Отже, щоб не довести себе до стану загнаного коня, потрібно делегувати

Спочатку, на мій погляд, потрібно навчитися говорити «ні».

Я купляю книжки англійською на Amazon і читаю через Kindle на iPad.

Мамі подарував Kindle Paperwhite. Вона свої книжки відправляє на читалку через спеціальний email (називається Kindle’s Personal Documents Service), який автоматично конвертує їх в підтримуваний формат. Дешево і зручно, якщо вам не потрібно читати PDF або мангу/комікси.

У Megogo якість стиснення відео десь на рівні піратських 720p релізів, як правило не досягає навіть якісного 1080p, в той час як більшість стрімінгових сервісів (серед доступних в Україні Netflix, Amazon Prime, Apple TV+) вже давно показують в 4K. Кожен раз, коли намагався дивитися серіали якогось HBO або Showtime через Megogo спочатку хвилин десять плювався, а потім просто качав серію з торрентів, щоб подивитися її в нормальній якості.

Чудовий сервіс для вашої бабусі.

Насправді повномасштабних ремейків з великим бюджетом не так багато. За останні роки я можу згадати аж 4 (?): Resident Evil 2, Final Fantasy VII Remake, Last of Us Part 1 та Dead Space. Все інше — більше ремастери та маленькі проекти типу Link’s Awakening, які не дуже ризикові фінансово.

Ремейк Dead Space, схоже, зробили у відповідь на успіх нового RE2, як у свій час оригиніальний Dead Space зробили у відповідь на RE4. Last of Us Part 1 готували під вихід серіалу на HBO, і нещодавний спайк продажів у ~300% показує, що це правильне рішення. Final Fantasy VII Remake також логічний: в США та Японії це культова гра, про ремейк якої просили вже років 15, а з новими фіналками у Square Enix якось не складалося останнім часом.

Ну а провал The Callisto Protocol не має ніякого відношення до назви на коробці: чуваки попилили 160 млн. долларів на середньої якості коридорний хорор, ще й хайпанули зайвого (почитайте меми про першу АААА гру), реакція аудиторії була цілком передбачуваною.

Людина може працювати за гіг-контрактом, мати всі його переваги й одночасно бути ФОПом, фрилансером й отримувати гроші в позаробочий час. Це не заборонено.

Не заборонено, якщо ви готові платити ЄСВ двічі. Чи це питання вже якось врегулювали?

Небажання працівників ІТ-сфери долучатися до Дія City може пояснюватись невизначеністю «перехідного періоду» і тим, що люди звикли шукати підступу і чекають, що все піде шкереберть.

Низький кредит довіри до держави — це лише одна сторона питання. Насамперед, ідейні автори Дія City не дуже впевнено пояснили спільноті, навіщо це все взагалі потрібно:

1. Для працівників гіг-контракти фактично нічого не змінюють, бо всі його «плюшки» вже давно існують в IT на рівні ринкового саморегулювання (відпустки, низькі податки, соціальне страхування і т.п.).
2. Лише невелика частина IT, де зайняті українські працівники — це власне українські компанії. Більше половини зареєстровані в інших юрисдикціях, а деякі не тільки де-юре, але й де-факто є іноземними компаніями без представництва в Україні. З ними зручніше співпрацювати як independent contractor, тому досвідчені ITшники для пошуку роботи все одно будуть тримати ФОПи відкритими, а Дія City викликає в них невпевненість в завтрашньому дні.
3. Одним з ключових аргументів для приєднання до Дія City до був «захист від неправомірних дій і рішень силових органів». Не всі оцінили таку публічну риторику від представників держави.

16GB поки дійсно вистачить, але мені здається, мало сенсу економити 2 тис. грн на RAM в збірці, яка коштує 40 тис. грн. Крім того, є ризик, що нові ігри які будуть портуватися з PS5/SeriesX будуть потребувати 32GB, тому що там unified memory. По схожим причинам я рекомендував не економити на SSD. З приводу кулера, мені особисто стокових завжди вистачало, але я не займався «розгоном».

За $1000 я б запропонував такий варіант:
— Материнка ASRock B550M-HDV (~3600 грн).
— Ryzen 5 5600 з 32MB кешу (6000 грн.).
— Дві планки DDR4-3200 на 32 GB RAM total (~4000 грн).
— Geforce 3060 (~16000 грн, але можете пошукати Б/У за 12000 грн).
— SSD 1TB M2 NVMe PCIe Gen 4.0 (~4500 грн). На SSD краще не економити.
— БП рекомендую взяти трошки на виріст 750W (~2500 грн.), але БП зі старого ПК також підійте, якщо ви не знайдете куди його дівати.
— Корпус на ваш смак.

Стратегія апгрейду на майбутнє:
— GeForce 5060
— Ryzen 7 5800×3d

Може ви й мали на увазі те саме, але з тексту і вашого коментаря це не випливає, а в юриспруденції важлива точність і зрозумілість формулювань. А то інакше виходять закони про які потім кажуть, що вони «як дишло, куди повернеш — туди і вийшло». 😂

На більшості сайтів, які відповідають вимогам GDPR передбачено неможливість здійснення маркетингової комунікації за замовчуванням, але це не означає, що компанія не може передбачити можливість здійснення розсилки в тому самому чекбоксі

На підставі чого? Чому тоді більшість сайтів робить чекбокс саме вимкненим за замовченням? В особливості великі компанії, у яких є реальний ризик напоротися на штрафи.

Article 4 GDPR:

‘consent’ of the data subject means any freely given, specific, informed and unambiguous indication of the data subject’s wishes by which he or she, by a statement or by a clear affirmative action, signifies agreement to the processing of personal data relating to him or her;

Recital 32 GDPR:

Silence, pre-ticked boxes or inactivity should not therefore constitute consent

Якщо ви робите чекбокс opt-out, то consent не може бути легальною базою для здійснення такої діяльності і вам треба буде довести правозастосовчому органу, що ви здійснюєте маркетингову комунікацію на якихось інших підставах (i.e. legitimate interest), а це вже трохи gray area на мій погляд.

Поважайте клієнтів та не здійснюйте маркетингові дзвінки, не направляйте листи у випадку, коли клієнт попросив цього не робити.

Це вже якесь словобуддя, причому фактично невірне. За GDPR ви взагалі не маєте права цього робити, якщо користувач не недавав вираженної згоди на маркетингову комункацію. На compliant сайтах для цього окремий чекбокс існує і за замовченням він вимкнений.

В мене є пару великих павербанків на 30W+, щоб заряджати лептоп/планшет/телефон, UPS для роутера та термос 😅. Цього достатньо, щоб один день автономно попрацювати і вирішити термінові питання. Якщо блекаут триває більше доби, то відверто кажучи одним Ecoflow ситий не будеш.

Очевидно ж, тому що відпустку ще потрібно узгоджувати.

В тайм-трекере самом по себе ничего плохого нет. Проблемы в извращенных формах контроля — я их называю «календарным тетрисом», когда PM использует время как единственный инструмент планирования, забывая контролировать скоуп и приоритеты. В команде должно быть понимание, что 8 часов по тайм-трекеру — это уже овертайм (честный 8-часовой рабочий день — это где-то 7 часов по трекеру), а эстимейты — это не кровные клятвы, а оценка сложности задачи. Есть хороший принцип «fixed time, variable scope». При правильном использовании тайм-трекер не вызывает стресса в команде.

Честно говоря, я удивлен, что Activision Blizzard и EA все еще упоминаются в подобных разговорах, учитывая их токсичную репутацию.

Ну конечно есть, это механизм panic-recover, который работает как throw-catch.

Это разные вещи. После try..catch функция продолжает выполнение: он работает грубо говоря как if..else. Panic в свою очередь выкидывает тебя из нормального flow выполнения программы, потому что recover можно сделать только из defer функции. Поэтому на практике панику нельзя использовать как исключение в других языках и применяют ее редко и очень избирательно.

В Go нету исключений и приходится после каждой строчки вручную проверять была ли ошибка (if err != nil) и пробрасывать ее наверх. Это порождает много бойлерпрейт кода в сравнении с языками, где ошибка автоматически проваливается по стэку пока она не дойдет до обработчика.

Также в Go даже после 1.13 неконсистенен процесс создания ошибки. Часть ошибок создается через errors.New("example error") и проверяется через errors.Is(). Часть использует вообще другую идиому и проверяется через errors.As(). Можно обернуть ошибку через fmt.Errorf. Можно сделать panic. Зоопарк вариантов.

Не все из этого какие-то объективные недостатки, но тут гораздо проще стрельнуть себе в ногу, чем с простым try, throw, catch.

Мне кажется, английский в Украине проще всего «прививать» через массовую культуру. В этом плане я очень радовался, когда пару-тройку лет назад в Украину начали приходить зарубежные сервисы типа Netflix. Вопрос к кинопрокатчикам, например: почему не все фильмы доступны на английском, не в большинстве городов и никогда в IMAX-залах? Почему если я хочу купить книжку на английском, мне нужно делать это через американский аккаунт Kindle? Было бы здорово, если бы государство слегка помогло этой культурной экспансии. В рамках ликбеза, так сказать.

Из личного опыта основная болячка с Go обычно обработка ошибок. Все остальное (по крайней мере после PHP/JS) выглядело терпимо, только непривычно. Я, правда, не работал с большими репозиториями на 100+ тыс. строк кода — у нас был веб-проект с кучей микросервисов. Для организации кода использовали вариацию на тему Package Oriented Design.

Rocket League.

Шафиров в твиттере писал, а сегодня официальное заявление на сайте появилось:

Today we are announcing that we will be suspending sales and R&D activities in Russia indefinitely. Sales in Belarus are also suspended indefinitely.

blog.jetbrains.com/...​ins-statement-on-ukraine