Дівчат більше пресують, тому що знають що у них є можливість переїхати.

Ну испанские виллы у них как раз за то, что НЕ призвали.

>> Разумеется работодатель сделал соот. выводы о Вас как кандидате
Нет, работодатель понимает, что завтра у тебя может не быть электрики или ты окажешься в армии. А нюансы законно или не законно тебе пересекать границу его никак не волнуют. Его волнует, что сейчас фактически это крайне трудно для работника.

Це нормально, що бізнес не хочу брати людей, які в ризикованій зоні. Особливо чоловіків, будь який з них може завтра опинитися у армії.
Але не зрозуміло, чому не питати про це одразу. В принципі тут скоріше за все тому що «ми внє палітікі», а потім узнають, що тут справжня війна, а це ризики для бізнесу.
І також незрозуміло, навіщо вигадувати байки про «погану англійську». Скажіть чесно "ми не хочемо ризикувати.

>> Мій народ щодня кладе свої голови, щоб світ жив спокійно
Проблема у тому, що на Заході не сприймають Пу як загрозу для них. Якщо хто сприймає, то це в першу чергу землі яких Пу може теж почати вважати своїми.
Можливо Польща.
Але більшістю країн це сприймається як дуже віддалена потенційна загроза. І чим далі країна від Україіні, тим менше вона сприймає Росію як загрозу. А США — де переважна кількість роботодавців — дуже далеко.

Когда-то чемпиона мира по боксу в СССР тупо зарезал бандюк в подъезде.
Если вы думаете, что ваше джиу-джитсу поможет против людей с огнестрельным, ну ок, успехов вам. Главное верить.

Тоді мабуть треба додати в кінці букву «В», тобто «військових».

Я рекомендую вам посмотреть видео было в начале вторжения как какие-то бандюки ударили военного. Их нашли довольно быстро. Если вы думаете, что их задерживали исключительно в рамках закона, то вы глубоко ошибаетесь. Мало того, всё это было нисколько не стесняясь показано на видео. И это они, как я понял не сопротивлялись.
Достанете нож — вас убьют. Возможно потом суд признает их виновными, но вам от этого уже не будет легче.
В соревновании ножа и пистолета, победит скорее всего пистолет. Особенно если держателей пистолетов больше чем держателей ножей.
Впрочем, если у вас действительно документы в порядке, то вас скорее всего не тронут, но даже если будут тащить в военкомат, то нож точно лучше не доставать. Потому что из военкомата у вас шансы есть выйти, а из могилы — нет.

Для ІТ-ів, які не готові до окопів — є купа не піхотних, але овер важливих спеціальностей, за якими ви будете приносити багато користі — зв’язок, аеророзвідка, службовець штабу

Хто вам сказав, що у вас буде можливість обирати?

Я к том, что сделать «клон 1С» это задача не одного человека, а большого коллектива разработчиков. И это только про сделать платформу. А если мы говорим ещё и повторить все типовые решения, то это отдельная задача.

Почему бы тогда не сделать клон не 1С, а SAP R3? Потому что 1С это не только синтаксис.

З точки зору розробника 1С які я тут бачу проблеми.
1. Рішення про покупку приймає власник бізнесу. І для нього у тому числі актуальне питання підтримки. 1С підтримується величезною компанією, кількість розробників велика, коштують вони недорого. Хто буде підтримувати ваш продукт?
2. Ви перерахували що треба знати SQL, CSS, JavaScript, HTML. Але же це арсенал фронт-енд розробника. Навіщо з цим знанням пхатися у сферу такої розробки, коли можна піти у фронт-енд з перспективою більших заробітків. Тут вже не буде відносно легкого входу, як у 1С.

Як на мене, не треба вигадувати велосипед. Розробка продукту рівня 1С коштує дуже дорого. І самотужки ви просто зробите черговий продукт для себе. Тому я вважаю, що простіше за все було б спробувати домовитися з одним з великих розробників аналогічних продуктів для бізнесу: SAP, Mircosoft, Saleforce і т.д., для того, щоб вони трохи вклалися у українську економіку, а саме: зробити ціна на ліцензії такі, щоб їх продукти могли конкурувати з 1С. Вклалися у навчання спеціалістів і користувачів. Зробили прості і недорогі типові рішення для бухгалтерії, зарплати, складу, як це є у 1С. Особливо рішення для малого бізнесу. За моїм досвідом у 1С десь 80% користувачів не вимагають ніяких дописувань.
Ринок України не такий маленький і 1С займає у ньому величезну частку, тому якщо зайняти цю нішу, то далі можна заробляти, а ще виростити купу людей, які зможуть працювати на закордон тим сами популяризуючи їх продукт.
Але для цього потрібна участь держави і треба переконати ті компанії, що варто наразі вкластися в наш ринок. Тим більше ці вкладення будуть не такі і великі.

Добре, я зрозумів твою позицію «усі тупі, я найрозумніший». Тому не бачу сенсу. Усього найкращого.

За рахунок чого воно буде займати набагато більше часу ?

Якщо захочеться локалізувати, то це буде займати набагато більше часу, чим якщо підготувати проєкт для цього одразу. Виправити 500 лейблів займе набагато більше часу, ніж ті самі 2000-2500 секунд одразу.
Більшість додатків у Андроїді так чи інакше локалізовані. Навіть якщо це не планувалося одразу.

Єдиний випадок коли мені треба буде це переписати, якщо дизайнер змінив дизайн.
Якщо при цьому мені треба або замінити текст, тоді я клацаю з контролом по назві ресурсу, потрапляю у файл strings.xml одразу на цей ресурс і виправляю текст, при чому він буде змінений одразу скрізь де я його використав.
Або якщо мені потрібно змінити тільки в цьому місці, я пишу текст замість ресурсу і роблю новий ресурс (ті самі 4 секунди)

Це питання не тільки локалізації. Як я вже казав раніше. Це питання того, що я розумію, що на усіх кнопках де «ОК» у мене написано «ОК», і якщо я захочу зробити «Ок», тому що так стукнуло дизайнеру, то я зроблю це у одному місці, а не буду шукати по всьому проєкту.

Одразу це робиться у процесі створення інтерфейсу. Робиться на автоматі тому що Студія виділяє це кольором як ворнінг.
Крім того, якщо це не зробити, при комміті воно буде писати, що там є проблема «hardcoded text».
Якщо робити це потім, треба пробігтися по всіх інтерфейсах. Знайти увесь текст, відкрити їх усі і виправити.
І потім це буде займати набагато більше часу.
Крім того, такий підхід дає і інші плюшки. Наприклад менше шансів помилитися якщо один і той самий текст використовується у різних лейблах.

www.youtube.com/watch?v=Y1dA2DcE3uc
Як приклад. І тут він мишею клацає. З клавіатури все швидше :)
Звичайно текст вже написаний. Але ж його у будь якому випадку сам текст треба набрати при усіх розкладах.

Ти рахував ?

Так. Це у мене займає 4 секунди. І це ніяк не залежить від довжини тексту. На 500 лейб — 2000 секунд. Менше години.

1500 разів смекнути про локалізацію в голові + 1500 разів натиснути ctrl + enter + 1500 разів набрати назву лейби + 1500 разів почекати поки студія відкриє окреме вікно + 1500 разів закрити окреме вікно.

Одразу видно людину, яка ніколи не бачила Андроїд студії і гадки немає, як там створюються стрінгресурси.

Я більше скажу, це не пишеться так, як я описав.
Коли я описую інтерфейс, а у розробці для Андроїду це робиться або у xml або у коді, воно само пропонує мені екстракцію строк у string resource. Я просто пишу текст у коді, або xml, потім натискаю Alt-Enter де воно мені підсвітило і далі воно само пропонує мені ім’я ресурсу і створює оце що я описав вище. Це займає приблизно 5 секунд.
Тобто я написал щось типу:
android:text = «Hello world»
Воно підсвітило, я натискую Alt-Enter. Воно мені показує діалог де вже написано запропоноване ім’я ресурсу hello_world і його значення тобто: «Hello world». Я натискаю Enter.
Воно мені створює ресурс
<string name="hello_world">"Hello world"</string>
А а те що я написав раніше само змінює на
android:text = «@string/hello_world»

Ви не праві. Наприклад якщо ми говоримо про Андроід, я при створенні візуального елемента Текст пишу текст для нього — «Hello world». Далі Андроід студія мені каже що я щось роблю не так. Я становлюся на текст, натискаю Ctrl-Enter і Extract string resource. Воно само пропонує мені ім’я ресурсу і створює його.
Це не займає «90 годин» і це правильний підхід на зважаючи на те буде локалізація чи ні.

Ніяких проблем.
у strings.xml додається:
<string name="user_thanks" formatted="true">Дякуємо %1s за ваш %2s</string>
Тут можна використовувати форматування як у html. Наприклад виділити частину болдом, або кольором.

Потім у коді
textView.text = getString(R.string.user_thanks, userName, saleOrder)
userName та saleOrder- строкові змінні у коді, які об’явлені раніше. Це рекомендований підхід

Є деякі проблеми з використанням такого підходу у вьюмоделі, але насправді воно вирішується без проблем.
І якщо треба щоб була англійська локалізація, то створюється strings.xml для потрібної локалі і там вже та ж сама строка буде виглядати так
<string name="user_thanks" formatted="true">Thanks %1s for your %2s</string>
Звичайно переклад параметрів треба робити заздалегідь у коді.

На технічну реалізацію перекладу пішло 30 годин мого часу.

Я как разработчик Андроид слегка офигеваю от такого. При нативной разработке учат выносить весь текст в отдельный файл, а в коде использовать стрингресурсы. Мало того, сама Андроид Студия будет тебя матюкать, что ты так не делаешь.
Также учат делать отступы не слева и справа, а со старта и конца для того, локалей, где пишут справа налево.
И на самом деле ничего сложно в том, чтобы изначально так делать вообще нет. Это не то, чтобы нужно напрягаться.
И потом вся локализация заключается в переводе одного файла на нужный язык.