Чому саме через рік? Бо дитині через рік в школу буде час іти. Мені потрібно щось вирішувати: державна? збирати гроші на приватну? чи взагалі — на індивідуальних репетиторів? Ось..

Вам може і пізно.

Ми в Польщі. Моя 5річна дочка адаптувалась швидко, не знаючи польської — тусить з місцевими і йде знайомитись до дорослих поляків, хто з собакою 😄 Скоро вивчила пару фраз, слів.
Житло дороге для оренди, записатися до лікаря — чекай місяцями, стоматологія і бюті-сфера — надзвичайно дорогі і , порівняно з укр.спеціалістами, гірші по якості.... Проїзд в міському транспорті, мобільний зв’язок дорогі. Ціни на продукти в магазі ± як в Україні, кафе
дорогі.
Робота. Навіть класним спеціалістам в якій-небудь сфері не легко знайти роботу. Якщо ти не маєш досвіду в багато років в чому-небудь — для тебе відкриті прибирання, склади, поля, догляд за людьми похилого віку. По 10-12 год, 5-6 днів. Ок, а дитину куди дівати, якщо з садочку треба забрати не пізніше 16? Таке....)

Як для першого знайомства з Європою — Польща сподобалась) Особливо не важко з мовою: трохи укр+англ+пару слів польської 👍 і контакт є)
Мене зараз тільки мучає питання — що буде з освітою в Україні через рік? Потрібні серйозні реформи.
Читаю коменти мамів, чиї діти в інших країнах пішли в школу. Основна думка:
_за кордоном вчать дітей бути особистостями, в Україні — відповідати вподобанням і вимогам батьків/родичів/суспільства.
_там слабкіша початкова база знань, але в Україні «впихують» в мозок дітей все, що треба і не треба ще з років 3х
_діти з радістю біжать в школу, є цікавість до навч.процесу, в Україні все через крики, сльози і нерви...
І ще багато чого.

Хочеться чогось подібного в рідній країні...)))
Я з дочкою вертаємося додому. Все буде Україна 🇺🇦