• Як ви оцінюєте своє рішення залишитися в Україні?

  • Як ви оцінюєте своє рішення залишитися в Україні?

  • Як ви оцінюєте своє рішення залишитися в Україні?

  • Як ви оцінюєте своє рішення залишитися в Україні?

    Є свіже дослідження хвиль еміграції. Посилаються на канадських дослідників. П’ята умовно розпочалась з 2014, шоста з 2022 року. Цікаве для сприйняття, але це історія і соціологія. Психологія досліджує чому люди приймають рішення про еміграцію, як у них формується образ еміграції, як вони приймають рішення про еміграцію, як проходить процес економічної, соціокультурної і психологічної адаптації, які особистісні зміни на когнітивному, емоційному і поведінковому рівні з ними відбувається. І багато іншого.

  • Як ви оцінюєте своє рішення залишитися в Україні?

    Еміграція була до війни, є під час війни, буде після війни. Вже налічується 6 хвиль укр масової еміграції. Просто зараз свідомість звужена до пошуку безпеки, хоча це теж не звільняє від адаптації. Після війни структура мотивації еміграції зміниться.

    Підтримав: anonymous
  • Як ви оцінюєте своє рішення залишитися в Україні?

    І що можна зрозуміти з цієї статті? Написана юристом, без наукових посилань. Це не психологія, а набір побутово-житейсьських випадкових фактів. На сьогоднішній день розуміння еміграції знаходиться саме на такому рівні. Раджу подивитись Фейсбук і ознайомитись з переліком питань, які розглядає психологія еміграції.

  • Як ви оцінюєте своє рішення залишитися в Україні?

    Еміграція це у вищій мірі індивідуально-суб’єктивний процес. Якщо є бажання довідатись як еміграція виглядає з погляду психології, наберіть у Фейсбук «Психологія потенційного емігранта»

    Підтримали: Oleksandr Suvorov, Tim Vlasyuk
  • «План Маршалла» скасовується: яким бачить МВФ повоєнне відновлення України

    Мова не про збільшення податків, а про переведення ФОП на загальну систему оподаткування. А там не 12%, як у Польщі, а всі 40%

    Підтримали: Pavlo, Dmytro
  • Стоит ли менять Германию на Канаду?

    Частково. Працівники ІТ матимуть доволі високу готовність для отримання PR. Треба дивитися списки професій для PR, ІТ там повинно бути. З англійської потрібно мати мінімум 6 з 9 по кожній з чотирьох секцій (listeninig, reading, speaking, writing). Айтівці у більшості зможуть виконати цю умову. Щодо решти аплікантів великі сумніви. Ну як людина, яка не навчалась у Канаді, має низький старт з мови, виконуючи, як правило некваліфіковану роботу зможе за пару років осилити 6 по мові? Особливо reading і writing. Стосовно спрощення — 50 на 50. По-перше, таких же умов будуть вимагати інші ком’юніті. По-друге, невідомо чи ліберали з Христею Фріланд виграють наступні вибори. Якщо до влади прийдуть консерватори, то жодного спрощення не буде. Ліберали, починаючи з тата-Трюдо, завжди виїжджали за рахунок іммігрантів.

  • Стоит ли менять Германию на Канаду?

    Повторю це повідомлення, оскільки воно згубилось у старому обговоренні. Дехто розглядає переїзд до Канади за програмою CUAET у ситуації війни як крок до спокою. Так, на наївності людей дехто намагається заробити, вже з’явилось багато пропозицій з оформлення документів. На мою думку, це, скоріше, крок у чергову м’ясорубку.
    По-перше, віза CUAET це не еміграція і навіть не біженство. Це лише гостьова віза з правом роботи на певний період. При цьому потрібно пройти медогляд. Через три роки з тієї маси, що під дією психологічного зараження кинулась до Канади, отримати permanent residence зможуть не так багато людей. Залежно від провінції, потрібно пропрацювати певну кількість часу по професії. Потрібно буде здати екзамен з місцевої мови: англійської чи французької. Основній масі людей доведеться покинути Канаду. Мені важко уявити, як жінка з двома дітьми (у середньому) зможе виконати вимоги по роботі і рівню мови. Тим більше заробити на життя, враховуючи факт, що дитину віком до 12 років не можна залишати вдома одну, а садочок на місяць коштує 1 тис дол і більше. І більшість приїжджих навіть не має рівня А1 по мові. Можна розраховувати тільки на низькокваліфіковану і низькооплачувану роботу, прожити з цього такій сім’ї неможливо.
    Також потрібно враховувати зарегульованість доступу до канадського ринку праці. Для виконання переважної більшості робіт потрібно закінчити курси і отримати ліцензію. Перукарські послуги, масаж, приготування їжі вдома на доставку , догляд за дітьми, навіть вигулювання собак і т.д. Легше доступне прибирання, будівництво (і то треба пройти техніку безпеки, якщо легально), фабрики, сільське господарство. Наші, як вдома, кинулись робити все без курсів і дозволів, але довго так тривати не може, інші теж захочуть полегшений режим, і за наших візьмуться відповідні органи. Навряд чи канадці погодяться на цей когнітивно-поведінково-правовий хаос. Приходять і знімають для YouTube на будовах, залишають маленьких дітей одних вдома і хизуються які вони круті, дають оголошення про ведення бізнесу без відповідної реєстрації і дозволів і т.д. Все це до пори до часу.
    По-друге, з березня очікуються зміни у програмі, можливо, в сторону обмеження. Європейські країни вже розібралися у тонкощах українського «біженства», коли люди їздили з країни до країни і збирали допомогу. Тепер при виїзді з країни допомогу анулюють. Цілком можливо, що людям, які в Канаді отримали одноразову допомогу у 3 тис дол і виїхали з країни, візи будуть анульовувати, треба чекати інформації.
    По-третє. Люди з грішми, які сприйняли це вікно як можливість еміграції до Канади, все одно повинні будуть виконати умови по роботі і рівню знання мови з наступним отриманням PR. Знов зароблять імміграційні фірми.. Крім того, у січні цього року у Канаді прийняли закон, згідно якого іноземцям заборонено купувати нерухомість. Знову таки, хтось прорветься через цю перепону, але це не буде масово. Нова Зеландія прийняла такий закон у 2018 році.
    Підсумок. Спроба отримати безпеку за допомогою переїзду до Канади не самий оптимальний варіант, тим більше для тих, хто уже влаштувався у Європі. Росія страшить ядерною зброєю. У випадку ядерного конфлікту Північна Америка постраждає і скоріше, і більше, ніж Європа. В Європі у Росії багато друзів, удар туди малоймовірний. ЄС уже дав задній хід, затягують передачу зброї, не хочуть приймати наступний пакет санкцій. І взагалі з’являються неоднозначні повідомлення, які змушують серйозно задуматись про майбутнє. Не обов’язково канадське.

    Підтримав: Jeka Alibasov
  • Стоит ли менять Германию на Канаду?

    Може і байки. Проблема у тому, що якщо зробити спрощену процедуру саме під CUAET, інші етнічні іммігрантські ком`юніті захочуть те саме для себе. На початок січня 2023 року є інформація на CTVNews, що зараз можна подаватись на PR тим приїжджим, які вже мають у Канаді членів родини зі статусом PR або по існуючій процедурі. Нічого нового.
    www.ctvnews.ca/...​as-war-drags-on-1.6217077
    Якщо війна закінчиться за рік чи два, і якщо для PR залишать стару процедуру, то виконати її з мільйона з лишнім аплікантів CUAET зможуть, у кращому випадку, десятки тисяч. Якщо війна затягнеться, то мільйонна маса приїжджих ( разом з імміграційними юристами) будуть створювати тиск на уряд з метою прийняття спрощеної процедури. Адже програми CUAET раніше теж не було, вона унікальна.
    Тому перед входженням у цю програму бажано розуміти що буде на виході. Така собі психопрофілактика програми CUAET. Сам переїзд до Канади нічого не гарантує.

    Підтримав: David Coppus
  • Стоит ли менять Германию на Канаду?

    Безпосередньо цією програмою не займаюсь, знаю загальні речі. Моя тема це психологія еміграції. Тому я цікавлюсь усім, що стосується еміграції.
    Закон ніби ще не прийняли, усі говорять про березень. Це може бути або спеціальний закон за спрощеною процедурою, або отримання статусу permanent resident за старою процедурою для тих, хто вже знаходиться у Канаді у статусі visitor, або за процедурою express entry для тих, хто за межами Канади. Ну і там є федеральна і провінційні програми. Імміграційні консультанти повинні знати більше. Вони на цьому не одну собаку з’їли і беруть за це немалі гроші.
    The Government of Canada announced that it is working on the development of a new program for temporary residents, which would allow in an accelerated process to obtain the status of permanent residents.

    Точно з січня 2023 року діє закон про заборону купівлі нерухомості іноземцями. Тому для тих, хто сприйняв цю програму як імміграційну і приїхав у Канаду з грошима, будуть проблеми. Хто вже придбав, але не отримає PR, опиниться у цікавій ситуації. Нерухомість є, а з Канади через 3 роки потрібно виїхати. Хіба імміграційні консультанти щось придумають. Ну і менеджмент нерухомості з-за кордону буде непростий. І саме головне, ціни почали падіння, яке з цим законом продовжиться. Для цього він і вводився. Додаткова націнка для іноземців не спрацювала, тому взагалі заборонили.

  • Стоит ли менять Германию на Канаду?

    Кілька деталей програми CUAET.

    Before starting a trip to Canada, a Ukrainian must obtain an entry permit. The country has developed a special program called “Canada-Ukraine authorization for emergency travel (CUAET)”, which allows:
    • live in the country for up to 3 years;
    • to work;
    • get access to medicine and education.
    We draw your attention to the fact that the CUAET program is intended for Ukrainians who will move to Canada temporarily, and then return to their homeland when it is safe to do so. CUAET is not a refugee, because in Canada, refugee status can be obtained only if a person in the Motherland experiences discrimination on political, religious, sexual or racial grounds and there is a threat to his life.

    Найближчим часом мають прийняти закон про можливість переходу з CUAET на Permanent Residence. Там будуть прописані вимоги до виконуваної роботи і рівня мови.

    As of December 2022, there have been 755,784 applications for CUAET. Of these, 474,473 have been approved and 137,797 Ukrainians have arrived in Canada.
    Кількість аплікантів точно перевалить за мільйон.

    Підтримав: Andrii Vozniuk
  • Стоит ли менять Германию на Канаду?

    Переїзд в Канаду у цій ситуації це крок до спокою? Ну-ну. Так, на наївності людей дехто намагається заробити. Це, скоріше, крок у чергову м’ясорубку.
    По-перше, віза CUAET це не еміграція і навіть не біженство. Це лише гостьова віза з правом роботи на певний період. При цьому потрібно пройти медогляд. Через три роки з тієї інфантильної маси, що під дією психологічного зараження кинулась до Канади, отримати permanent residence зможуть одиниці. Залежно від провінції, потрібно пропрацювати певну кількість часу по професії, яка є у списку для програми CUAET. Потрібно буде здати екзамен з місцевої мови: англійської чи французької. Імміграційні фірми добряче зароблять. Один такий кейс навряд чи буде коштувати менше 10 тис доларів. Основній масі людей доведеться покинути Канаду. Мені важко уявити, як жінка з двома дітьми (у середньому) зможе виконати вимоги по роботі і рівню мови. Тим більше заробити на життя, враховуючи факт, що дитину віком до 12 років не можна залишати вдома одну, а садочок на місяць коштує 1 тис дол і більше. І більшість приїжджих навіть не має рівня А1 по мові. Можна розраховувати тільки на низькокваліфіковану і низькооплачувану роботу, прожити з цього такій сім’ї неможливо.
    Навіть якщо віза діє довше ніж 3 роки, work permit має обмежений строк дії. Можливо, в’їхати буде можна, але що там робити з такою високою вартістю життя без роботи? Також потрібно враховувати зарегульованість доступу до канадського ринку праці. Для виконання переважної більшості робіт потрібно закінчити курси і отримати ліцензію. Перукарські послуги, масаж, приготування їжі вдома на доставку , догляд за дітьми, навіть вигулювання собак і т.д. Легше доступне прибирання, будівництво (і то треба пройти техніку безпеки, якщо легально), фабрики, сільське господарство. Наші, як вдома, кинулись робити все без курсів і дозволів, але довго так тривати не може, інші теж захочуть полегшений режим, і за наших візьмуться відповідні органи. Навряд чи канадці погодяться на цей когнітивно-поведінково-правовий хаос. Приходять і знімають для YouTube на будовах, залишають маленьких дітей одних вдома і хизуються які вони круті, дають оголошення про ведення бізнесу без відповідної реєстрації і дозволів і т.д. Все це до пори до часу.
    По-друге, з березня очікуються зміни у програмі, скоріше за все, в сторону обмеження. Європейські країни вже розібралися у тонкощах українського «біженства», коли люди їздили з країни до країни і збирали допомогу. Тепер при виїзді з країни допомогу анулюють. Цілком можливо, що людям, які в Канаді отримали одноразову допомогу у 3 тис дол і виїхали з країни, візи анулюють.
    По-третє. Люди з грішми, які сприйняли це вікно як можливість еміграції до Канади, все одно повинні будуть виконати умови по роботі і рівню знання мови з наступним отриманням PR. Знов зароблять імміграційні фірми, у Канаді це люблять. Крім того, у січні цього року у Канаді прийняли закон, згідно якого іноземцям заборонено купувати нерухомість. Знову таки, хтось прорветься через цю перепону, але це не буде масово. Нова Зеландія прийняла такий закон у 2018 році.
    По-четверте. Усі перелічені у моєму попередньому дописі фактори залишаються в силі.
    Підсумок. Спроба отримати безпеку за допомогою переїзду до Канади не самий оптимальний варіант, тим більше для тих, хто уже влаштувався у Європі. Росія страшить ядерною зброєю. У випадку ядерного конфлікту Північна Америка постраждає і скоріше, і більше, ніж Європа. В Європі у Росії багато друзів, удар туди малоймовірний. ЄС уже дав задній хід, не хочуть приймати наступний пакет санкцій. І взагалі з’являються неоднозначні повідомлення, які змушують серйозно задуматись про майбутнє. Не обов’язково канадське.

  • Для чого потрібна психотерапія і як обрати свого терапевта

    Це про психосоматику. Коли психологічні проблеми «вилазять» в різних органах тіла. Але так буває не завжди. Освіта психотерапевта передбачає вивчення психосоматиаи.

  • Для чого потрібна психотерапія і як обрати свого терапевта

    Високу агресивність по відношенню до психотерапії можна трактувати як поєднання психологічних захистів «знеціненея» і «реактивне утворення». Найактивніше і неусвідомлено реагують ті, кому це в дійсності найбільше потрібно. «І хочеться, і колеться». Ті, кого це не стосується, просто читають і йдуть далі, реакції немає.
    Таке відношення до психотерапії є частиною відсутності психологічної культури в цілому. До перукаря ходять, педікюр роблять, зуби лікують, дієту сповідують, а про душу забули. У кращому випадку заміщуючий копінг у вигляді різних активностей або друг як стихійний психотерапевт за пляшкою і розмовами «за життя». У північноамериканській культурі shrink (професійний сленг психіатрів і психотерапевтів) є невід’ємною частиною догляду за собою у цілому. Людина прагне до стану wellbeing. Психотерапія це про психічне здороа’я, не про хворобу.

  • Для чого потрібна психотерапія і як обрати свого терапевта

    Висока агресивність може бути як особистісною характеристикою, так і частиною національного менталітету. Така норма, так прийнято. У цьому випадку говорити про психотерапію не доводиться. Якщо це на особистісному рівні, тоді варто шукати «звідки ноги ростуть». Якщо є усвідомлення і бажання щось змінити.

  • Для чого потрібна психотерапія і як обрати свого терапевта

    1. Лікар-психіатр отримує освіту в мед університеті, ставить діагноз, лікує психічні хвороби медикаментозно, має право виписувати рецепти на ліки.
    Лікар-психотерапевт отримує освіту у мед університеті, у першу чергу лікує за допомогою психотерапії психічно хворих, якщо це можливо. Має право виписувати рецепти на ліки. Якщо додатково отримав освіту психотерапевта (це окрема освіта, вчитись щонайменше кілька років), може працювати з проблемами здорових людей. Без такої освіти є великий ризик патологізації думок, емоцій і поведінки клієнта. Будуть шукати ознаки психічних розладів, а не психічного здоров’я.
    Психотерапевт. Вчитись потрібно щонайменше 4 роки УПУ (Український Психотерапевтичний Університет) або 5 років (Трускавецький проект за програмою Європейської Асоціації Психотерапії — EAP). Вибір напрямку, теорія, власна психотерапія, робота під супервізією. Сотні і сотні годин навчання і досвіду під супервізією.
    Резюме. Звертати увагу на освіту фахівця, до якого ви звертаєтеся. Велика кількість сертифікатів на стіні не повинна вводити в оману. Це можуть бути всього лише кількагодинні сертифікати участі невідомо у чому.
    2. Членство в офіційних професійних організаціях. Теоретично це повинно гарантувати високий професіоналізм психотерапевта. У дійсності зараз цих асоціацій море-океан. Критерієм фаховості може бути членство організації у Європейській Асоціації Психотерапії (EAP). Такі професійні організації мають етичний кодекс для захисту прав клієнта. У США і Канаді ще звертають увагу на кросс-культурну компетентність психотерапевта. У Європі це практично відсутнє — лише етичний кодекс.
    Давно пора прийняти Закон про психотерапію.
    Клієнту варто ознайомитись і з освітою і з членством психотерапевта. Ви ж не підете лікувати зуби до студента, який прослухав лише кілька лекцій.
    3. Хороші психотерапевти не бігають за клієнтами, скоріше від них, оскільки останніх багато. На хорошого фахівця працює «сарафанне радіо».
    4. Не варто боятись психотерапевта, це не вакцинація від covid-19. У вас повинна з’явитись потреба звернутись до спеціаліста для вирішення якихось проблем.
    5. Не кожний психотерапевт підходить кожному клієнту і не кожен клієнт підходить кожному психотерапевту. Метод психотерапії, вік, стать, певні особистісні характеристики — все це має значення. Варто знайти «свого» психотерапевта.
    6. Спеціалізованої підготовки вимагає робота з клієнтами, які є міждержавними міжкультурними мігрантами (навчання і робота за кордоном, еміграція, зворотна імміграція). Переїзд до іншої країни це не лише релокація ( тобто переміщення з одного місця до іншого). Це глибока культурна і особистісна трансформація. На сьогоднішній день психологів і психотерапевтів, що володіють еміграційною компетентністю, практично немає. Це скоріше еміграційний коучинг ніж психотерапія. Все залежить з чим людина звертається.
    7. Для компаній більше підходять групові інтеграційні тренінги за різними напрямками, які проводять сертифіковані групові психологи-тренери. Психотерапія це занадто особиста справа.

  • Стоит ли менять Германию на Канаду?

    А какие цены были в летний сезон до пандемии? Вы же не поедете в отпуск в низкий сезон в феврале-марте, дети ведь учатся в школе. Расходы не состоят только из авиабилетов. Подарки, если не из Долларамы,. Несколько сот долларов в день будут уходить на проживание.. Питание, переезды, дантист и разные мед анализы, покупки и т.д. Ну и вы же «успешный эмигрант из Канады», пару тысяч нужно оставить родителям и родственникам, «блеснуть» перед бывшими друзьями и знакомыми. 10 тыс уходит легко.

  • Стоит ли менять Германию на Канаду?

    Важно найти ответ на вопрос — а почему Вы хотите уехать из Германии? Что Вас там не устраивает? И самое главное — за чем Вы едете в Канаду, что Вы надеетесь там найти? Нужно понимать, что после переезда в Канаду там многое тоже не будет устраивать. Эмигранту важно разобраться какие свои потребности он пытается удовлетворить переездом в другую страну. А может эти потребности эмиграция и не может удовлетворить, может это идеализированные ожидания?
    Одна из распространенных ошибок эмигрантов состоит в том, что они ищут страну, которая сразу подходит. Как соединение «папа-мама», соединил и все работает. В эмиграционном процессе принимающая страна («мама») остается почти неизменной (если не считать быстрый наплыв большого количества иммигрантов одной этнической группы). Изменяться нужно именно иммигранту («папе»). Это называется экономической, социокультурной и психологической адаптацией. Переживание внутренних психологических трансформаций относительно одинаково и не особо зависит от принимающей страны. А вот экономическая и социокультурна адаптация может существенно отличаться в зависимости от принимающей страны — Польши, Германии, Канады и т.д. Выражаясь бытовым языком, придется «американизироваться», «оканадиться» и «ополячиться», по-другому не бывает. Если понимания и готовности нет, стоит задуматься.

    При сравнении адаптации в Германии и Канаде стоит учитывать следуещее.
    1. Вы правы, в канадское мультикультурное общество интегрироватьься легче. В Германии, несмотря на большое количество иммигрантов, дискриминация по отношению к иммигрантам ощущается больше. Но при этом нужно быть готовым к жизни в мультикультурном канадском обществе. В Германии этого системно еще нет. Нужно понимать, что мультикультурализм это не только демографическое и культурное разнообразие.
    2. Не успокаивайте себя мыслью о том , что англоязычная среда Вам ближе«. Ни одна принимающая социокультурная среда не является для иммигранта близкой, даже при относительно небольшой дистанции культур. Избежать адаптации и личностных трансформаций невозможно.
    3. Правильно здесь пишут, нужно брать в расчет высокую стоимость канадской недвижимости, цены сильно выросли даже в провинции. Стоит попытаться просчитать баланс доходы-расходы. В расходы не забудьте включить мортгидж (если Вам, как новоприбывшему, его дадут), месячную авто страховку под 300 долл (если Онтарио), стоимость детского садика (если есть дети). После переезда материальное состояние может даже ухудшиться. В материальном плане это касается многих айтишников, переезжающих в другие страны. Если главный критерий эмиграционного выбора материальный, стоит хорошенько поразмыслить.
    4. Может давить на психику огромное расстояние между континентами. Из Европы можно за гроши прилететь лоукостом на Родину «подзарядить батареи». Это особенно важно в первые несколько лет иммиграции, это делает процесс переезда более щадящим. Поездка на Родину из Канады для семьи из четырех человек в летний период легко ляжет под 10К канадского доллара. Приходится решать непростую дилемму — потратить деньги на поездку или выплатить мортгидж за несколько месяцев. Люди годами не летают к родителям и далеко не всегда даже на похороны.
    5. В целом в Германии по сравнению с Канадой климат лучше, но зависит от провинции.

← Сtrl 123456...8 Ctrl →