Тут розписано скільки і коли знімається. Є період за який не знімається — до 3 днів. А потім 0.9% при зберіганні цілий рік і тільки те що перевищує 3000 євро.
Тобто при зберіганні 4000 євро цілий рік комісія 9 євро.
1. Прийняти той факт що нічого в цьому світі не безкоштовно. Просто часто за це платить хтось інший (зазвичай ті хто беруть мікрокредити або конвертують валюти). Interest rate був негативним, тож просто зберігаючи гроші фінансова установа їх втрачає. Тому і комісія. Зазвичай банки це обходять кредитуванням цими грошима.
2. Ситуація змінюється через кризу і інфляцію dou.ua/...campaign=25072022#2437139
Можете перевірити сайт/застосунок ще раз або написати в підтримку. Певний час пройшов і щось могло і змінитися.
Ситуація з обліковою ставкою від центробанку змінюється через високу інфляцію. Так що можна очікувати змін в умовах зберігання також. Звісно буде якийсь лаг оскільки змінити такі речі щвидко надзвичайно важко
В Україну карти не доставляють. Але можна отримати віртуальну карту і користуватися нею в Інтернеті та через ApplePay/GooglePay.
Дійсно 99.9% продуктів ніколи не досягнуть розміру нетфлікса Десятирічної давнини. Але саме про 0.1% пишуть у новинах. Мрію про часи коли в коментарях до статті того хто працював в нетфлікс чи Гугл будуть коментувати інженери з грамарлі про те що вони теж доросли до таких проблем і їм цей досвід допоможе.
Питання не в тому що всіх пофіг що він ляже. Питання в тому щоб бізнес продовжував функціонувати коли сервіс ляже. І тут вступають в гру обмеження: при цьому функціонал Х не буде працювати, а функціонал У буде на кеші і тому не можна реалізмом сервіс Z або функціонал У буде не оптимальним бо буде побудований на простих правилах на клієнті для fallback замість використання історичних даних і machine learning; для бізнеса це означає: втрата грошей на тому і на цьому, недоступність некритичного функціоналу.
Усі ці ризики можна зважувати і приймати рішення щодо критичності сервісу і вимогам до команди яка його овнить — чи потрібні там тільки сіньйори чи і сідали будуть ок, чи потрібен моніторинг системи 24/7 з ескалацією вночі якщо метрики просідають, тощо.
Я боюсь що всі ці розмови не продуктивні саме через те що мікросервіси підходять більше великим командам і складним продуктам, а от коментарі пишуть люди у команді до 20 бекендкрів яким вся ця фігня не потрібна.
Зверну увагу що є компанії яким це може бути потрібним навіть попри малу кількість розробників — ті хто свідомо намагається тримати невелику команду на продукті з десятками мільйонів користувачів (bootcamp, etc)
Але є пам’ять що тече і кладе весь сервіс по ООМ. Є файлові дескриптори для тредів що течуть і не дозволяють обробляти нові запити.
Дійсно є багато ситуацій коли можна сервіс зламати повністю. І це не обов’язково якийсь простий баг який кидає виключення. Іноді на дослідження йдуть тижні, і важливо щоб продукт працював. З чекаутом це не дуже буде працювати оскільки без нього продукт не робочий. Але от аналітика, відгуки, список останніх замовлень можуть бути зламані пару тижнів не маючи непоправний ефект на продукт
Цікаво чого ви зробили висновок що автор не знає. І чого вирішили одразу опустити автора тим що він чогось не знає. Він же наче описав що в його кейсі моноліт працює норм і у них розмір команди не потребує розділення сервісів.
Ну і хочу зазначити що всі ці макросервіси і оце все це просто термінологічне прискіпування. Багато компаній які мають мікросрвіси не створюють по мікросервісу на кожен мікро домен який мають. Мікросервіс може рости доти доки це не болить. Потім його ділять на декілька.
Чи це означає що є якийсь новий паттерн? Та ні, просто мікросервісна архітектура об’єднана з «common sense». Треба пам’ятати що програмісти існують не для того щоб плодити сервіси чи розгрібати старе лайно моноліту. Вони існують щоб створювати користь користувачам. Все інше то оптимізації витрат часу і ризиків. Але автор і це зачепив у відео згадавши що інженер балансує час витрачений зараз і в майбутньому.
Ну це хєрня для компанії яка боїться ростити людей і має одних джунів. Не бачу проблеми в тому щоб пара сіньйорів задизайнили частину системи.
Також оці всі архітектори це все «аутсорсна» тема. В нормальній продуктовій компанії немає архітектора який розуміє всі проблеми всіх напрямкі а також система еволюціонує поступово, тож немає вотерфольного способу проектування всієї інфраструктури.
Можна вказувати номер картки а можна IBAN. Якщо переказ в валюті то переказати на картку не можна.
Якщо на IBAN в гривні, то, здається працює для всіх банків в Україні.
Якщо в долларі або євро, то в приват буде йти не через swift а в інші банки через swift. Хоча в обох випадках буде питати інформацію як на swift
Так, по курсу НБУ чи близькому до нього. Раніше можна було перерахувати валюту на рахунки привату, можливо і зараз можна.
По swift не піде, буде переведено з локального банку в Україні. UPD: Актуально для рахунків у приваті
І ще одне — у випадку блокування рахунку часто компанія не має права вам пояснювати причину. Це може бути розціненим як злочин. Зазвичай це відбувається коли ваші дії розцінені як ті що можуть бути незаконними. Включно з випадком коли так вважає machine learning.
Нажаль це обернена сторона зручності і дешевизни сервісу — розбирати абсолютно всі кейси немає стільки персоналу і часу. Якщо це організувати то револют просто перетвориться на ще один класичний банк
Ну ви ж не кажете що саме отримували. Розкажіть що за транзакції були — може хтось і підскаже
Я нічого конкретного не стверджую. Просто надав посилання на публічно доступну інформацію.
ні, ІБ хоче впевнитися що шле гроші саме власнику рахунку. З картками це перевірити проблематично в більшості країн
Ага, в Києві. Спробуйте в інших обл центрах зняти — відділень Універсалу немає, можете зняти в А-Банку, але самі шукайте де і коли буде валюта.