Senior Software Engineer in Test
  • Чому більшість крутих професіоналів нічого не пише?

    Дуже класно, коли є дискусія чи конструктивна критика статті. Такі коментарі розвиваються та поглиблюють (а може й навіть створюють знання).

    Набагато гірше, коли коментарі просто «так не працює» чи «це ж було вже» чи «фу, навіть читато то не буду».

    Але варто памʼятати, що ми не 1000 гривнєва купюра, щоб подобатись усім.

  • Чи може резюме бути більшим за 1-2 сторінки?

    Давайте розрізняти дві речі — «в ПОТОЧНІЙ роботі треба було швидко задевопсити, підпилити фронтенд (хоча я бекендер), дописати трохи в бекенд (хоча я фронтендер) — то ж я зробив це легко» та «шукають людину під конкретну роботу з конкретним досвідом». В першому випадку минулий досвід може бути плюсом. В другому випадку — колись шось трохи писав — може бути недостатнім. Треба конкретні глибокі пізнання та досвід.

    Має ще купу прикладів коли повертався до роботи з чимось десь через 5 років.

    Але тут питання в тому, щоб зацікавити рекрутера + інтервʼюера саме ВАМИ. Якщо буде два резюме, в одному сіньйор бекенджер на JS, а в іншому — на інших технологій (але десь колись шупав Next.JS) — то на перший погляд запросять на співбесіду першого. Який би другий не був крутецький.

    Зі свого досвіду — я писав колись тести на C#. Але це не означає, що я ось піду й завтра стану на тому ж рівні писати тести на мові, якою не користувався дуже давно. «Згадати буде легше», але це не моя поточна перевага для работодавця.

    Інтерв’юер, що цікавиться минулим досвідом — це вже проблема.

    Задача інтервʼюера якраз зрозуміти знання + досвід людини. Бо теоретично можна вивчити усі модні актуальні питання та відповідати на них. А практичного досвіду може й не буде.

    Загалом я згоден, що підходи майже не змінюються. Але змінюються технології, фреймворки та бібліотеки. Досвідчений інженер авжеж розбереться з усім новим. Бо є фундамент. Але це, нажаль, рідко який рекрутер розуміє. Тому й наймають в нас часто (не завжди) людей тільки за конкретними ключовими словами та з питаннями типу «назвіть по памʼяті всі методи класу Object!»

  • Чи може резюме бути більшим за 1-2 сторінки?

    Пишіть так, щоб вами зацікавились конкретні люди в конкретній компанії. Інакше — резюме просто потоне серед сотень інших.

    “Implemented automated tests using C# and Selenium Webdriver” vs “Increased end-to-end UI test coverage for large-scale web application by 90%” vs “Improved time-to-market of software delivery from 5 days to 3 hours by integrating automated UI tests”. Пишіть так, щоб було за що зачепитись, щоб привернути увагу.

    Підтримав: Сергій Макаров
  • Чи може резюме бути більшим за 1-2 сторінки?

    Коротко.

    Резюме повинно «продавати» Вас для конкретної вакансії.
    Рекрутеру та інтервʼюеру цікавий насамперед Ваш релевантний досвід.
    Не треба писати усе можливе, що Ви робили.
    Не треба писати технологію, яку Ви останній раз бачили 5-10 років тому. Знання та навички ЗАБУВАЮТЬСЯ й ржавіють, якщо їх не практикувати.

    Таким чином, дуже рідко коли кожен елемент Вашого різнобарвного досвіду буде цікавий під вакансію. Тому зазвичай 1- 2 сторінки це максимум.

    Усі резюме на 3+ сторінок, які я бачив мали просто купу копіпасти на кшталт «тестував тести, заводив баги, писав код». Це — «червоний прапірець» та збільшує ймовірність отримати відмову чи навіть ігнор.

  • Чому більшість крутих професіоналів нічого не пише?

    Єдине, що можу тут доповнити.

    Я поки не бачив прямої кореляції між «пишеш статті чи ведеш канал => отримуєш цікаві офери та круті проєкти». Те саме із виступами на конференціях, подкастами і тд) Але я роблю то, тому що мені подобається ділиться знаннями.

    Те, що у статті 500 переглядів, не означає, що усі 500 прочитали статтю. Не означає, що усі зрозуміли статтю, не означає, що усі подивились — хто ж автор статті. Тим паче — не означає, що вони запамʼятали щось про вас. Це просто чергова «стаття на DOU».

    Підтримав: anonymous
  • Чому більшість крутих професіоналів нічого не пише?

    Так, але тоді тут буде засилля провокативних холіварних питань про усе на світі, замість технічних статей.

  • Чому більшість крутих професіоналів нічого не пише?

    Бачу декілька причини чому люди не пишуть статті.
    1. Немає часу. Треба витратити багато часу щоб написати дійсно цікаву авторську статтю — навести приклади, результати своїх досліджень. Плюс треба вміти це вміло подати. Так — щоб людям було дійсно цікаво то читати. (Для цього треба попередньо навчатись).
    2. Не можна ділитись інформацією через NDA. А писати щось «схоже» займає багато часу.
    3. Майже немає зворотнього звʼязку. Один з мотиваторів для написання статті — це отримати цікавий конструктивний зворотній звʼязок, подискутувати, прийти до якихось нових ідей. З того, що я бачив — коментарів дуже мало. Тобто зворотнього звʼязку майже нема. А що, так коментарі в стилі «тю, так це ж очевидно» чи подібні їм.
    4. Для персонального бренду краще підходять канали в Телеграм, персональні блоги, реддіт, відео на ютубі. Там ви будуєте саме «свою» аудиторію, якій цікаві саме ви. Та у якої є очікування від Вас. Я, наприклад, не можу пригадати жодної людини, статті якої я б приходив читати саме на DOU.
    5. Технічні статті майже завжди губляться на фоні «гарячих тем». Як не сири, так релокація. Як не релокація, так чергові «зміни в податковій системі». Саме для таких статей люди насамперед йдуть сюди. Це не погано. Це — факт.
    6. Немає інших мотиваторів — наприклад грошових. Так, в такому випадку модерація може бути жорсткішою, але є хоча б мотивація отримати гроші за витрачений час.

    Загалом. DOU — класне місце айтівців щоб обговорити важливі соціальні питання та проблеми. Або — порадіти за досягнення інших (з якогось інтервʼю).

  • ЗП чи цінності компанії — що обирають ваші зумери?

    «Ми одна родина» може бути, можливо, тільки якщо у вас багато опціонів компанії (але й не факт). Все інше — просто бізнес. Сьогодні ви треба, завтра — може ні.

  • Хто ж такий QA та яка його роль в команді

    По-перше — все залежить від продукту та проєкту.
    По-друге — цих інженерів тренували працювати з ризиками та писати тести.
    По-третє — багато в яких командах прибрали позицію тест інженера та зробили всіх software engineer. Але по факту він чи вона може й далі виконувати ті ж самі задачі, як і до перейменування.

  • Хто ж такий QA та яка його роль в команді

    Наявність QA на проєкті так само не гарантує покриття усім можливих сценарїів усіма видами тестів. Можливо треба буде робити то покриття рано чи пізно.
    Питання в тому, що інженер-розробник частіше сконцентрований на технічній складовій задачі та рідко думає про різного роду ризики. А тест інженер якраз думає про це.

  • Як правильно обирати IT-курси, щоб не натрапити на шахраїв

    А як відрізнити фахівців від інфоциган?

    Підтримав: Аделіна Воропай
  • Як правильно обирати IT-курси, щоб не натрапити на шахраїв

    А найголовніше — більшість курсів просто не вміють навчати. Навчати так, щоб знання не тільки отримати, але й залишити в голові. Але й в наших унверситетах таке скрізь.

    Підтримав: Аделіна Воропай
  • Як вважаєте, профільна вища освіта — must have для роботи в IT?

    Про освіту vs самостійне навчання.

    Є такий собі Scott H Young. Він якось придумав та виконав MIT Challenge — пройшов 4-річну програму MIT з Computer Science за рік. Здав екзамени. Він зараз працює в Google чи NASA? Ні, написав книгу про те, як вчитися :). Та він показав, що таке навчання можливе — причому онлайн.

    В Україні є різні ВУЗи, з різним рівнем підготовки кадрів та програмами навчання. Можливо десь програми актуальні — та можна вчитись.

    З іншого боку — зараз дійсно дуже багато матеріалів для навчання . Але є декілька але.

    — Для самостійного навчання треба система. Треба знати що вчити, де знайти необхідні знання.
    — Для самостійного навчання треба «залізна дупця». Тобто мати офігенну мотивацію кожного дня після роботи вчити те, що треба та робити це ефективно. Просто «пописати код для фану» чи «подивитись відосик» не пройде — бо таким чином навчання може тривати десятками років без видимого успіху.
    — Для самостійного навчання треба якісний зворотній звʼязок.
    — Для самостійного навчання треба якісна практика. Однотипні учбові проєкти будуть корисними лише на початку.
    — Для самостійного навчання треба вміти копати вглиб. Зазвичай — самому. Бо хороших курсів навіть для середнього рівня зараз дуже мало. В 99% відсотках — будуть навчати однотипним типовим проєктам, які через пару років кожен другий ШІ зможе наваяти за 3.5 секунди.
    — Для самостійного навчання краще було б непогано знати англійську мову. Бо варіантів курсів, книжок та статей для навчання стає в рази більше.

    Висновок.

    Якщо ви можете побудувати собі систему, маєте нереальну мотивацію, у вас є ментор (чи просто друг, що зробить якісне код ревʼю), ви знаєте які проєкти зробити та як їх розбити на складові, маєте знання англійської, вмієте та любите самостійно копати вглиб — для першої роботи в України навіть курси оффлайн не потрібні.

    Але й в хорошому університеті можна отримати купу корисних знань, якщо знати що вчити, куди копати, куди розвиватись. Тобто є людина, яка може допомогти з порадами.

    P.S. Маючи перегрітий ринок праці із тисячами резюме на одну вакансію джуна — кого розгляне роботодавець — людину з IT факультету чи випускника noname 3-місячних курсів, яких вже сотні тисяч? (Розгляне != візьме на роботу)

    Підтримав: IG
  • Куди котиться вектор розвитку IT-інженерів? Або просто про наболівше

    Залежить від компанії. Плюс в продуктових компаніях, щоб стати сіньйором, лідом та й далі — треба більше й більше занурюватись в бізнес. Та думати насамперед про те, як конкретна фіча впливає на продукт. Можливо треба робити не «фічу 1», а «фічу 2».

  • Ейчар — друг чи ворог?

    Не друг, але й не ворог. Це колега. Зі своїми цілями, задачами та KPI.
    Як інші члени команди. Як і менеджмент.

  • Мінфін про транспортний податок 15%: «Купівля авто у війну — не критична потреба»

    Купівля авто у війну — не критична потреба

    — Йти всією верховною радою у місячну відпустку у війну — критична потреба
    — Фінансування пінгвінів у війну — критична потреба
    — Ремонт стадіонів та висаджування дерев у війну — критична потреба
    — Купівля житла у війну (на дружину чи кота) — критична потреба
    — Купівля біткоїнів у війну — критична потреба
    ...

  • Лазерна зброя. Це не мрійлива вундервафля, а цілком реальна річ, яка дасть найкращий захист від росії на довгі роки

    Байрактар наче на цьому тижні заявив, що все-таки запустить виробництво «одразу після війни».

  • Куди котиться вектор розвитку IT-інженерів? Або просто про наболівше

    Щоб більше зрозуміти хто такі сучасні інженери в різних типах компаній, а також як їм працювати ефективно — можна почитати, наприклад, Software Engineering Guidebook від Gergely Orosz. Там він багато з цих питань розкриває.
    А далі — чим більше досвіду, тим більше інсайтів.
    P.S. В світі AI інженерам треба якраз вміти швидко перемикатись між контекстами, швидко вчитись новим інструментам. Бо оці всі «центрування» divʼів та інші базові задачі chatGPT скоро сам буде робити дуже швидко. А розробнику (інженеру) треба буде показати бізнесу, що треба найняти його (її), а не штучний бездушний інтелект.

    Підтримав: Hlib Sukhovoi
  • WEB 3.0: які особливості тестування?

    Блокчейн — це просто технологія. Десь вона є, десь вона може бути зайвою. Розбиратись в ній треба або якщо цікаво, або ж якщо треба для роботи. Бо тема не проста.

    Підтримав: Dmytro Ponomarev
  • WEB 3.0: які особливості тестування?

    Тестую блокчейн вже третій рік. Тому додам декілька речей.

    В мануальному тестуванні — decentralized application — тобто ті, що працюють під капотом з блокчейном — тестувати треба тими же підходами, що й звичайні. Єдиний виняток — якщо ви тестуєте саме блокчейн сам по собі (але такої роботи набагато менше. Це як тестувати операційні системи).

    Автоматизація більшості web3 проєктів зводиться на 80% до автоматизації звичайних веб чи мобайл застосунків. Різниця полягає в особливостях домену та деяких додаткових інструментах — наприклад підтвердження транзакцій в гаманці (Metamask).

    Бібліотеки для автоматизації, які працюють з гаманацями — dappwright, dAppeteer, synpress.
    Можна подивитись доповідь — E2E Tests for Web3 Applications

    Додаткова складність додається, якщо ваші девелопери пишуть та працюють зі смарт-контрактами. В таком випадку розробники повинні тестувати контракти самі. Плюс треба дивитись уважно в сторону перевірки захищеності такого коду.

    Я збираю усю наявну інформацію з тестування в світі блокчейну в окрему репу - можете почитати.
    В цілому про тестування блокчейну можна подивитись цю доповідь.

    Якщо будуть більш конкретні питання — пишіть мені, допоможу.

← Сtrl 123456...12 Ctrl →