Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×
Software developer в Implex.dev
  • «Занадто великі ризики, які нам ні до чого». Що роботодавці думають про поєднання кількох фултаймів айтішниками

    Поки що не не відбувся і остаточно, скоріш за все, ніколи не відбудеться. Але відсоток інженерів, працюючих безпосередньо з замовником схоже буде найближчим часом суттєво зростати. Принаймні, я не бачу жодної причини, чому так не повинно відбуватися.

  • «Занадто великі ризики, які нам ні до чого». Що роботодавці думають про поєднання кількох фултаймів айтішниками

    Тільки в мене склалося враження, що в цій статті не ту проблему обговорюють? Мені здається, головна проблема в українському айті зараз полягає в тому, що аутсорсингові/аутстафінгові компанії вже потроху стають непортібними. Їхнею головною функцією традиційно була організація роботи інженерів (більшість з яких історично не дуже гарно володіли англійською і мали не дуже продвинуті комунікаційні скіли) з іноземними замовниками. Тобто, крім суто технічних функцій — організації роботи офісу, перерахування грошей з-за кордону й таке інше, головною функцією галер була функція найму англомовних комунікаторів (ПМ/ScrumMasters/Project officers) для комунікації з іноземним замовником і організації процесів розробки. Зараз, оскільки робота все одно віддалена, а винагородження можливо легко отримувати на валютний рахунок ФОП, суто технічні функції типових галер більше нікому не потрібні. Залишається знання англійської, скіл комунікації та вміння себе продати. І все більше інженерів розуміють, що тут теж немає нічого неможливого. :) Як на мене, найближче майбутнє українського ринка айті — перехід на прямі контракти інженерів з іноземними замовниками. Серед тих, кому зараз 20 набагато більше вільно володіючих англійською, ніж серед тих, кому зараз 40-50. Тобто, відсоток тих інженерів, хто потребує послуг галер вже потроху знижується. :) І нагальна потреба інженера зараз — це вчитись домовлятися не з галерним менеджментом, а з іноземним замовником. ;) І саме з ним варто домовлятися про режим роботи, сумісництво й таке інше. Бо галерна промисловість потроху втрачає сенс. Принаймні, мені так здається.
    Єдине, що може суттєво змінити цю тенденцію — це реформи в українській політиці, економіці та судочинній практиці, які зробили б можливим повноцінне ведення айтішного бізнесу в межах української держави та українського законодавства. Але це навряд відбудеться раніше, ніж років за 10.

  • Договор о неконкуренции (NCA) в Дия Сити: чего ждать

  • Зеленський поспілкувався з топменеджерами Facebook: закликав їх відкрити в Україні офіс і R&D-центр

    Зеленський закликав керівництво Facebook відкрити офіс і R&D-центр американської компанії в Україні

    Трудові будні нашого Шапітолію. Все про мудрий український нарід дбає, найвеличніший наш. Важко йому...

  • Увольнение депрессивного сотрудника

    я был категорически против такого в команде, но меня заставили сверху

    В мене особисто в цьому місці починає дико вити сирена та мигкотіти всі наявні блималки. Якщо керівництво примушує людину робити те, чого людина робити абсолютно не бажає, це означає одне з двох. Або людина взагалі не здатна казати «ні», тобто досить легко підкорюється будь-якому психологічному тиску, або прозорість комунікацій взагалі відсутня бо керівництву не цікаво, що відбувається в головах співробітників. В першому випадку варто пошукати можливість більш чітко й зрозуміло донести до керівництва свою позицію. В другому — саме час оновлювати та активувати профіль на djinni.co. Я особисто взагалі не розумію людей які де-факто беруть відповідальність за рішення, які їм нав’язують.
    Тобто, звісно, це моя особиста точка зору. Але для мене це виглядає так, що автор шукає відповідь не на те питання.

    Підтримали: anonymous, Vi, Serge Loboda
  • Выбираем идеальную клавиатуру для программирования. Личный опыт поиска

    В мене немає такої проблеми. Я не відвідував офіс вже років із вісім. :)

  • Выбираем идеальную клавиатуру для программирования. Личный опыт поиска

    Logitech K780. Вже три із половиною роки, політ нормальний. Іншу клавіатуру не хочу і навіть не уявляю. Вона дуже тиха: можна спокійно працювати вночі, і в сусідній кімнаті нічого не буде чутно. Вона трохи меньша за повнорозмірну, але всі необхідні клавіші є. Хід клавіш короткий, трохи довший ніж на типовій клавіатурі для ноутбука, але значно коротший за традиційні клавіатури. Я сприймаю це як плюс, бо швідкість набору від цього зростає, а навантаження на руки меньшає. До того ж, за бажанням підтримує до 3 девайсів. Інколи використовую з телефоном та/або планшетом. Зручно, хоча треба звикнути звичайно.

    Підтримав: Oleg Androshchuk
  • Ошибки, которые не учат: на что обратить внимание при изучении JavaScript

    Як на мене, початківцям взагалі не варто витрачати забагато часу на вивчення JS. Краще починати одразу з якоїсь з реалізацій WASM. Звісно, якщо ціллю не є весь залишок життя підтримувати кимось колись написане старовинне лайно. JS скоріш за все, вивчити все одно доведеться (рано чи пізно). Але, на моє глибоке переконання, його точно не варто вчити першим. В тих, хто вчить JS як першу мову програмування, занадто часто складається враження, що програмування — це мистецтво розуміння погано написаного коду. По-друге, його особливості варто знати рівно настільки, щоб розуміти, що результат виконання майже будь-якого JS коду майже завжди буде контрінтуітивним, тобто вся система з самого початку спланована і розроблена вкрай погано, тому працювати з нею слід вкрай обережно. Звісно це імха імхаста, але допомагає зберігати ментальне здоров’я. Принаймні мені.

  • Работа с резидентами Дия City: как анализировать договор, чтобы не попасть в ловушку

    Hа сцені з’являються семеро матросів в жахливих чорних бушлатах. Пісня «Яблучко» переможно шириться. Під веселі звуки «Яблучка» матроси мовчки страшно відбивають чочотку.

    Завіса.

    Лесь Подерв’янський.
    Гамлєт, або Феномен датського кацапізма.

    Підтримав: Женя Ковальчук
  • Как меня из лида джуниором сделали и что из этого вышло

    <место для банального комментария о том, что каждый сотрудник в компании владеет разным объёмом информации о проекте и поэтому по-разному судит об эффективности тех или иных решений>

  • Как меня из лида джуниором сделали и что из этого вышло

    Саме так. І справа тут не в якостях українських менеджерів, а в політико-економічній ситуації в країні. Завдяки певним особливостям української політики, юриспруденції, та практик правозастосування, із всіх айтішних бізнесів у нас існує тільки аутсорс та аутстаф. В обох випадках повноваження місцевого керівництва вичерпуються маркою кави та місцезнаходженням офісу. Все інше вирішує клієнт.

    Підтримали: Taras Soroka, Sergiy Morenets
  • Как меня из лида джуниором сделали и что из этого вышло

    В кожного свій досвід. Судячи з мого, ситуація саме банальна. За приблизно 25 років моєї кар’єри більш ніж у половині випадків кожна нова позиція була до певної міри misfit’ом. Різниця лише в тому, до якої міри. Навіть якщо на співбесіді ставиш всі необхідні питання, навіть якщо отримуєш на всі питання відповіді, які тебе стовідсотково задовольняють, все одно залишається неабиякий ризик, що є «певний нюанс», який все суттєво змінює. :) Щоб зрозуміти ступінь ризику, треба знати ситуацію зсередини. Єдине виключення, це коли клієнт (работодавець) згоден дати доступ до сорців та можливість «погратися» з проектом ще до того, як ти даєш остаточну відповідь що до офера. В моїй кар’єрі таке трапилося два рази. Один з них — робота на Upwork на fixed price.

    Підтримав: Konstantin Strukov
  • Как меня из лида джуниором сделали и что из этого вышло

    Примерно лет 20 назад меня взяли в одну компанию как разработчика на Delphi + MS SQL. В итоге я примерно года 3 из примерно 3.5 проведенных в компании занимался датамиграцией на Oracle. Долго потом не мог избавиться от восприятия меня профессиональным сообществом как DBA. Последний раз работу DBA предлагали где-то с полгода назад.

    История, описанная в статье, не то чтобы не из ряда вон выходящая, а попросту банальная. Бизнес ВСЕГДА имеет свои интересы, и ситуация очень часто меняется настолько быстро, что руководство успевает принять кучу решений, которые устаревают ещё до начала их исполнения. И да, кадровых тоже. Учитывая, что рынок труда в IT — это давно уже рынок кандидата, не иметь дела с самыми откровенным белками сравнительно несложно. При желании новая работа находится меньше, чем за неделю. Вопрос только желания и готовности чуток повпахивать.

    ЗЫ Никогда не беру в долг у работодателя. И никому не советую.
    ЗЗЫ На последнем месте работы внезапно пришлось в боевых условиях осваивать Node.js & Ext.js. Проблема вылезла внезапно и лучшего кандидата на её решение не нашлось. Опыт оказался неожиданно интересным и полезным, как для меня, так и для компании.

  • Мінцифри представила оновлений законопроєкт про «Дія City». Що змінилося

    але ж не всі.

    Не всі. Зазвичай за таких обставин тікають в першу чергу найкращі. :)

  • Мінцифри представила оновлений законопроєкт про «Дія City». Що змінилося

    тобі просто не буде куди йти на +500

    За умови віддаленої праці, а вона зараз геть вся віддалена, навіть дорогу переходити не треба. Треба тільки знати мову й вміти домовлятися.

    ЗЕД заборонена для ФОП

    Якщо таке відбудеться, багато хто піде в тінь, або поїде звідси. Наприклад, в країни Балтії. Ціни більш-меньш такі самі, умови життя набагато спокійніші. Так, мову треба вчити, але умови знання англійської на це дають пару років.

    Галєрам воно вигідно, бо знеможливлює ріст конкурентної зарплатні програмістів

    Або призводить до зникнення ключових кадрів. Саме тих, хто робить ведення певних проектів взагалі можливим. Це від багатьох нюансів залежить. Тобто, може бути вигідно, але це не точно і ймовірно тільки в короткостроковій перспективі.

  • Мінцифри представила оновлений законопроєкт про «Дія City». Що змінилося

    Питання було не про заборону. Питання було про готовність власників галер йти більш-меньш добровільно до тієї Дії. Наскільки я розумію, для того, щоб схема спрацювала, потрібні щонайменьш дві речі. По-перше, готовність певної кількості власників галер перейти більш-меньш добровільно (принаймні без суттєвого спротиву) до Дії. По-друге, готовність законодавців та силовиків заборонити та миттєво почати кошмарити всіх інших показуючи на наочному прикладі переваги Дії. Що до другї умови в мене сумнівів немає, вона виконується. Що до першої, мені здається нє всьо так однозначно. Якщо ніхто добровільно до Дії не піде, починати кошмарити геть всіх — досить ризикований для влади крок.

    PS За посилання на петицію дякую. Я вже підписав.

  • Мінцифри представила оновлений законопроєкт про «Дія City». Що змінилося

    Це тільки мені одному здається, що це в будь-якому разі буде черговий 5-7-9? Чи я щось пропустив і вже є реальні бажаючі вступити та увійти під контроль «уповноваженого органу», який незрозуміло як і із кого будуть створювати?

  • Технический долг: как развязать гордиев узел

    Я саме таку роботу зараз роблю. Прикріпляю ручку до валізи. Тобто, знищую потроху технічний борг, який залишився від кількох попередніх команд в процесі розробких нових фіч. На милицях там вже нічого не можна було встромити. У грудні поза того року, коли я взяв цей проект, там більшість пошукових запитів не відпрацьовували за 30 секунд та крешилися по таймауту. :) Це не рахуючи того, що ніхто не розумів, як працює розсилка імейлів та багатьох інших веселих пригод, включаючи «кастомізований» DI и виконання кожного запита на БД в окремому контексті. Врешті решт вдалося потроху все це диво привести більш-меньш до ладу, незважаючи на те, що клієнт взагалі не розуміє, що таке технічний борг, та перші десь пів року намагався прискорити розробку вимагаючи найняти більше людей. Майже в кожну фічу (навіть найменьшу) доводилося пхати цілу купу рефакторинга в естімейт. По-іншому ніяк не виходило. Зара вже трохи полегше.

  • Чи варто виконувати тестові завдання. Думки розробників

    это таки менталитет и исторически сложившаяся культура селяви просто Родина и дальше можно даже не продолжать

    Нормальна причина, і рішення очевидне. Якщо це типова галера, можна брати, бо якщо на попередній якось веслував, то й на цій веслуватиме. Тобто, на розсуд замовника, а на типовій галері завжди все відбувається на розсуд замовника. Якщо це стартап, продуктова компанія, або дуже нетипова галера, тоді таку людину брати точно немає сенсу. Людина із соціалістичним мисленням навряд буде цінним активом. Знову таки, ніяке тестове в такому разі нічого не вирішує, лише забирає час. Ну, принаймні мені так здається. :)

  • Чи варто виконувати тестові завдання. Думки розробників

    Читав коменти, багато думав, часом несамовито іржав. Врешті решт зрозумів, що випустив хіба не найважливіший аргумент з приводу того, чому спеціалістам міддл+ навряд варто пропонувати будь-які тестові завдання. Якщо людина пропрацювала в індустрії хоча б 5 років і є насправді талановитою, в неї повинні вже бути певні здобутки. Проект(и) який вийшов в продакшн завдяки цій людині, якась вагома участь в open source проектах, рекомендації від колег та/або клієнтів (в LinkedIn, або будь-де), досить високий success rate на певному фрілансрському сайті, або хоча б неабияка репутація на Stackoverflow, наприклад. Якщо щось подібне є в кандидата в CV (і це зазвичай легко перевірити, або взагалі немає необхідності перевіряти), навряд будь-яке тестове завдання надасть Вам більше інформації про людину, ніж перевірка актуальності її реальних здобутків.
    Якщо цього немає, це не обов’язково є ознакою того, що людина взагалі ні для чого не придатна, але знову ж таки, співбесіда тут скоріш за все дасть набагато більше інформації що до причин, чому людина досі не має помітних досягнень ніж будь-яке тестове завдання. Бо причини можуть бути геть різні: нестача знань або хисту, слабкі soft skills, невміння правильно обирати работодавців та/або колег, ще багато чого, включно із складними особистими обставинами, та будь-яка комбінація декількох причин. Тестове тут щось допоможе зрозуміти хіба що якщо Ви маєте справу з людиною, яка невірно обрала професію. У всіх інших випадках — навряд.
    Насправді оцінити performance розробника на короткій дистанції зазвичай неможливо. І на довгій складно, бо є багато звичок, навичок, та рис характеру, які можуть спрацювати в обидва боки. А на короткій неможливо взагалі, бо performance це і є різниця між вирішеними та створеними проблемами на довгій дистанції. Тому, на мій погляд, першим і головним критерієм найму спеціалістів міддл+ мають бути попередні досягнення. Звичайно, якщо работодавець потребує дійсно спеціалістів здатних розробляти ПЗ, а не просто будь-яких індивідів, яких можна продавати замовнику за певний рейт, вищий за той, за який вони погодились працювати.
    Звісно це не виключає можливості давати тестові завдання початківцям (а може і досвідченим працівникам, якщо вони на це згодні, або навіть хочуть цього), і тут вже все залежить від якості тестових та якості фідбеку. Але це вже зовсім інша розмова.

    Підтримав: Kostiantyn Gorbunov
← Сtrl 1... 1920212223...36 Ctrl →