• Как оценить кандидата в тест-лиды

    Все не так легко. Что есть, с тем и приходится работать. (((

  • Який поріг входу на менеджера...?

    Чтобы покончить роомантику — послушайте про Макиавелли torrents.net.ua/...m/viewtopic.php t=221653 — сразу романтика пройдет.

    Хороша річ, я вже слухав і іншим рекомендую. Макіавеллі завжди буде цікавий і актуальний із його “любовью” до людей:).

  • Який поріг входу на менеджера...?

    2 Аноним

    Я питаю, яка ціль, а ви кажете, що важко зрозуміти причини вчинків.

    Коли я ставлю себе на місце інших, намагаючись зрозуміти їх хід думок, коли цього мало, я питаю чому так, і отриману відповідь розцінюю з картини свого світобачення. Ставлюю її в певні рамки, погоджуюсь з нею чи критикую... Ціль, якщо це ВЕЛИКА ЦІЛЬ це інтимна річ, яку холять і лілеють, довго виношують, і ще довше досягають. (Щоб від мене відкараскались скажу, що це побудова щось на зразок ідеального суспільства. — (так я РОМАНТИК!!!)) Тому я не хочу розповідати будь кому свої інтимні речі, її повині знати тільки ті, хто може допомогти мені її досягнути.

    от и товарищ топикстартер не вписался куда-то, куда очень хотел, а теперь жжет, чтобы по-быстрому возглавить революционые процессы, начитавшись мудрых, вдохновляющих на перемены книг.

    ПРИТЧА О КОСТЫЛЯХ
    Когда в результате несчастного случая деревенский староста лишился ног, он стал передвигаться на костылях. Постепенно он научился передвигаться довольно быстро и даже научился танцевать и делать пируэты, чтобы потешить своих соседей. Затем его осенило, что нужно научить и детей ходить на костылях. Ходить на костылях стало в деревне престижным, и вскоре все в деревне обзавелись костылями.
    К четвертому поколению в деревне никто уже не мог обходиться без костылей. В образовательной программе местной школы был предмет ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ И ПРИКЛАДНАЯ НАУКА ХОЖДЕНИЯ НА КОСТЫЛЯХ. Деревенские мастера прославились качеством своих костылей. Разрабатывался проект по созданию электронных костылей, работающих на аккумуляторах! Однажды один парень поинтересовался у старейшин, почему все жители ходят на костылях, когда для этого Господь дал им ноги. Деревенские старейшины сочли, что этот молодой выскочка хочет продемонстрировать, что он мудрее их самих, и решили преподать ему урок. Почему бы тебе не показать нам как? — спроси ли они.

    Согласен, — воскликнул юноша. Демонстрация была назначена на десять часов утра следующего воскресенья на деревенской площади. На виду у всех молодой человек проковылял к центру площади и, когда часы на ратуше стали отбивать время, выпрямился и отбросил костыли. Наступила полная тишина. Он смело ступил вперед — и упал ничком. Это еще больше укрепило их веру в то, что без костылей ходить не представляется возможным.

    И напоследок, если без лирики: ты пишешь, что менеджер — тот кто берет ответственость, и ты готов ее брать; и в то же самое время спрашиваешь, каким путем тебе пойти — програмистом ли или может “джуниор менеджером”.

    Відповідальність — це моральне право, яке відчуваєш роблячи чи не роблячи щось! Тому можна взяти на себе відповідальність, за відсутність відповідальності.

    Кстати да. Хочешь быть менеджером — должен не только достуно излагать цель, но и делать ее интересной для других. А ты закрылся.

    Якщо ціль даної полеміки виграти, то я не граю і віддаю вам перемогу. Не хочу полемізувати.
    (Притча о Словах.
    Однажды Марк Твен пошёл слушать своего друга-священника. Этот друг приглашал его много раз. Он был одним из величайших ораторов, его ценили очень высоко. Когда он говорил, церковь была переполнена, но Марк Твен никогда не ходил его слушать. Этот друг приглашал его много раз, пока Марк Твен не согласился: “Хорошо, я приду в воскресенье”. И к воскресенью этот священник приготовился, как только мог: он вложил в проповедь всё самое прекрасное, что было в его уме, ведь должен прийти Марк Твен!
    Марк Твен сел прямо перед ним, и священник произнёс свою самую лучшую речь. Он вложил в неё всю свою энергию, и она была действительно прекрасна; это была симфония, это была поэзия.
    Но постепенно он стал теряться, стал беспокоиться, потому что Марк Твен сидел, как мёртвый. Ни намёка на одобрение не появилось на его лице. Люди часто аплодировали, они были в экстазе, но Марк Твен сидел, совершенно не подавая вида, что речь произвела на него какое-нибудь впечатление, положительное или отрицательное. Он оставался равнодушным, а равнодушие более убийственно, чем отрицательное отношение. Ведь если вы против чего-то, вы, по крайней мере, как-то к этому относитесь; если вы против, то вы придаёте этому какое-то значение. Но если вы равнодушны, вы тем самым говорите, что это абсолютно бессмысленно, и не стоит даже того, чтобы быть против него.
    Когда речь была окончена, Марк Твен возвращался в машине вместе со священником. Священник не мог заставить себя спросить о своей речи; они молчали. Уже когда Марк Твен выходил из машины, священник заметил:
    — Ты ничего не сказал о моей проповеди.
    Марк Твен ответил:
    — В ней нет ничего нового. У меня дома есть книга, с которой ты просто копировал всё это. Эта лекция заимствована, и ты меня не обманешь. Ты можешь обманывать этих дураков в церкви, но я — человек грамотный и умею читать. Случайно я читал эту книгу как раз вчера вечером.
    Священник не мог в это поверить. Он сказал:
    — Что ты говоришь? Я не списал это ниоткуда. Это невозможно!
    Марк Твен сказал:
    — В ней есть каждое слово, которое ты произнёс. Завтра утром я пришлю тебе эту книгу.

    На следующий день он прислал священнику большой словарь с запиской: “Ты найдёшь здесь все слова”.)

  • Який поріг входу на менеджера...?

    2 Аноним

    и какая это цель, ради которой ты перегрызешь горло?

    Це моя ЦІЛЬ. Іншим складно зрозуміти себе, ще складніше зрозуміти інших, зрозуміти чому вони роблять певні вчинки. Нам складно зрозуміти як наркоман вбиває за дозу, щоб зрозуміти, тре пережити те, що він відчуває. От щоб зрозуміти мою ціль тре прожити і мислити так, як я. Подумайте для себе за щоб ви перегризли горло? І тут навіть не в фізичному розумінні цього слова, а в моральному, бо моральні перепони більш складніші ніж фізичні.

  • Який поріг входу на менеджера...?

    ... работоргівний ринок. Продають раба по імені Діоген. Його запитують: хто ти і які маєш навички. Хазяїн я, відповідає він. Продали його за найбільшу ціну на ринку... Мало хто бере відповідальність за свої дії, хтось винить в свїх помилках обставини, навколишніх... але мало хто себе. Людині складно брати на себе відповідальність, краще її перекласти з себе... Але всі ми розуміємо, що посада менеджера, працівника, директора чи призедента країни це всього навсього роль. Роль, яку змушутють нас грати інші, наші друзі і ми самі, суспільство в якому ми живемо. Ми розуміємо, що ми не є такими, як ми про себе кажемо, ми не чуйні, милі, емоційні,... бла-бла, ми це ми. Але суспільству краще поставити нас в певні рамки, в межах яких нами можна керувати і прогнозувати наші дії. Я це також розумію, але як маленький гвинтик системи маю всіляку підтримувати цю систему інакше вона мене знищить... Хто ж я «тварь право имеющая...» чи...? Я маю чітку ціль і заради цієї цілі я перегрезу горло будь-кому і візьму відповідальність за свої дії. Мене можуть називати самозакоханою, егоїстичною і прагматичною с у к к о ю, але це нічого не змінить, я знаю, що я такий і я не хочу мінятись. В моємо бачені менеджер це людина. яка бере відповідальність за свої дії і відповідає за них, не треба мати зарплату в декілька тис. дол. щоб бути ним, потрібно ним просто бути, в середені, в душі. Спочатку людина вибирає шлях, потім шлях вибирає людину...

  • Який поріг входу на менеджера...?

    А у меня обратная проблема. Куча опытных и грамотных программистов, многие с многлетним стажем, а вот найти менеджера на новый, например, проект — задача архисложная. Многие из программистов откровенно не хотят, по многим видишь — не не менеждер он и никогда им не станет

    Досвідчений програміст <> управлінець. Якщо ж дивлячись із сторони, ви бачите, що вони можуть справитись із роботою менеджера, а проблема тільки в їх не бажані, тоді тре зрозуміти, через які таракани, вони не хочуть бути менеджерами. «Не хочу» — не відповідь, чому не хочу, що стримує, що непокоїть. Зрозуміти це — майже половина справи, потім визначити які в людини потреби. Чи карєра, чи гроші, чи цікава робота, заради чого вона готова змінитись і стати тим ким потрібно, і дати їй це, як плату. Людина не ідеальна, вона має має свої плюси і мінуси, і тому завжди нею можна зманіпулювати... Можна по іншому ще зробити: ви пропонуєте, а від пропозиції завжди можна відмовитись. Не хочу, а треба, треба через не хочу. Тоді людини проковтне своє небажання і або почне працювати, або буде всіляко бунтувати на цій роботі.

  • Який поріг входу на менеджера...?

    Викладу свою добірку книг, які повина прочитати будь-яка людина незалежно від посади і амбіцій, і які будуть актуальними і через сотні років:
    Н. Макіавелі «Государ» — книга про те, як треба керувати, керувати не зважаючи на закони моральності, людяності, добра і зла.
    Е. Берн «Ігри в які грають, люди» і «Люди, які грають в ігри» — ці книги розповідають, як ми маніпулюємо іншими, і як інші маніпуллють нами, пояснюють чому і навіщо ми це робимо, і як цього позбутися, чи навпаки покращити своє вміння.
    Су Цзи «Трактат про Мистецтво війни» — книга написана близько 2 тис. років містить поради для полководців по веденню війни, які з успіхом можна використовувати в повсякденому житті.
    Володимир Тарасов — «Вісім ступенів управлінського мистецтва» — в цього автора кожна книга достойна того щоб бути прочитана, і кожна книга може змінити вас не відворотно.

    Тому хочу попросити у вас пробачення, бо забираю у вас право на незнання, прочитавши будь-яку з цих книжок ви змінити свої погляди на життя. Отримане знання буде керувати вами, і ви нічого не зможете зробити. Ви станете іншим і ви будете нести відповідальність за свої знання.:)

  • Який поріг входу на менеджера...?

    clewer_one

    дякую

  • Який поріг входу на менеджера...?

    будешь решать вопросы в духе «переводить с СПД или не переводить? » и «почему Вася опять опаздывает? »

    чим краще керівник, тим менше він робить, тим краще його підлеглі знають, що робити і як робити, в ідеалі керівник нічого не робить, а компанія працює, як один організм будь-то торгівля насінням чи випуск боїнгів. МВА це тільки красивий статус, + потрібні знайомства і все, керівник вчиться завжди аж до самої смерті.

    и кто это? В не ИТ-фирмах это зачастую

    Гадать не буду, майбутнє підскаже.

    відсутність досвіду як управлінського

    відсутність роботи на управлінських посадах.

    брав участь у бізнесі

    Мене зрозуміють люди як мають, або мали власну справу. Це як побувати з обох сторін барикад. Працівник працює з 8 до 5 і йде додому, а керівник працює і дома, і коли спить і коли отдихає. Мало хто з людей несе відповідальність за свої дії, більшість хаїть керівництво за низьку зарплату, вудсітність префернцій і т.п. Керівник же мусить завжди нести відповідальність за свої вчинки, будь-то чи мілярдна угода, чи керування автомобілем, якщо він цього не робить його просто порвуть.

    И с чего Вы взяли что друзья — это те которые хотят быть управляемыми, да еще именно Вами

    Кожна людина грає свою роль на роботі ви підлеглий чи керівник, вдома ви чоловік, чийсь батько чи син. Наші люди не вміють грати свою роль, вони путають роль друга із роллю підлеглого, роль керівника із роллю друга, і складно звільняти чи керувати тими із ким ти протягом тривалого часу був у дружніх стосунках.

    ИТ-образование есть

    Освіта є, можу написати хелоу ворд, а можу крекнуть програму.

  • Який поріг входу на менеджера...?

    2 @me
    Дякую за Вашу думку.
    2Луи

    Це не дань моді чи хвилине бажання. Це продумана, прагматична ціль, яка підтверджена скілами і не тільки ними (брав участь у бізнесі). Відносно МВА, в Україні цього навчитись не можливо на потрібному рівні, а там де тре вчитись, ціна від 100К, та й на даному етапі МВА поки не треба, задача мінімум стати менеджером низького звена, закріпитись і йти далі, як це зробити не розпиляючись на непотрібне.

← Сtrl 123 Ctrl →