якщо щось привнесено чоловіком, то для вас ок, а якщо жінками, то жах-жах-жах

Якщо щось привнесено літераторами у літературних цілях, то добре, а якщо фемками у ідеологічних цілях, то нафіг.

ракет, комп’ютерів та інтернету, а наразі існують і мають слова для свого позначення

Є суттєва різница: слова «ракета», «компьютер» і т.д. введені інженерами і науковцями відповідно потребам інженерії і науки, а слова типу «математьїїчленкиня» — то феміністичні мовні фекалії.

Пантелеймон Куліш, коли писав свої твори кулішівкою

Кулішівка була орфографізацією __реального__ народного мовлення. Членкині ж й інші **йкині ніколи в природі не існували.

Різниця у тому, що «програмістка», «тестувальниця», «лікарка» і т.п. увійшли в оборот спонтанно, а «математикиня», «фахівчиня», «членкиня» — результат діяльності фем-активісток по перенесенню на мовні нормативи своїх сексуальних комплексів.
Мову у будь-якому випадку не варто насильно змінювати під ідейні потреби; вона повинна розвиватись природним шляхом.
А кого травмує літературний варіант, то нехай вигадує собі власне письмо і користується ним виключно у межах колег по діагнозу.

Вважаю говорити так, щоб було видно професійні і аналогічні якості, а не стать.

100%. Є назва професії — наприклад, «девелопер». Якщо мова йде про абстрактного співробітника, то він і зветься тим же словом. А у випадку коли говориться про конкретну особу, то із фрази «фронтенд-девелопер Наташа» зазвичай і так ясно, що не мужик. Досі жили нормально, нащо плодити сутності і морочити другу сигнальну систему головного мозку. Це тільки «феміністкині» тригеряться на будь-який прояв чоловічої статі, в т.ч. у словотворенні.

Не жінки, а жінкині :)))

Математикиня ))))))

JS, безусловно, могуч, и каждую данную задачу на нём можно решить эффективно и красиво. Смысл фреймворков в другом. Когда приложение становится большим и очень комплексным, всё равно придётся прописывать множество инфраструктуры: взаимодействие между компонентами, управление данными, обработка событий... много всякого; а потом как-то структурировать это всё в унифицированную систему с централизованным управлением и разделением на слои. Но т.к. задачи типовые, то, имплементируя руками, в итоге приходишь к тому, что пишешь свой Реакт :) (или Angular). А зачем изобретать велосипед, когда можно прикрутить готовый фреймворк или либу, где всё что надо идёт из коробки — просто дёргай API.

(в статье примеры на JS короткие потому, что написаны без учёта взаимодействия функционала с окружающей системой; вот если добавить интеграцию с остальной архитектурой, всякие внутренние процессы, то кода будет очень, очень много :) )