Якщо будете це робити через корпоративну мережу — це відразу відслідкується системою безпеки, будете лазити з корп лептопа не через корп впн — прийде секʼюріті нлтіфікейшен. Раз-другий секʼюріті вас просто попередить, що ви щось підозріле робите, але якщо продовжити — то далі вже будуть детально вивчати що ви там робили. Усі великі компанії моніторять трафік на підозрілі патерни (етичні клянуться що при цьому не дивляться приватні дані і переписку працівників). А якщо прийти на роботу зі своїм лаптопом і так цілий день сидіти — у колег буде багато питань, що відбувається :) Плюс ще рівень корпоративного духу в Японії — де всі як гвинтик в системі.

і як робити «в тиху» на корпоративному лептопі, де установлений різний секʼюріті софт, а в контракті в тебе прописано, що тобі неможна ні чого робити не для компанії з використанням їх систем? Після цього звільнять вже без усіляких видсідрк в кімнаті, ще і штраф можуть накатати.

Що до ініціативи — залежить що і як. Я бачив як люди приходили дугами, а йшли з компанії керівниками студії — все залежить від вміння спілкуватись. Часто також такі люди ні якої користі компанії не приносили, але вони могли красиво розказати про грандіозні речі, і швидко йшли по ієрархії. Але в цьому плані я принципової різниці з іншими країнами не побачив (сподівався що може хоча б тут буде по іншому) — нажаль вміння продати себе дає більше результату, ніж вміння зробити річ :(

Якісь неочевидні речі — хто є хто, хто на що впливає і хто що про кого думає — навряд тут будут обговорювати, окрім як під алкоголем на корпоративі. В повсякденному житті це скоріш можна почути від не фінських колег — країна інтровертів. Щось таке обговорювати тверезим — це не в їх культурі. А так — корпоративна культура як і в іншіх місцях — CEO може розказувати про корпоративні ціності, і які ми всі молодці — а через місяць розпочати масові звільнення. (Реальна історія). Усі формальні речі, закон — цього тут доволі чітко тримаються, а не формальні речі на те і не формальні, що розбиратись з ними доводиться вже якось самому по ходу, але тут я відчув себе в рази більш захищеним в плані своїх прав як працівника, у порівнянні з моїм домашнім досвідом — переробки, агресивне спілкування, з деякими колегами на грані булінгу — все це залишилось у минулому.

Zinga закрила місцевий офіс, після продажу компанії — проект (ферма) переїхав на підтримку в Індію, здається. А команда, здебільшого, пішла у Netflix. Ще з великих брендів тут є Electronic Arts (SimCity Build It), Unity (здебільшого Unity Ads). Великих pc/консольних студій тут буквально декілька штук, а от мобільних дуже багато. Регулярно зʼявляється щось нове, створене колишніми працівниками DChoc, Rovio, Supercell. Але не всі виживають в довгостроковій перспективі.

Компанії, які масово займались релокейтом — давали той чи інший рівень підтримки. На до середини десятих масово релокецтив Digital Choclate — досі багато колег з Бразилії, і інших країн, яких привіз DiChoc. Під час зростання Rovio — допомога із релокейтом. Давали бонус разовий, і менеджер з компанії партнера буквально за руку провів по всім службам — податкова, магистрат, підібрав список квартир та допоміг з контрактом. Маленьки компанії такого дозволити собі не можуть, а з покупкою місцевих компаній великими корпораціями йде тенденція скорочення витрат — проекти переводяться в більш дешеві країни. Так що їм витрачатись на релокейт нема сенсу. Зараз може тільки суперцел може таким займається, але там і з місцевих черга бажаючих потрапити в компанію.

Чому тільки Web/Mobile у опитуванні? Таке враження, що крім веб і мобільних застосунків вже ні чого не залишилось. Я розумію що це найбільш масова сфера, але цікаво, що там в інших коїться.

А какая цель такого подтверждения? В Дании какие-то ограничени на работу для эмигрантов?