Єдиний нюанс зафарбований зелений квадратик взагалі не показник продуктивності/якісної продуктивності. Хтось робить гігантські комміти а хтось задротсвує на заміну кольора кнопки робить по 12 комітів щоб той клятий квадрат був темним

«Те що ти пишеш російською робить тебе руснею»
«Те що ти ТИ-каєш незнайомій людині робить тебе бидланом»
© Джейсон Стетем

Для автора: пишіть такі статті на Реддіт — і англійську по-практикуєте і підтримки на ранніх етапах інтерв’ю буде більше. Вони будуть за різні причини і без, просто не приходьте на інтерв’ю з завищеними очікуваннями що вас одразу візьмуть

На xbox багів з опису значно менше:
1. Повільні анімації дійсно доводять до сказу а ще вони блокуючі — ти не можеш нічого зробити доки анімація виконується або перервати іншим таском
2. На початку я застрягла з мутантом в печері де мені дали пушку з осічкою, було витрачено 10 смертей, тому найпростішим рішенням було упертись до стіни і бити ножем, АЛЕ! Ти не можеш бити ножем в одночасно ходити, тобто довелось весь час стояти

ФПС, візуально ніде не просідав
Озвучка топ, хіба що вона ніби приатачена до камери а не до npc в просторі, що давало б більший ефект занурення
Можливість пограти на гітарі — кіллер фіча, тому якщо нічого робити ти просто включаєш свій скіл барда, особливо коли перечікуєш ніч або викид

Пане, та ви ж робите шейдери! Дуже круто!
Спробуйте hlsl — є більш інтуітивні і прості інструменти для програмування відеокарти.

1/ само собою, всі статуси в належному чині, таска привʼязана і в прогресі, тому така поведінка менеджмента саме і здивувала, я б не писала даний пункт.

2/ саме собою. Я не уточнила — писали і видзвонювали мене в тєлєграм і особисті месенджери, ніяк не повʼязані з робочою комінукацією

Виявила такі різниці між співпрацею Укр та не Укр (у вибірці були в основному Американці та Британці):
1. — Захід: якщо менеджерів декілька на проект то у кожного є свій пул обовʼязків і пул фіч які вони курують до реалізації.
— Українське керівництво: Бувають проекти де 3 девелопера і 5 менеджерів, хоч вони і намагаються якось розподілити між собою задачі але виходить складно і половина з них врешті решт не знає чим зайнятись. Тут дійсно починаються якісь щурячі перегони — то перепис документацій, то беззмістовні мітінги, то стук в особисті меседжі з запитами «ну що ти? Як там наша задача» на початку спрінта.

2. Відсутність лайф ворк беленс, це більше ще і про відсутність кордонів в Укр менеджмента: була в ситуації коли взяла вихідний заздалегіть (за місяць) на плановану операцію(вихідний неоплачуваний), домовилась з усіма, передала ноледж команді по таскам, пішла на операцію після якої 2 дні неможна навіть руки підіймати і що вже через 2 години після наркоза мені писали всі менеджмент, пм, куа в вихідний день. Можна багато робити припущень але справа у тому що якщо вже такий принцип заклався на проекті то якщо «старший» не скаже що ні — інший дев поправить, то всі будуть продовжувати спекулювати таким принципам. Впродовж наступних років спостерігала як раз за разом людей висмикують в їх лікарняний, в вихідний у свята, тому що десь виліз якийсь навіть незначний баг. Звісно намагались боротись, але якщо менеджменту самому немає чого робити в вихідний і він на мітінги приходить, то він вважає абсолютно нормальним і девелопмент в їх вихідний витягувати.

3. Кумовство (та випивка по вечорах з колегами): можливо ми не бачимо цього з західними колегами, тому що а) ми не там б) ми розподілені, менеджмент штати — дев коменда в Україні, але точно з західними командами я не помічала такого фаворитизма як з українськими, де хтось колись вчився разом, хтось комусь брат, хтось десь ходить на умовну рибалку разом і таким чином кадри або професійні але дозволяють собі більше висказуватись, або зовсім непрофесійні по блату ставляться менеджити в командах. Звідси і витікає: нерозбирається у проекті який курує і не вчиться на курсах/книгах. Коли починаєш спілкуватись про принципи «може наш скрам краще наблизити до книг» — отримуєте «ні у нас свій саморобний з лайна і палок, так ми просираємо естімейти, так у нас анархія але ж своє...»

4. Маленький але вагомий пункт — небажання/невміння комунікувати: якщо менеджер з Заходу і замовник з Заходу то вірогідність ескалаці проблеми по цілях і відстрочки дедлайна більша, що вам перенесуть спрінт і дадуть можливість команді зробити це краще/до кінця/вставити своє.
В українській команді, і тут навіть неважливо замовник з України, або з Заходу вихід буде один: не встигаєте — хоч навиворіт вивертайтесь ми маємо зробити це у замовлений дедлайн, звісно такі рішення закінчуються тим що врешті-решт валиться щось на проді і потім фікситься тиждень замість того щоб дедлайн посунути на 1 день прокумунікувавши...

Чому сторіпоінти не розуміють навіть після 10 тренінгів то це проблема тренінгів. З досвіду виявила такі моменти, сподіваюсь допоможуть:
1. В правильно налаштованих процесах сторіпоінти мають нижчий поріг і найвищий для оцінювання задачі — все що вилазить за цей поріг це епік.
2. Це можуть бути хоч фібоначчі хоч від 1 до 10 кому як зручно.
3. Коли оцінюєте якусь задачу ви як би вимірюєте кількість болю яку вам доведеться витерпіти виконуючи її. Припустимо:
— на проекті нижча величина прийнята 1, найвижча 10 стп де 1 це неболяче, 10 — це задача головний біль або руку відрізають, прийміть аналогію болю для себе
— задача: зробити інпут поле в UI і додати стилі, без action listener — 1-2 сторіпонта
— або: додати і інпут і обробник — 2-3стп
— якщо казати про сервер: вам потрібен контроллер ендпоінта який дістає з ассет менеджера картинку по урлу і повернути ії клієнту, з валідацією і обробкою помилки, але в проекті вже існує схожий контроллер який повертає не картинку а наприклад текст зі сховища локалізацій по ключу — 5стп
— якщо ж взяти попередню задачу і додати до неї факт що схожого контроллера немає, і система налаштована тільки на зʼєднання з сєрвером, то вам потрібно ще подумати куди структурно цей ендпоінт правильно покласти, використати всі імпорти і правильні анотації, зайти в документацію і згадати як синтаксично пишеться контроллєр якщо ви не кожен день тільки цим займаєтесь то додаєте ще +2-3 сміливо > 7ст.п це достатньо боляче
— якщо ж вам потрібно і конекшн в базу і орм налаштувати, і підключити апі валідації, то тут 10 і більше стп, бо це по болю як руку відрізати (не всім) але задача з якою музику в навушниках не послухаєш, доведеться відкривати час від часу доку і читати, а також вірогідно розділити на декілька задач ( бо більше 10стп не вкладається)
4. чому на практиці це підходить для нових команд які тільки формуються, і те що турбує багатьох — як вкладатись в спрінт? Відповідь — ніяк. В гарно налаштованих проектах на перші 2-4 спрінти якщо всі люди набрані задачі які б хотілося зробити оцінюються і сторі поінти сумуються і все що не встигли зробити переноситься на наступний спрінт, так менеджери знають що в спрінт команда зробила наприклад з 200 стп всього 120, далі таски на наступний спрінт обираються, тут знову немає лімітів по сумі стп на спрінт оцінюються і на наступний спрінт команнда робить тасок на 140 сторі поінтів, коли утворюється плато — тобто сумарна величина стп за спрінт протягом декількох спрінтів приблизно однакова тоді робляться ліміти тасок на спрінт і починаються питання конкретних дат релізів.

Чому не оцінювати в годинах — нижче відповіли — у менеджера виникає спокуса прийти хвилина в хвилину і попросити з тебе готову таску, але факт того що таска може бути не прийнята на тестуванні часто не враховується і готовність цієї таски не залежить тільки від твого часу. Ти не знаєш чи сяде тестувальник одразу ж за перевірку твоєї таски у першу хвилину того як ти її віддав, а так не можеш навіть при комунфкації з куа її точно оцінити, а люди (менеджер) чекають

Ви упереджено зробили висновок що я заноза, я вас почула. Сподіваюсь що ви ніколи не зіштовхнетесь з такою ситуацією на роботі з якою стикнулась я. Але судячи з того як ви, не маючи бази інформації зробили такий висновок, у вас то точно більше досвіду в таких справах і ви б були на одній хвилі з моїм керівником (він також любив озвучувати фідбеки про людину сказані кимось в його голові не маючи бази фідбеків від команди на руках)

Дружити на роботі це важливо, на цьому все в світі поставлено, будь де, але якщо не вмієш дружити з керівництвом (а головне з усіма його токсичними друзями), то не будь «червоною ганчіркою» для керівника якщо хочеш зберегти роботу.
Беріть приклад з мене — я дружити не вмію з керівником, а вмію працювати, тому з останньої роботи мене звільнили під покровом лейофів, за півроку до звільнення дали зрозуміти що мені не місце в компанії але приводу для звільнення не могли знайти і навіть таку опцію не запропонували, тому що причин не було окрім як «ти моєму другу не подобаєшся».
В цілому це єдине місце з трьох компаній де я працювала з якого я вийшла як з нарцисичних стосунків. Про багатьох людей на проекті можу сказати тільки гарне, але верхівка яка покриває відвертого булєра від якого всю команду нудить і вони прямо про це кажуть, таке

P.s нижче писали про дружбу джун-джун, архітектор-архітектор — це здорова дружба і я підтримую такі стосунки на роботі. Але дружба «ми тут сто років з джунів — я піднявся, ти ні: ми будемо крити один одного доки смерть не розлучить нас, і я показово для команди тебе як би ругатиму, але в цілому роби що хочеш, тебе не звільнять»

Камон, якщо автор психологічно не розвинений до свого віку і сам про це пише, то навіщо він упав якійсь дівчині у якої все життя попереду? Тільки якщо він не якась рок зірка або мільйонер (e.g. див. соліст RHCP — це ж кріп, він навіть одягається ніби йому 17). Дівчата у такому віці якщо і в пошуку відносин зі старшим чоловіком то лише для пошуку стабільності і вирішення дадді ішьюс, точно не краси, тому що якщо тобі 40 то ти і накачений 40 і товстий 40, подружкам студенткам тебе не покажеш. Вірогідність того що через пару років стосунків дівчина помудрішає і кине велика.

P.S. Тут люди писали про впевненість в собі, у деяких таксистів ця впевненість так зашкалює що просто перетворюється у поведінку сталкера, мовляв ти йому добрий день сказав, а він вже уявив весілля і розказує про ваш коннект і те як ви підходите один одному. Це викликає лише фу зі сторони людини на 20 років молодше. Починається наярювання на телефон, якийсь ідіотський флірт, тому варто не плутати впевненість і самовпевненість

А яка поліклініка?

І ще, крутиться думка в голові, автор, повертайтеся в Україну і платіть податки державі, якщо так все добре як кажете, а не ЄС в країні з одним з найкращих рівнів життя. Завше круто бути патріотом коли ти на далечині.

Про манеру мовлення — хтось дійсно захоплюється Лесем Подерев‘янським.
Однак, після слів «... ви не думаєте про майбутнє, ... слціальний захист...» читати було вже натужно, наші бубусі і дідусі також при савдепі про соціальний захист думали, що те що вони податки платять їм окупиться державою, а зараз скаржаться на пенсію в 1.2 тисячі гривень і продають голоси за гречку. Ну ні, я краще ті гроші що з мене додатково хочуть здерти, як ви казали, «під матрац» покладу, не думаю що Держава в місяць на пенсії буде вираховувати мені стільки скільки я їй вираховую зараз.