І це все до того, як поставити все на місце, зупинити кровотечу й накласти гіпс?! :)

Думаю, що аналогія з класичною медициною може спрацювати. Якщо до лікаря приходить пацієнт з відкритим переломом, то рекомендувати здорове харчування — не дуже влучний момент. Воно не зашкодить, але є інші питання, на яких варто сфокусуватися

Я б уточнила, що не прийдуть з запитом про work-life balance. А ось панічним атакам, ПТСР й іншим «радостям» життя на Балансну модель начхати :)

Ох, дуже схоже на підхід Netflix. Тільки в останніх це закладено в зп. Розумію, що $ не перекривають усі негативні аспекти процесу та результату, але вони прозоро про це говорили й говорять. Інше питання, коли це таємна стратегія :(

Так, базувалась саме на цьому припущенні :) А ще на тому, що всі клієнти, які мені малювали 25% були дуже далекі від них. І тут вже повстає питання, що мотивує триматися за ідеальну картинку. Бо 25% — це напрямок руху, а не ціль

Чудове питання, дякую. Ви все вірно говорите, ми всі різні, то немає сенсу використовувати своєрідне «Прокрустове ложе», намагаючись загнати кожного в один шаблон. При цьому, ми повинні розуміти, що перманентний дефіцит в одній зі сфер буде мати наслідки. Я — інтроверт й відновлююсь без людей. Але у мене є купа потреб, які можливо задовольнити лише в контакті. Якщо я прикручу контакти до 10%, то, окрім комфорту від безпеки наодинці, я буду отримувати купу негативних емоцій від відсутності близькості, визнання й деяких інших потреб.

Клієнтам я частіше за все ставлю питання, якою вони б хотіли бачити цю фігуру. Якщо там залишається сильний перегин, то я цікавлюсь, чим клієнт сплачує за цей дисбаланс. Наскільки такий підхід працює для вас?

Ні, Носорат Пезешкіан цим займався ще за багато років до мого народження.

Біг, як й інші активності, може належати до різних сфер. Наприклад, процес бігу мене не надихає, я бігаю заради емоційного й фізичного результатів після нього. Я не шукаю в цьому досягнень й він для мене не цікавий. Але я знаю багатьох людей, для яких це саме захоплення. Вони цим живуть. В такому випадку для мене біг буде лише про тіло. Для моїх знайомих, це і тіло, і діяльність, може, ще й сенси. Саме цьому я робила наголос на тому, що треба з‘ясувати, про що саме це для вас.

Тут дуже складно відповісти без контексту. У мене одразу виникає купа питань для дослідження. Якщо коротко, то треба зрозуміти глибше причину, бо, якщо це тривога — це один сценарій, стрес — другий, фізичне виснаження — третій, утікання в діяльність, як копінг стратегія — четвертий і т.д. Я нещодавно у американців проходила цікавий коучинговий курс, там звучала думка, що повернення себе у тут-і-зараз — це результат тренувань. То медитації, навіть на пару хвилин в день, є чудовим інструментом розвитку цієї навички. Але знов повторюся, я не знаю, що відбувається у вашому конкретному випадку. Можливо стартанути з медитацій, вирівнюючи в той самий період життєвий баланс. Якщо результат не буде відповідати очікуванням, можна подосліджувати питання з коучем або психологом.

Тут до кожної категорії треба ставити питання про те, що це для вас. Наприклад, аналогічно з кейсом у статті, секс може йти до тіла, коли це про фізичне задоволення чи емоційну розрядку. Може йти у контакти, коли мова йде про близькість. На превеликий жаль, буває у діяльності, коли просто треба :( Може бути у сфері фантазій, коли це про їхню реалізацію. І так з кожною з інших тем.

З захопленням прочитала коментар, уявляю кількість роботи на шляху до цих висновків.
1. Думаю, що запас енергії потрібен не лише для надзвичайних ситуацій, але й для відпочинку. Здебільшого, наші захоплення наповнюють, але треба спочатку щось в них інвестувати.
2. На 100% згодна, що на останніх стадіях вигорання вже на «голих» техніках не виїхати. Там, дійсно, рубильник треба тягнути вниз. У той самий час, доки все ще не критично, але рухається у фатальному напрямку, моделі/техніки можуть грати роль спідометра, дозволяючи безпечно входити у повороти.

Проходжу багаторічне навчання з подальшою сертифікацією. Вже дісталася точки, де є право працювати психотерапевтом під постійною супервізією, але ще не психотерапевт

Сумно, що є такий досвід з лідами :( мені щастило більше на різних позиціях + у команд бачила(у) неймовірно крутих людей й спеціалістів в одному флаконі на позиції DSM

О, потішно, нагуглила цілий світ :) дякую, а то мій контекст був лімітован тг

Класичний психоаналіз багато говорить про шляхи прояву несвідомого. Купу цікавого можливо знайти у «помилкових» діях

Попалось чудесное видео на 10 минут о позитивке Пезешкиана. Очень коротко, но информативно о методе. Может, пригодится

Попробовала приложение, восторг! Несколько моих клиентов спрашивали о ресурсах на родном языке, передам им ссылку. Спасибо!

Рада, что статья оказалась полезной!

Ох, «радость» панических атак незабываемая. Тут важно понимать, что они являются симптомом, т.е. не первопричиной, а сигналом о чем-то важном. Когда удается развязать клубочек, становится значительно легче и интересней. Техники из статьи могут помочь понизить градус напряжения, но не решают изначальную проблему. Психологи/психотерапевты будут тут полезней, они ковыряют глубже и бережней

Спасибо за рекомендацию, попробую!

Спасибо, что поделились. Я бы тут хотела пару моментов подсветить. Первое, у психики есть чудесная способность конвертировать тревогу в страх, чтоб справиться с неадекватной затратой сил на борьбу с ветряными мельницами. Например, развивая ипохондрию. Теперь тревожит не все, а только здоровье. Второе, важно разобраться (чаще всего с психологом/психотерапевтом, ибо ответ не находится в сознательной части психики), какая вторичная выгода стоит за паническими атаками и тревогой. И тогда остается последний шаг: обеспечить себе эту вторичную выгоду без симтома.