Software Engineer
  • «У багатьох засів „совок“ у голові». Історії геїв, лесбійки та бісексуалки з українського IT

    Тут ми з тобою маємо точку сходження — мені твій теж не приємний ^^)
    От як можна скіпанути 96% тексту в підтримку, з залишившихся 4%, видалити ще 2% і при*батися до інших 2%? :D

    Якщо б ти прочитав всі коментарі, статтю, та моє речення до кінця, не відрізаючи нічого — то можливо б питання й не було.
    Але мені не шкода часу пояснити на пальцях:

    Як вже казали в коментарях

    Тобто вже шось казали, тобто треба розуміти контекст — прочитавши ті коментірі та вчитатися в статтю.

    я був би радий товаришувати з людиною з ЛГБТК+ спільноти

    Тут читається як читається

    для мене це не було б чимось винятковим або підсвіченим

    Відповідь вже зашита, тільки-треба-прочитати-блд :D

    тому якщо комусь вартує друзів — пишіть :)

    А ось це Антоне і є посил всього речення, який ти відрізав. Якщо в тебе все збс, є друзі, є хтось для спілкування та посиденьок — то в тебе все окей. А навіть буває так, що хочеться спілкування з новими людьми ;)

    А пірʼя в дупі, зоопарки, зірочки — то ти вже сам придумав, то сам і коментуй.
    І перед тим як друкувати наступний комент — чекни ще раз один blockquote вище — про підсвіченність

  • «У багатьох засів „совок“ у голові». Історії геїв, лесбійки та бісексуалки з українського IT

    Рідко щось коментую, але мені також хочеться підтримати своїм коменатарем ЛГБТК+ спільноту.

    В студентські роки я був таким собі гомофобом, та просто йшов по натоптаній стежці соціальної думки — де це рахувалося відхиленням, чимось бридким та не прийнятним. Оперував тими ж тезами «нехай не вилазять», «нащо ці показухи» і тд.

    Я дуже чітко пам’ятаю як мене вразило випадкове відео де два чоловіки геї з Норвегії усиновили сина з сирітського притулку. Якщо не помиляюся, один був архітектором, а інший інженером. Вони були пристойно одягнені, мали хороше житло, а у їх сина була окрема, чудова кімната. В пам’ять врізалися кадри де вони всі разом гуляли по пляжу, батьки йшли за руку, а син бігав вздовж моря. Я побачив щасливу дитину у якої було дитинство, радісних батьків, що у них є можливість забезпечити та виховати сина.

    Далі я прочитав декілька статтей, та зрозумів, що права ЛГБТК+ спільноти — це дійсно проблема. Деталей не пам’ятаю, але інша історія буда про лезбійок,
    одна з них втрапила в ДТП, іншу не пускали до неї в палату, та не давали підписати якийсь важливий документ на хірургічне втручання, тощо, бо вона не була ані родичкою, ані партнером, тому що в тій країні не було юридичної можливості для одностатевих шлюбів.

    Читаючи час від часу схожі статті, що це важке життя коли ти не можеш бути собою, коли тебе цькують скрізь і тд, до мене дійшло, що соціальна думка — це нічим не підкріплене лайно, та нічого не вартує.

    Життя у нас одне і як це х**во коли соціум тисне так сильно, що ти не можеш його прожити так як ти хочеш, тобі треба переховуватися, бути анонімом в своїх історіях в мережі, не мати можливості публічних проявів почуттів до коханої людини, не мати можливості бути вільним або вільною, коли всі інші «нормальні» можуть.

    Шкода, що я раніше не бачив всієї картини ширше, ліз з своїми/соціальними висновками до когось в життя, та висловлювався про те як їм треба жити. Але я радий, що зараз маю можливість це трохи виправити та відписати тут.

    Паша та автори своїх історій, великий вам респект! Саме такі статті і змінюють світогляд, можливо для когось це стане ще однією причиною подумати, своєю головою.

    Як вже казали в коментарях, я був би радий товаришувати з людиною з ЛГБТК+ спільноти, для мене це не було б чимось винятковим або підсвіченим, тому якщо комусь вартує друзів — пишіть :)

    І ще одне. Мене прям дивує «робота то є робота», «нащо про це балакати на роботі», вангую що далі буде «нам гроші платять за друкування коду, а не за триндьож хто з ким спить» і тд. Для мене компанія і команда — мають бути «моїми» людьми. Щоб ми могли поржати на стендапі, потроллити один одного на ревью, побалакати на обіді, а після роботи ще й десь посидіти, потриндіти, випити, щось зробити разом :) В такій атмосфері — 40 годин на тиждень летять швидко, весело, продуктивно, їх стає замало. Тому мені такі тези взагалі не зрозумілі.

    Всім миру, живіть повним життям та допомагайте ЗСУ😁