та інші. Те саме мало місце і в інших республіках СРСР із тамтешніми національними мовами. Українська теоретично існувала, була дозволеною, але в будь якій професійній сфері все мало бути російською, всі терміни, всі професійні словники. Так із часом суспільству було штучно нав’язане розуміння, що російська сильніша, російська насправді рідна, що якщо хочеш виглядати розумним та сучасним, ти мусиш говорити російською. Говориш українською? Фу, село.

    Тож коли люди в Київі сьогодні діють в парадигмі «тю, никто в Киеве не говорит на мове», це визнання, шо отой мовний тиск був недарма. Кати-комуністи правильно робили, молодці!

    Підтримали: Vitalii Omelkin, Igor Stebko, Alex