Україні більше не потрібне нічого окрім війни та бійців — ціла країна як «нічна варта» на стіні.

Ви мабуть не в Україні. Більшості населення пох на війну і військових. Всі живуть собі своїм життям, куди не плюнь всі заброньовані. Показуєш УБД на вході у маршрутку, — дивляться як на маргінала або лоха, який не зміг відмазатись. Я це називаю єднанням влади і насєлєнія.
Крч, перебування в тилу серед цивільних демотивує найбільше.

Після 1,5 років на передку — запропонували перейти в «технологічний» підрозділ.
Тобто, фактично, хтось допетрав що в ЗСУ є безкоштовні спеціалісти, і замісість платити бізнесу спробувати зліпити щось самим з гівна і палок.
Інколи виходить зробити щось корисне, інколи розробка і R&D розтягнуті на роки, інколи проєкт визнають не рентабельним, інколи толковими спеціалістами керують 3,14здуни які не мають ніяких знань в доменній області, — майже все як в житті.
Прийшов до висновку, що це дурня.
В бізнесі вже є всі ці рішення, або вони в розробці. Бізнес більш гнучкий і має більше спроможностей та ресурсів. На мою думку, бізнес під час війни має колаборувати з армією, а не конкурувати. Розумним було би рішення — звільнити тех.спеціалістів із ЗСУ з обов’язковим відпрацюванням по контракту у miltech (мрії, не з нашою владою). Можливо є сенс мати якийсь підрозділ, який взаємодіє з miltech компаніями, а масштабує рішення, надає вимоги, специфікації, впроваджує, тестує в бойових умовах, надає фідбеки тощо. Але не розробка. Армія цим займатись не повинна.
Вже трохи набридло бомжувати за 20тку, то ж в все частіше думаю перевестись в бойовий підрозділ, все одно до 60ти ніхто із ЗСУ не відпустить.

Так, багато подібних прикладів.
Арта, наприклад, теж не отримує бойові, коли не стріляє. А стріляє, нажаль, все рідше. Проте бійці знаходяться на позиції, і прилетіти до них може.
Ну і в тил люди переходять і теж щось роблять. За 20ку. Я податків більше платив до повномасштабки ще за тим курсом.
Мені от теж запропонували перейти в «технологічний підрозділ». Тепер здійснився мемчик: «пишу на С++ за єду»

Подобається, як на всіх сайтах гарно розповідають про передбачені виплати, але не розшифровують деталі.
Так 100 тис розраховуються не за весь місяць, а лише за бойові виїзди по БР.
Наприклад екіпаж працює 2 дні через 2: отже 15 днів в місяці нараховується премія з розрахунку 100 тис на місяць, а решта 15 днів — з розрахунку 30 тис на місяць. Отже виходить 65 тис премії +20 тис ЗП. І це за роботу, пов’язану з ризиком для здоров’я і життя. А ще військовий постійно ризикує втратити майно, за яке передбачена компенсація в 7-10 кратному розмірі. Якщо будеш заїдатись з розсідувачем втраченого під час бойового виїзду мавіка, — будеш винен. А їх втрачається ого скільки. (По кожному втраченому борту проводиться розслідування, якщо хто не знав). Якщо погода/РЕБ не дозволили здійснити жодного вильоту, — то БР не зараховується, ти просто виїхав на пікнік під обстрілами.
Звичайно, піхотинці бувають весь місяць на бойових. Буває вже і понад 200 днів підряд. Але за такі подвиги і 200 тис мало як на мене.
Про 50 і 70 тис чув, але не чув, щоб хтось її отримував.
Хоча в грудні 2023 року я перевівся до тилової частини, можливо інфа застаріла.
Колеги з артрозвідки, з якими тримаю зв’язок, отримують зараз саме за такою схемою, як і описував.
І солдату є куди витратити ці кошти: на ремонт авто, на екіп, на шмотки (бо видані речі не дуже зручні і часто «вашого розміру наразі немає, тому візьміть хоча б шкарпетки»), за квартирування, газ (якщо пощастить), електрику. Паливо дають для бойових виїздів, то ж як треба на НП з’їздити, то можна заправитись власним коштом. За свої кошти військові роблять ремонти в хатах з гівна і палок, де вони живуть.
Всю електроніку, яка мені була необхідна, я купував за свої кревні. Електроніка взагалі статутом не передбачена, а волонтерська не завжди відповідає вимогам. А якщо вирішив проявити ініціативу, — то сперш маєш купити необхідне, зібрати, написати софт, продемонструвати, — і тоді вже командування зможе прийняти рішення про впровадження і просити фінанси у волонтерів.
З харчуванням в моєму підрозділі було все гуд, але їжу потрібно готувати з сирих продуктів, а час і натхнення є не завжди. То ж частенько — за гроші в кафехшках.
І ще є сім’я, яку потрібно утримувати.
Передбачаю закиди, мовляв в тилу військові нічого не роблять. Такі випадки теж є. А інколи і в тилу роботи вистачає. Але на відміну від цивільного, військовий не може за бажанням змінити роботодавця. І є ще деякі обмеження.

Це була більш констатація, ніж спроба переконати. Думаю, що найкращий спосіб переконати — власний приклад. Я до цього років 30 тому служив срочку. Знав куди йду. Важко було прийняти це рішення. Були сподівання, що в армії щось змінилося, але ці сподівання розтанули, як тільки переступив поріг ТЦК.

Думаю, якби перші добровольці не пішли в 2022му, — кадрові військові не втримали б Київ, і навряд чи вдався би контрнаступ на Херсонщині і Харківщині. Більшість кадрових військових довбограї, і воюють журналами. Але хтось мусив піти. Бо інакше наші діти мають шанс піти в кацапську армію. І були сподівання, що якщо й не вдасться швидко перемогти, то хоча б першу хвилю добровольців замінять наступні мобілізовані. Але ніт.

Проте, зустрів багато дуже чудових, розумних і унікальних людей серед добровольців.
І коли приацюєш на нулі, є певні плюси: життя стає чорно-білим, здається що 3.14дори лише по ту сторону ЛБЗ, а по цю — всі свої. А от коли переходиш в тил і бачиш, як до тебе ставиться суспільство, читаєш новини, отримуєш жебрацьку ЗП, — стає хріново, хоч начеб-то раціонально був до цього готовим.

Можна притягнути за вуха 100500 причин не пійти у військо. І так, владі і крадіям пох на війну і військових (як і більшості суспільства). Але якщо не воювати, то доведеться загинути разом з державою, яку наразі маємо.

Тільки кадровий полковник зазвичай менше думає, ніж мобілізований солдат. Особливо, коли солдат був інженером, конструктором, програмістом тощо або просто вмів щось робити.

censor.net/...​bezpeky-personalnyh-danyh

Дякую

До повномасштабки я кілька разів змінював роботу десь раз на 5-7 років.
Тепер якщо до пенсії я не звільнюся з ЗСУ, то вже мабуть ніхто мене не візьме в ІТ.
У всіх опитувальниках про досвід є опція 10+, максимум 15+, хоча в ІТ я вже скоро як 30 (включаючи ІТ досвід на службі). Так що ще 10 років війни, — і тоді лише на пенсію розраховувати доведеться. Тому до пенсії дуже сподіватись змінити 1 роботу

Ще на початку повномасштабки ми, добровольці, передбачали, що ветеранам будуть закидати: поки ви сиділи по своїм окопам ми тут донатили, піднімали економіку і т.п. Що ж, так і є. То може не треба було йти до війська? Ми ж ІТвці, заробляємо непогано, донатили б, а кадрові військові вже якось самі перемагали би своїми журналами. А так — ветерани злі, ТЦК падлюки, що б ви робили без донатів. Читаю більшість коментів: просто неймовірна єдність влади і населення.

Чудово просвітлює, чому зараз патова ситуація: censor.net/...​ni-vid-ssha-u-viyini-z-rf
А також тому, що більшості цивільних пох на війну

Щоб дожити до мирних часів потрібно воювати і спрямувати всю економіку та виробництво на роботу для фронту.

русскоговорящіє солдати — це маніпулятивний аргумент.
Від початку повномасштабки зустрічав багато зросійщених військвих. В переважній більшості, вони усвідомлюють, що це неправильно і є результатом цілеспрямованого зросійщення. Переважна більшість їх намагається опанувати українську і досить успішно. Звичайно, інколи під час бойових, коли потрібно дуже швидко донести свою думку, вони користуються мовою, якою зручніше.
Але я б зауважив, що проблеми спілкування військоих є темою саме тих, хто пійшов служити. Наша армія не реформувалась роками, і успадкувала всі вади совєтської, в т.ч. систему викладання та мову. Купа кадрових військових послуговується московською мовою.
І ще я б додав думку іншого військового, яку колись прочитав і погоджуюся з нею: потрібно відноситись до зросійщених військових як до недоліку, а не ставити у приклад, тим більше маніпулювати цим. Адже багато військоих матюкаються, — то давайте виправдовувати матюччя цим? Багато військових бухають або глитають колеса, — то давайте і це впроваджувати в маси? Не всі військові є взірцями, в т.ч. і я. Можете ставитись з повагою до тих, хто не засцяв і пішов у добровільне рабство, але не намайгайтеся поведінокю військових виправдовувати себе.

Навесні 2024 року компанія «Київстар» заявила, що планує бути офіційним представником OneWeb в Україні.

А хіба у київстар немає частки рос.бізнесу?

Я вже рік служу. Зараз на сході. Так, є російськомовні бійці. Проте більшість з них таки намагаються говорити українською. Проте я, за порадою іншого військового в соцмережі (нажаль забув), ставлюсь до кацапської мови у війську як до недоліку. Адже багато є військових, які матюкаються чи бухають. Це не привід захищати їх недоліки, чи не так? Щодо фільтрації кацапського контенту цілком підтримую і сам так роблю вже давно. Кожен наш клік на кацапському посиланні, кожен лайк, — гугл підраховує. Тому його поведінка зумовлена насамперед тими українцями, що не переймаються цим і какаразніцями. Бракує корисної інфи українською, — скористайтеся англійською. Але краще не робити поблажок кацапам, допомагаючи їм ширити рузькій мір

Знаю Наталію і Людмилу особисто. Молодці. Свою сім’ю встиг евакуювати практично з-під обстрілів. Служу в іншому місці, адже в ЗСУ місце не обирають. Передавайте макарівцям привіт.

Через те, що купа українців, для яких язык только срєдства пєрєдачі інфармациї, продовжують говорити мовою окупанта, як у себе вдома, так і за кордоном. Вони досі називають себе русскоязичними, бо не задумуються про те, звідки тут взялася кацапська мова. По факту, це зросійщені люди, а не русскоязичні. Мову сюди тягли насильно, разом з кров’ю, голодом, депортацію та знущанням. Зараз на окупованих територіях кацапи заставляють нею викладати. Нормальна людина має принаймні гидувати кацапську мову.

Рекрутерам, що пишуть кацапською, не відповідаю вже давно. Деякі з них були настирними, і діставали через месенджери або телефонували. Блочив їх

Війна — це колективна відповідальність усіх москалів.