Святкування по середах тоді були з піцою, прямо в офісі. А щоб зібрати хорошу компанію на алкоголь — то тільки п’ятниця, навіть якщо ДН, в середу. Бо в кожного свої плани на вихідні. В когось спортзал, а в когось — похмілля. Зараз такий сценарій мало ймовірний: хтось виїхав, більшість не п’є як раніше, я — в тому числі. То було ще до ковіду.

Щойно деплоїв хотфікс, баг якому 4 роки, його не помічав ніхто.
Маємо більшість із описаного вище.
Деплоїв без страху, бо високе покриття автотестами й маю миттєвий ролбек.

Але маю й інший досвід, коли задеплоїли в пт, в обід, а після роботи 5 тимлідів пішли на день народження до QA-ліда, вже встигли відчути вплив алкоголю. О 23:00 падає сервіс, за собою каскадно валить основний сервіс. Кожну хвилину втрачаємо досить багато грошей. Не той, який релізили, але відчуття пов’язаності не покидає. 5 п’яних тимлідів сидять довкола одного ноутбука на березі Дніпра, через мобільний інтернет, шукають причину й спілкуються з тверезими DBA, по телефону. DBA навішує індекс на таблицю з 5 млн записів, і починається стабілізація та підйом сервісу. Пошук звідки в новій таблиці 5 млн записів, коли очікувалося максимум 1 тис. Згадуємо обідній реліз сервісу, який заливає дані в БД. А впав сервіс, який їх читає. Зупиняємо новий крон, який щогодини в геометричній прогресії розмножує кількість записів у новій таблиці. Фіксимо в суботу. У понеділок робимо висновки.

Ще маю купу досвіду, коли в пт релізити не варто, бо зазвичай ті, хто можуть це помітити в продакшені, відпочивають на вихідних. І в понеділок потім випливає купа інцидентів... Задача виконана відповідно до вимог бізнесу, але бізнес не передбачив усіх можливих ефектів на інші бізнес-процеси. В понеділок КЦ видає список.

І я провів не одні вихідні з ноутбуком, бо: «А-а-а, виключіть те, що ви робили, бо воно щось там зламало в іншому місці». Це коли сервіс має широку зону впливу і під десяток замовників, які не слідкують за тим, що відбувається в інших бізнес-процесах.

Я майже завжди їду у відпустку з ноутбуком, і часто навіть вечірня прогулянка з ноутбуком у машині. Саме тому релізимо в пт тільки тоді, коли хтось свідомо погоджується сапортити сервіс усі вихідні. Бо черговий девопс може відкотити задачу, але не завжди цього достатньо, доволі часто треба робити щось додатково, щоб припинилась стадія самопошкодження.

Якось не дуже справедливо відносно тих, хто вже купив 2 квитка за 9630.
Зазвичай ранні пташки отримають найдешевші квитки. А тут як не комісія то знижки тим хто прийшов пізніше.

Повернуться конверти з валютою, від цього буде ще більша дупа.
Хтось перенесе це податкове навантаження на споживача, як податок на гугл.
Хтось буде шукати податкове резиденство деінде.
Хтось поміняє кведи, на фопі і буде вдавати, що він почав займатись іншою діяльністю.
Атось і справді піде класти плитку, по скраму ж звичайно 😀
А хтось стане баристою :)
А хтось просто загнеться, бо став неконкурентним — ну оці бомжі з айфонами та макбуками...
А скільки з’явиться айтішних пенсіонерів, які невміють вмикати кампуктєра, але по соточці на фоп залітатиме.
Але спочатку треба просто вижити, чого усім бажаю.

Катаю на бензині.
На довгі дистанції електрокар — не варіант. І можливість швидко заправитись, під час війни — велечезний плюс. Як і плюс зробити запас пального в каністри чи навіть цистерну.
Єдине що зараз вау в електричках — так це максимальний крутний момент, що доступний одразу.
Що до викидів мене не турбує сумління — обидві автівки в сімї євро 6.
Розглядав бензинові плагін гібриди, але цей фактор здорожчував авто на 10к євро.
Чекаю на водневі плагін гібриди, років за 5-10 мабуть і інфраструктура буде.

У Вас ознаки вигорання.
Багато разів виходив з такого стану завдяки пришвидшенню ритму життя. Вибирайте що з нижче наведеного суттєво пришвидшить Вас.
* новий проект
* нова команда
* нова позиція(керівна над поточним середовищем)
* якесь складне навчання (не просто курси)
* автомобіль (не було власного, до цього)
* нові хобі (подорожі та автомобілі)
* спортзал, з останнього (зараз 3-5 разів на тиждень, а до цього я 15 років запливав жирком)
Це не повний список, просто з того, що мені допомагало. Деякі пункти по декілька разів. Майже у всьому мені прямо або опосередковано допомагала компанія. Десь прямо давала можливості, десь зарплата дозволяла хоча б спробувати щось нове, десь просто компанія не заважала та лояльно дозволяла змінювати графік роботи, щоб я все встигав.

Щастя співробітника є базою для значних результатів — високих та вище середнього. Якщо це щастя опирається на роботу, її результати, та супутні наслідки.
Якщо людина щаслива, але робота не відіграє в цьому ніякої ролі — дуже сумнівно, що результати будуть високі.
А саме до видатних результатів, досить часто, спонукає нещастя.

Фопи дуже раді що це їх не стосується.
А ті хто фултайм офісі з 8 до 17/10-19 і ніколи за це не отримував ніякої компенсації взагалі в шоці 😀

Ідіот з вулиці, що володіє рестораном. Має прибуток з кожного візиту. Та має право виключити з меню улюблену страву та звільнити будь якого шеф кухаря та вигнати будь якого відвідувача за брудні черевики.
Ідіоти з вулиці можуть впливати на життя більше ніж того очікують.

Ні. Це як перестати ходити в ресторан, в якому тебе образив його власник. І яких би смачних страв там не готували вони для тебе вже не смачні.
Ви б все одно носили в ресторан свої гроші, бо по вівторкам там готують чудові фрикадельки?

Сумую за офісом.
За живим спілкуванням, з колегами.
Ніколи не мав пробок по дорозі на роботу. Міг навіть пішки за 40 хвилин дійти.
Зараз маю доступ до офісу, але він втратив свої властивості. Є генератори, і постійний мережевий доступ куди треба.
Але не має тих бадьорих людей. Все ніби тимчасове. Раніше я почував себе як вдома, зараз ніби в готелі.
Робота яку я раніше робив за 8 годин розмазалась по всьому часу коли я не сплю. Можу робити робочі задачі о 4 ранку, а можу поїхати в мак о 15:00.
Свободи стало ніби більше, але я не можу сказати що я став щасливішим.