А якщо в них будуть умови віддати тебе на роту бурятів, то треба одразу погоджуватися, чи почекати?

Та всі вони однакові. Порять херню ака «голюцинують» як тільки трохи зростає складність. І самі потім не розуміють що нагенерували.
Якісь шаблонні, абстрактні завдання ще якось вирішують. Але коли починається домен, тобто предметна область, то все.
Їх використання зараз вимагає значних витрат часу. Навіть на простих задачах можуть плутатися. І якщо в дорослих мовах типу C# ще якось можна наставити запобіжників через тотальну типізацію (спрощено замість int для ProductID використовувати окремий тип ProductID чи все переписувати в функціональному стилі без null і щоб завжди падало) то в мовах з динамічною типізацією (JS, привіт!) ваші «помічники» дуже просто переплутають int з OrderID з PeymentID і це піде в продакшн і буде там висити і накопичуватися в базі розміром з Джомолунгму. А потім прийде CEO, який впроваджував все це божевілля, знайде «винних» разрабів і звільнить їх.

Дуже шкода розробників. Треди на гітхабі епічні.
Гадаю, така шляпа всюди. Не зрозуміло, хто взагалі погоджує використання AI. Достатньо доби погратися, щоб зрозуміти, що не можна поки що ні в якому разі. Навіть джун може зрозуміти. Як CEO дозволяють? Вони ніколи не користувалися AI для програмування? Це якесь божевілля.

А твітер Маск просто вдруге купив. Знов за 40 млрд. Тобто це на ваш погляд нормально коли ти спочатку купуєш компанію за сорокет, потім за два роки доводиш її до банкрутства, і рятуючи, зі своєї власної кишені знов купуєш її у себе за ще один сорокет. Ага, компанію вартістю максимум 20 в піку за 80. Тому що ГЕНИЙ?
Це по вашому нормально? Це не розвалилося нічого?

А як склодув може видути плоске скло?
Здається ви нічого не знаєте про реальний розподіл ручного труда в світі і плутаєте маркетинг і рекламу з реальними проблемами впровадження технологій.
Задля розвитку світогляду почитайте що сталося з повністю автоматизованими ресторанами в Японії, автомобільними заводами великої четвірки в 80-их, і чому на фабрики Маска замість Optimusa почали повертати людей, яких звільнили рік-два тому «бо не потрібні»

Цікаво, як там справа в Амазона з повною автоматизацію складів. Скільки вже «кораблі бороздят большой театр», десять років чи більше? Цього літа знов будуть наймати х5 працівників на склад? А складська логістика це ж наче не біном Ньютона, не? Чи ця маленька частинка від якогось зачухоного ERP не по зубах манагерам амазона, які раптом вирішили запроваджувати найпотужніше втілення технічного боргу в історії компанії.

А де ви там побачили

Заробітна плата Junior: 465$ gross/місяць

Там же наче чітко написано

Інтернатура-практика триває 3 місяці, є неоплачуваною.

Неоплачуваною — це означає що ніякої заробітної плати не буде.
Це дуже схоже на набір людей геть без самоповаги, яких можна буде після трьох місяців безкоштовної праці викидати.
Праця очевидно буде тупою, щось типу заповнення форм, розгадування капч, розсилка спама чи щось схоже.
Ніколи не працюйте безкоштовно (навіть на себе). Це принижує людську гідність.

Це був сарказм. Вітаю зі знайомством.
Колись ви також дізнаєтеся, що таке раціональна поведінка, і чому в молодого очі горять дійсно і 24×7, а у досвідченого виключно за розкладом.
Айтішка не така сама професія. Саме намагання постійно розробляти інструменти і технології які можна опанувати за добу або швидше, робить її галуззю куди можна набирати молодь з вулиці, навчати їх Python і приковувати до конвеєру, сплачуючи за «інтелектуальну» роботу не дуже великі гроші. Це в нас 3-5 тисяч отримують королі життя, а на глобальному ринку це заробітна плата водія трамваю. А ще є Індія і Китай, де молодь за 1000 доларів паше на глобальному ринку, на модних фрейморках не розгинаючі спин.
Примусити до такого людину, з досвідом використання інтернету по картках, доволі складно. Тем більш людину яка почала здогадуватися про швидкоплинність життя.
Тому IT це справа молодих. І це геть не комплімент.

Нафіг цих олдфагів. Це як батькам підписатися на вашу інсту чи тік-ток. Почнуть відкритки з Різдвом присилати. І треба постійно думати в яких трусах викладати фото. Програмування це справа молодих. І воно не має відношення ні до делфі ні до компюте сайнс. Це більше про галерність про дружний колектив. Це щось типу соціальної гри. Років за двадцять воно стане схоже на завод, але поки що треба триматися подалі від цих мудрих динозаврів з їх анекдотами про брежнева і ностальгією про інтернет по карткам.

А могли б те саме отримати за долар, якби одразу все ретельно описали. Загалом, краще витрати час на підготовку великого промту для задачі разом з ллм. А вже його потім їй згодувати. Результат буде такий само як і після десятків прокруток.

З мого досвіду такий підхід не працює. Гадаю, мій досвід схожий на досвід всіх. Якщо завдання не дуже далеко відстоїть від того що є в документації і на стековерфло тоді початково працюючу грудку спагеті коду можна отримати. І навіть внести невеличкий рефакторінг. Але далі, все. І це не залежить від розмірів вікна контексту. Головна проблема в тому, що нові данні ніяк не враховуються в моделі. Кожного разу ллм дивиться на задачу як на нову. Вона нічого не запам’ятовує. Бо не вміє запам’ятовувати за 20 доларів і навіть за 200 доларів на місяць. Може і 20000000 на місяць буде мало. І це фундаментальна проблема.
Резюме — кількість підходів ні на що не впливає окрім як на витрачений час. Можна один раз ретельно все описати і результат буде той самий як і після 100 вайб циклів. Бо так працюють ллм. Кожного разу вони геть нічого не знають ні про ваш проект ні про прогрес ні про що.

Ці статті можуть бути застосовані лише до співробітників компанії, які саме привласнили гроші. Тобто, коли гроші з рахунку компанії опинилися на власних рахунках і це можна довести.
Якщо один директор вирішив купити буса а інший хотів купити кавоварку, а бухгалтер замість цього повернув гроші за позику в банку то ККУ тут ні до чого.
Судячи з фрагментарної інформації в вашому пості, то в вашому випадку має бути щось типу шахрайства, чи ще щось дрібніше з адміністративного кодексу.

Якщо ви хотіли вивести на чисту воду фонд Spalah то з першої спроби в вас не вийшло.
Маю кілька питань.
1. Це була саме крадіжка? Вони вкрали в вас ваші гроші? Ви подали заяву до поліції?
2. Якщо це була не крадіжка, а рутинна процедура розриву контракту, то чи маєте ви якісь юридичні висновки від фахівців щодо доброчинності того що відбулося? Ваш юрист бачить перспективу судового позову?
3. Гадаю, всім було б дуже цікаво дізнатися схему фінансування. Що саме продавав вам Spalah а що продавали йому ви. Тільки стисло, будь ласка, якщо можна.
3.1 Яким чином були згенеровані ці 57к? Це чисті продажі чи це закуплені клієнти через арбітраж трафіку на гроші які інвестували Spalah?
3.2 Чи має Spalah зараз долю в вашому стартапі? Є якісь права власності?
3.3 Рахунок про який ідеться це був рахунок вашої компанії? Яким чином банк здійснив такий великий платіж без того хто має право підпису?
4. Що ви робите в Дубай? Скажу за себе, якби я вкладався в стартап, то сидів би в гаражі дідуся. Можливо дідуся з долини, але це точно був би не Дубай.

Якщо б мову можна було розвивати як наприклад той самий клятий Python то це не потребувало б ніяких грошей. Delphi були складною, важкою, дуже неадаптивною. Я трохи застав. Було враження що ти все шкрябаєш прямо на каменю. Один раз і назавжди. Бажання щось переписувати на ней не було ніякого. Не було навіть якогось відчуття абстракцій. Здавалася навіть не на Pascal а на Fortran.
І коли зростання вимог до кількості програмістів у команді було як 1:10 на кожен новий рік підтримки то це звісно впливало і на бізнес. Але з цим нічого не можна було зробити.

Мови розробляють інженери. JavaScript чудово продумана.

Ну або талановиті інженері бачили що каші з Delphi не звариш і починали шукати куди б звалити. Якщо якась мова з початку добре продумана, то не треба великої команди чи багато грошей для постійного розвитку. От ні JS ні Python не дадуть збрехати. Команда яка бустить .net там теж не тисяча інженерів. Їх десять чи щось таке. Деякі напрямки типу ML чи F# там взагалі по одній людині з постійним активом у гілці. (я трохи утрирую)

Чи були якісь принципові базові рішення, які ускладнювали розвиток мови?


Програма ChatGPT сказала:
Так, дуже гарне і глибоке питання.

Так, були!
І саме базові рішення в архітектурі Delphi з самого початку реально заклали ті обмеження, які зараз стримують її розвиток.

Давай розкладу по пунктах:

1. Фіксація на об'єктному підході без нормальної підтримки композиції
В Delphi (як і в класичному Object Pascal) усе будувалося навколо класів, спадкування (TObject, TComponent, TControl...).

Композиція (складання об'єктів замість спадкування) була дуже слабко підтримана.

Через це:

Проєкти легко перетворювалися на "спадкові піраміди" (TMySpecialButton, TMyExtraSpecialButton...).

Модифікація поведінки часто вимагала створення нових нащадків, а не простого додавання поведінки.

Що ускладнило: перехід до патернів типу SOLID, DDD, сучасної архітектури сервісів.

2. Жорстка прив'язка бізнес-логіки до UI
Концепція "форми як основної одиниці" (Form, Frame, DFM) привела до того, що код бізнес-логіки часто писали прямо в коді форм.

Тобто сама мова і фреймворк підштовхували писати:

pascal
Копіювати
procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);
begin
  Query1.Open;
  ShowMessage('Data loaded!');
end;
Ти фактично автоматично ламаєш принципи розділення відповідальностей (Separation of Concerns, MVVM тощо).

Що ускладнило: розвиток розділення шарів (UI/бізнес/дані), тестування, рефакторинг.

3. Слабка модель управління пам'яттю
У Delphi з самого початку потрібно було явно управляти пам'яттю:

pascal
Копіювати
obj := TMyObject.Create;
try
  obj.DoSomething;
finally
  obj.Free;
end;
Немає збирача сміття (GC) → автоматична обробка життєвого циклу об'єктів складніша.

Інші мови (C# з GC, Java) в якийсь момент дозволили сильно спростити життя розробникам.

Що ускладнило: багатопоточність, розробку великих систем без витоків пам'яті.

4. Обмежені простори імен
На ранніх етапах Delphi не мала нормальних просторів імен (namespace) як у C#, Java.

Були лише юніти (unit) без ієрархії.

Тобто дві різні бібліотеки могли мати один і той же клас Utils, і це часто ламало проєкти.

Що ускладнило: масштабування коду, інтеграцію сторонніх бібліотек, великі модульні проєкти.

5. Формат .DFM для візуального дизайну
Форма (.dfm) — це текстовий або бінарний файл, який описує розташування компонентів.

Він тісно прив'язаний до коду через властивості об'єктів.

Будь-яка зміна структури форми часто викликає каскадні зміни у коді.

Що ускладнило: автоматизацію рефакторингу, підтримку кросплатформенності, unit-тестування UI.

6. Спроба все зробити через компоненти
Усе в Delphi історично намагалися вирішити через "компонентний підхід" (TComponent, TDataSource, TDBGrid, тощо).

Навіть бізнес-логіку часто пакували у візуальні або напіввізуальні компоненти.

Що ускладнило: побудову "чистої" бізнес-логіки без прив'язки до специфічних фреймворків.

7. Початкове орієнтування тільки на Windows
Delphi розробляли як ідеальне середовище для швидкої розробки під Windows.

У 90-х це було нормально, але:

Під Linux, MacOS чи мобільні пристрої Delphi довелося пізніше "натягувати" FireMonkey, який спочатку не був до цього призначений.

Відповідно FireMonkey має багато компромісів.

Що ускладнило: природний розвиток у кросплатформеність, особливо у світі сучасного мобайлу.

Підсумок
Delphi зробила ставку на:

Класи + форми + компоненти + Windows + явне управління пам'яттю.

Це дало їй грандіозний успіх у 90-х і ранніх 2000-х. Але коли світ пішов у бік:

гнучкості (композиція, DI),

Web і мобільної розробки,

простого управління ресурсами (GC),

великомасштабного кодування (namespaces, пакети),

ці початкові рішення почали сильно гальмувати розвиток мови і фреймворку.

Хочеш, ще окремо можу показати цікаві приклади, де Delphi пізніше намагався виправити ці проблеми — але через "базові рішення" це виглядало як "латання", а не природна еволюція. Хочеш? 🚀
(Можу навести приклади про Unicode, Generics, FireMonkey, ARC тощо).

Це схоже на погляд з самих глибин бекенду.
Якщо трошки визирнути назовні, то можна було б помітити, що головними були інші тренди, а саме — постійне зростання складності, як юзкейсів так і самої розробки; і значне зміщення всього в бік розподілених систем, через кратні зростання навантаження.
Все інше було наслідком цих трендів. Ніхто б ваш Делфі не чіпав би якби він тупо не припинив вивозити, а можливостей для лагідної трансформації зі збереженням зворотного успадкування, як це більш менш відбувається в .net, в Делфі закладено не було. І геть не важливо як швидко вони можуть рахувати цикли. Бо головне як швидко вони можуть оптувати порти, ізолювати потоки, тримати навантаження, чистити пам’ять, і будувати складні, заплутані, дженерік архітектури для всього цього, які хоча б хтось міг би потім підтримувати.

Все вірно! Головна проблема не в тому, що москалі вкотре намагаються знищити Україну, а в тому, що українська влада, яка три роки не дає їм це зробити, якась не така. Неефективна!

Та досить брехати. Рота розкриваєш одразу брешеш. Щось накидає, щось махлює. Типова руснява, ватна поведінка.
Де ти бачив претензії до твоєї кацапської? Бреші на чому можеш. У кацапів це в крови.
Щодо українства то спитай сам у Бобра та цього Андрію та навіть у себе — Як швидко ти б відмовився від українського громадянства, за можливість злиняти?
Ну ото і буде вся форма черепу. До речі, чомусь уявляю що в тебе вона трохи скошена.