в-шестых Украина станет одной из стран куда «по-дефолту» услуги не предоставляются из-за этого закона. Как итог рынок услуг и так обеднеет

В євросоюзі вже років 5 цей податок є. І як Ви, мабуть, знаєте нікуди гугол і інші не пішли.

В седьмых с нашими судами разве кто-то захочет открывать компанию здесь?

Для чого? ПДВ можна сплачувати онлайн, без відкриття компанії.

І що це поміняє? Компілятор з типізацією чудово справляється. Дженеріки свою задачу вирішують на 100%. Зараз на підході проекти ліліпут і валхала. От коли почнеться жара. Так що вчи джаву поки не пізно.

Не закриється, бо жоден бізнес не буде втрачати гроші на рівному місці.
Навіть якщо закриється, то нічого не буде. Є купа альтернатив. Яндекс, який тут був до гугла, дак-дак-го, бінг. Можливо зявиться свій пошуковик. Всі інші сервіси гугла мають альтернативи і не одну.

шляхом локальної протекції

Можливо це для Вас буде несподіванкою, але абсолютно всі розвинені країні закривають свої ринки від конкурентів додатковим митом або пільгами для свого бізнесу. Десь більше, десь менше.

Ось Вам інший приклад.

У вас є баня і ви продаєте її послуги за 10 грн, а баня «гугл» продає ті самі послуги за 8 грн. Після закону гугл буде брати за послуги 10 грн і у локальної бані тепер є шанс вижити.

кто должен платить НДС?

Той хто продає послугу. Послуга поставляється в Україну. Все просто. Що міняють сервери через які надходить послуга?

и располагаются — вне Украины тоже.

Ніт. Якщо ти в Україні і оплатив послугу гугл музік, то музика (послуга) тобі делівериться в Україну. Інакше як ти її прослуховуєш у себе за компом?

Потому что условный гугл не располагается в Украине?

Але продає послуги. А на послуги теж накладається ПДВ. Тому все коректно. А так виходить, що люба компанія поза Україною має конкурентну перевагу.

Поставлю питання інакше — чому умовний гугол не повинен платити ПДВ, а компанія в Україні повинна?

Вам відомо, що в України вже відносно давно та успішно діє децентралізація?

Ну не так вже і давно і поки що тільки 60% надходжень фізиків залишається на місцях. Плюс відсоток надходжень збільшувався поступово, що теж сповільнило хід покращень. Хоча відсутність доріг на міісцях це не виправдовує.

Можливо краще спершу залатати дірки в нашому бюджеті, і вже після того вводити додаткові податки?

Звичайно краще. Я за.

чому я маю платити ще більше податків

Тобто раніше ПДВ в усіх товарах вас не напрягало?

незрозуміло куди йдуть

Питання ставте до депутатів яких ви обирали в районну і верховну раду.

это уже миллионов 35 гривен

можно будет построить несколько дорог

Зразу видно доу-експерта.

Висловлю непопулярну думку — закон правильний.

Поясню математику. Уявімо, що є певний користувач, який в рік витрачає 10к грн на різні сервіси. Зараз ці 10к грн йдуть напряму в кишеню іноземних компаній. У держави 0. У гугла, нетфлікса загалом 10к.

— Якщо користувач не відмовиться від послуг після підвищення цін на 20%, то тепер у сервісів будуть ті самі 10к, а у держави 2к.
— Якщо користувач відмовиться від частини сервісів і, скажімо, залишиться платити ті самі 10к. То тепер сервіси отримають 8к, а держава 1.6к. І 400 грн залишаться в економіці України.
— Якщо користувач відмовиться від послуг. Всі 10к залишаться в економіці України.

З точки зору держави він-він-він в усіх випадках. Програє тільки користувач, але він завжди може відмовитись від цих послуг, якщо вони для нього дорогі і нічого не платити.

Є і ще один плюс — однакові правила гри для всіх. Локальні бізнеси платять ПДВ. Той же умовний мігого, повинен платити ПДВ. Чому гугол і інші не повинні платити? Для локального цифрового бізнесу це жирний +.

А тут — вжух і одразу мільярди дєнєх халявних :-D

Нема тут міліардів, навіть гривень. В кацапстані цей податок в рік приносить ~150кк $. Україна в 5 разів менша.

Так что я бы сказал что джава как язык скорее всего все

Навпаки, зараз джава так бустанулась, що в найближчі 5-10 років відіграє втрачені позиції і стане ще більш поширенною.

По сравнению с Java .NET это оружие будущего

Дякую, поржав. Така мощна зброя, що підтримка TLSv1.3 виходить на 2 роки пізніше ніж в джаві. Якщо це зброя майбутнього, то за таке майбутнє страшно. І це тільки один приклад наскільки дотнет відстає як платформа.

Така ціна зворотньої сумістності. На жаль, тут нічого не зробиш.

Упс, точно.

Це дуже великі проекти. З основних змін я виділив би наступні:

— Зменшення загаловку об’єкта. Зараз хідер любого обєкта в джава це ~8 байт (залежить від JVM і налаштувань). Тобто, new Integer(1000) займає 16 байт (8 хідер + 4 інт + 4 вирівнювання). Мета зменшити розмір хідеру в 2 рази. Тобто обєкт Integer почне займати 8 байт (4 хідер + 4 інт), а не 16 як зараз. Якщо цю фічу зроблять, то кожен з існуючих джава серверів почне жерти менше памяті. По моїм підрахункам десь на ~10% в середньому. Але це, звісно, сильно залежить від проекту.
— Аналог структрур (struct), або inline class. Тобто можливість створювати структури, які будуть розміщуватись не в хіпі, а на стеку. Для великої кількості алгоритмів, де важлива локальність данних це стане бімбою. Легко можна буде отримати 2-10х приріст за рахунок цього. В джаві вже давно є така оптимізація — scalar replacement. Але вона рідко коли спрацьовує. Тепер же, по суті, її можна буде використати саме там, де треба, а не чекати кота шрєдінгера.
— Наближення примітивних враперів (Integer) до примітивів (int). Зараз, щоб працювати з джава колекціями потрібно використовувати врапери примітивів. Не можна створити List int. І це величезна проблема як для швидкодії, так і для памяті, що викоритовується. Йде робота, над так званими value objects. Мета яких — запропонувати аналог List int.

Просто 16 — це не LTS. Тому автори плагінів не поспішають, та і швидше за все їм за це ніхто не платить.

Новые версии уже задумываются на Node.js, Go, Python и т.п. лишь бы с Oracle не связываться.

А це ви дуже даремно. На підході проекти з валхали та ліліпута. ПІсля них джава це буде просто ракета.