Золкін косить під Гобліна.

Бред, про Trustee слышал, например? Каким боком украинские банки к виртуальной карте польского банка, которая работает везде, кроме того что не сделаешь перевод с карты на карту и по IBAN, а так в любом банкомате можно снять любое количество налички? Немелкая операция делается P2P прямо в крипте без захода в гривню, именно так работают некоторые магазины электроники, где можно за раз хоть на несколько десятков тысяч зеленых скупиться и никто не узнает.
А еще в любой обменке можно обналичить хоть миллион.
Да, недвигу и новую машину купить может быть проблема, но имхо в сегодняшней Украине это не самые уместные и разумные приобретения.
Зеленые керманычи прям как дети малые.

Навіщо ці розмови, коли є крипта.

Люди тупо тікають, і ніфіга ти з цим не зробиш. Навіть якщо завтра буде перемога, жити в цій країні не сподобається нікому. І це я навіть не про 5% військового збору для ФОП третьої групи.

Десь перетинався з ним у Team Int., запам’ятав його як просту та добру людину, світла пам’ять герою.

Та що тут незрозумілого? Нормальне життя — в сенсі, щоб до тебе не завітали ті ж пасажири бусіка чи мусора, і не відвезли назад в окоп, чи в суд, де тобі десятку вліплять за дезертирство. І чим при такому розкладі вас так дивує варіант суїцида?
Коли будуть ломитися у двері, більшість тих, хто спетляв, від усвідомлення такої перспективи або вскриється, або почне відстрілюватися, якщо буде чим.

Особисто ви знаєте хоч когось, хто успішно спетляв та повернувся до нормального цивільного життя? Звучить як фантастика, починаючи з тих термінів, яки ввели для військових-порушників, закінчуючи тим, чи взагалі можливо вибратися з зони бойових дій на своїх двох, та ще й одягнутим в піксель.

Ну, так. А далі що? В один файний день ракета в дах, чи за ноги-руки, в бусік та в окоп, з якого вже зворотнього шляху нема? Скільки ще років цього кожного дня чекати, сидіти в 4-х стінах, та з’їдати себе питанням «що я тут роблю»? Ще постійний страх за дітей.
Про «в окопах дах не їде» — ви це серйозно? Десь якийсь командир писав, що в нього в підрозділі втрат від суіциду більше ніж бойових.

Не дивно, Кумари готові кацапів у дупу цілувати.

Алкозависимый я был еще задооолго до войны, выгорание и все такое, а щас просто жах. Еще и постоянные мысли вроде «зачем мне печень, все равно рано или поздно на фронте убьют», не добавляют мотивации хоть как-то прикрутить краник.
Еще раньше надо было как-то за руль хоть иногда садиться, а щас вообще за калитку стремно выйти, куда там еще ездить...

Всі наймають, особливо якщо ті поїхали з рашкі, рахують, що вони вже «хороші рузькі».

Звертався до психолога (сам би нікуди не пішов, але була нагода побесідувати з жіночкой, яка приїжджала до хазяйки), вона дала контакт психотерапевта, з якою співпрацює, щоб та мені виписала якісь пігулки. Я злякався, що мені заборонять пити алкоголь через них і нікуди не звернувся. А в самі тільки пігулки я не вірю, організм потребує щоденної дози пива.

Все вони вірно роблять, на жаль. Такого «робітника», як зараз я, в такому психологічному стані, з такою «працездатністю» і ворогу не побажаєш. Може то тільки в мене дах поїхав, а в середньому по Україні все не так прикро, хоча я в це слабо вірю.

Так і мобілізаційного ресурсу достатньо, навіщо тримати людей під замком?
Тут вже писали — ті, хто хоче виїхати, в будь-якому випадку воювати не підуть, а якщо підуть примусово, то від таких солдат одна лише шкода.

Ти ніяк не можеш прогнозувати долю тієї різниці між 36.56 по НБУ та реальним курсом, куди вона йде, але це треба вірити в рожевих єдинорогів, щоб очікувати, що в нашій країні хоч якась частка з тих коштів піде на щось корисне для держави а не по кішенях причетних.
З донатами, та і з допомогою на армію, все це взагалі нічого спільного не має.
Бляха, ну не заради цього всі ці шахер-махери розробляються.

Радіти з того, що 8% власних коштів йдуть хз куди? Ну таке. Тим, хто взагалі без роботи, з них не перепадає ані центу, повір. І на військо теж.

Ок, зрозуміло, хз як інші, я просто закордоном не був з початку війни, тому не в курсі як воно зараз. Якщо нічого кардинально не змінилося, то ок.

В мене пісюк з’явився тільки у 18, коли я вже поступив до хаєвні — вітчима на роботі підвищіли до начальника відділку, та видали службовий ТАЗ-2109 та ноутбук Хітачі на 95-й вінді, на якому я колупав Делфі 4. А до цього в мене був тільки Спектрум, але за ним я просидів років до 15-ти, вивчів асемблер Z80 та щось подібне на паскаль. Потім мене вигнали зі школи та почалися веселі ПТУ-шні роки, коли було не до компів:)
А вже в 19, змінивше вже два виші, влаштувався на свою першу роботу прогером в одну підвальну контору.

Начпуя мені в Україні ця готівкова валюта? І як ії вивезти, якщо й була б можливість перевезти свою тушку через кордон? Дозволено вивозити лише 10К євро, все що зверху тупо відберуть, якщо знайдуть.

Мій досвід — у юності займався нічим — дрочив комп, грався в іграшки, пив пиво та палив. Так і за 40 перевалило, з’явилася родина, діти, а звички не змінилися.
Десь 9 років тому купив лісопеда — влітку ганяв по 40-50 км за раз, десь 2-3 рази на тиждень, якогось тонусу воно безумовно додавало, але і бажання після покатухи нажертися пива через сушняк — теж.
Потім купив ще один вел, двопідвіс, бо дупу на хардтейлі хай відбивають усіляки малолєткі.
А потім війна, довелося поколесити по країні, зараз те ж не в рідному Харкові, в підсумку на велі не був вже майже півтора роки, тільки працюю і бухаю, набрав 10 кг, хоча і до війни міг похвалитися зайвою вагою.
Але ніхто і нічого не примусить мене піти в якийсь спортзал, я просто це ненавиджу все своє життя.