І в нас таке було) Дехто платив навіть наперед)
Працював у Мірітеці 3 роки тому. На той час був лише 1 великий кабінет, в якому були відділені конференц та адмін частини. Та й народу явно менше було. За цей час компанія помітно виросла у всіх відношеннях. Приємно спостерігати розвиток :)
Щиро бажаю подальшого процвітання, розширення, хорошої атмосфери та задоволення від роботи!
Ключове слово — практика. Тому все напрочуд просто: хочете говорити українскою — говоріть :)
П.С. Ну а як взагалі, експеримент вдався?)
Виглядає справді доволі затишно та комфортно, захотілось побувати)
Байки про наукову роботу в магістратурі в переважній більшості залишаються байками. Але те, що вводять багато непотрібних, типу «наукових» дисциплін — правда. Якщо дійсно хочеш займатись наукою, то, звісно ж, почерпнути щось можна. А якщо ні — то тут, як на мене, просто питання зручності та вигоди. Я свого часу пішов в магістратуру тільки через те, що пройшов туди на бюджет без особливих проблем. Якби по балах проходив лише на спеціаліста, то точно не платив би за магістратуру.
П.С. З приводу диплому, як корочки, то питання теж спірне: багато хто і з бакалавром спокійно собі працює. Але все ж таки, хай він краще буде. Хоча б якийсь :)
Та скільки вже можна роздувати цю тему та спекулювати на мовному питанні?
Одне діло політики, — їм вигідно грати в свої ігри та вносити ворожбу між людьми. Але людям, які працюють в колективі — ну невже не пофіг? Зажди спілкувався українською, навіть коли був один на всю компанію — жодних проблем ніколи не було. Бували ті, хто перепитував, бували й такі, хто старався теж переходити на українську, але непорозумінь, злоби чи якихось неадекватних претензій ніколи не помічав. В нашій країні всі чудово розуміють і українську, і російську, тому фраза «я нічєво нє панімаю, павтарітє, пажалуста на рускам» — це тільки для справжніх москалів. А те, якою мовою спілкуватись — особиста справа кожного.
П.С. Єдине, що мене постійне добиває, так це стереотипне правило, якого багато хто старається дотримуватись: «я переключаюсь на ту мову, на якій спілкується мій співрозмовник». Ок, згоден, це свого раду знак поваги до співбесідника. Але... чому ж тоді співбесідник не переключається на вашу мову? І чому саме ви повинні переходити на іншу мову, якщо по факту ви обоє берете участь в бесіді, як процесі, з однаковими правами і т.д. Звідси елементарний висновок: поважайте в першу чергу себе.
П.С.2. Поважати рідну мову — теж потрібно. Це природньо.
П.С.3. Рідна мова у кожного різна :)
Варіантів багато:
1. Іти в лоб і спробувати все змінити. Іноді вдається. Іноді не вдається, ти звільняєшся, але керівництво починає щось розуміти і змінювати. Вже після тебе, але ж все одно зміни відбуваються. Тому вже не дарма старався)
2. Якщо така картина маслом — потролити хлопців і присоромити їх, мовляв «вам хоч самим не огидно грати в цей спектакль?»
3. Ну і зовсім вже зле — влаштуватись, поплясати під їхню дудку, діяти тими ж методами і звалити, сказавши на прощання — шо парите те й отримаєте)
4. Ну хз, забити на цю контору і не робити їй честі навіть відкриттям їхнього сайту)
Саме такі проекти й розвивають кмітливість)
Наступного разу вже знаєш, які питання задавати самому та що конкретного розпитувати про проект, вакансію та команду)
Добре, що люди не соромляться писати такі статті, хоч якими б смішнимим вони не здавалися.
Впевнений, що кожен почерпне для себе щось корисне — хтось чесно визнає, що і в його команді далеко не найкращий процес, хтось побачить себе, а хтось зрозуміє помилки й постарається уникнути їх в майбутньому. Але розводити холівари про війну між куа та девами — краще не треба. Люди працюють командою, і від ефективності кожного залежить сумарний результат. А описані ситуації та їх причини — можуть бути з ким завгодно і де завгодно. І щоб там хто не говорив, але перш ніж шукати баги потрібно налагодити процес роботи в команді. І це стосується не тільки QA, а й всіх інших. От такий от капітанський комент :)
Привіт, Катю)
А що за конфа і де вона має відбутись? Чи це ти щось своє хочеш організувати?