Я ніколи не був розробником, але місяць тому став ним у 30 років — і одразу влаштувався на позицію мідла з гарними умовами та зарплатою.

Цікаво як це йому вдалося? Наврав в резюме, чи по цій темі так мало людей, що беруть чувака з курсів одразу мідлом?

Дуже цікава стаття.
Особливо про чувака, який по суті злочинець, але оскільки зараз усі потрібні — то служить. Що буде, коли війна скінчиться і він повернеться до звичайного життя — питання ріторичне.

воєнний час керівництва поруч немає. А коли виникає потреба спілкуватися, з тобою говорять ввічливо, бо знають, що від твого морального стану й того, як ти виконуєш обов’язки, залежить все.

Я хз від інших вйськових чув зовсім інше. Особливо про «говорять ввічливо».

Ну а загалом історія скоріше не про айтівця, який став військовим, а військового який тимчасово став айтівцем.

На Ютубі є Show Transcript

Коли прочитав першу строку, що рекрутери пишуть, одразу поржав і закрив статтю.

Ну якщо ментор не виділяє додаткових годин на це, а вкладається в свій робочий час і отримує фісковану ставку, то розрахунок трохи не такий.
Крім того, до джунів зараз вимоги таки, що ніхто не чекає поки вони навчаться. Одразу кидають на роботу.

Просто студентам треба шукати роботу вже на 2-3 курсі. Парт-тайм, або навіть робити некомерційні проєкти і тоді по закінченні інституту і робота буде.
А якщо сидіти на дупі рівно і думати, що після інституту за тобою, таким розумним і вродливим буде черга з роботодавців, то потім будеш дуже здивований.
Тому єдина порада студентам — робить щось. Робить некомерційні проєкти, щоб у вас був повний Гіт, беріться за роботу «за їжу», ідіть у інтернатуру, стажування. Щоб у вас було щось у резюме, а головне, щоб ви вміли щось робити практично і могли щось показати.
Єдина проблема, що в інститутах немає менторів. У сфері ІТ все доволі швидко змінюється і викладачі з і нститутів просто не встигають за цим.

Я так розумію, попит на девопсів зараз дуже високий. Саме тому там можна зробити дуже швидкий шлях.
Ну і ще. Кажуть що типовий шлях до сеніор це десь 5 років.
Беремо стандартний робочій місяць 176 годин, тобто це ті самі магічні 10К годин, які потрібні щоб стати серйозним професіоналом у будь якій сфері.
Тепер припустимо людина працює по 12 годин на добу з одним вихідним, то цей шлях скорочується до 2.5 — 3 років.
Тут автор пройшов за півтори роки. Можливо це? Ну в принципі да, напевно десь пощастило, десь допоміг батько (наприклад допоміг потрапити на співбесіду там, де без нього твоє резюме навіть не подивилися б), десь була здорова наглість ну і дефіцит кадрів.
Але у більшості з нас теж є батьки, які нас підтримували на час навчання в інституті, купували квартири і так далі. Є друзі, є знайомства. Не так багато людей, які прям піднялися з абсолютного нуля повністю самі.

Мова то не проблема. Головне що ці «помогатори» роблять вам фейкове «румуньске коріння». А потім румунська влада може вирішити перевірити це.
Тому краще користуватися законними схемами. Такі є у різних країнах. Це складніше і якийсь час ви не будете мати громадянства крім українського, але коли вже пройдете весь процес, то це буде чесне громадянство.
Правда питання, що так просто позбавитися українського громадянства, навіть маючі іноземне — неможливо.

Процедура є. Ставите Резерв+, там є флажок що адреса за кордоном. Вносите свою адресу за кордоном.

Де це ви таку хрінь почули? Це нове слово у юриспруденції.

Відправлятимуть повістку у Резерв+

Ніхто не знає, як було б при Порошенко. Можливо велика війна почалася би у 19-му році, бо Пу зрозумів, що виграти шляхом приведення проросійського кандидата йому не світить.
А можливо вона б не почалася зовсім, бо знов таки Пу б зрозумів, що народ України його не дуже і чекає навіть у східних областях.
Але є один факт.
Народ України проголосував за «домовитися посеред». Якби я був Пу, я б однозначно сприйняв це як сигнал, що народ України його чекає.

У мене оплата по годинах, тому і овертаймів немає. Працюю коли можу.

Тобто оплата вашої години праці нижче ніж у няні?

Цікаво, хто його робив. Бо навіть не зробили нормальний скрол полів, коли клавіатура на екрані.

Не сміятися, а «хоч поржати».

Думаю им особо было нечего терять в Украине. В принципе да, в 2001 мне тоже особо было нечего терять.

Может и так. В 2019 я уже в принципе мог потянуть это по финансам.

Ну про 73% в точку. Об одном жалею. Нужно было уезжать в 19-м году.

Я не говорил, что они прям тупые орки, но мясные штурмы никто не отменял. Кинжал очень дорогая штука и требует в том числе западных компонент.
Украина не производит, но Запад вполне может их давать. Хотя-бы потому что воевать сам очень не хочет. И там уже поверили, что придётся, а лучше забашлять Украине, чем воевать самим.