Я не знаю які цілі діяльності НАБУ, але можу припустити що цілью НАБУ є не «боротьба» як процес, а реальне сутєве зменшення рівня коррупції в країні, як результат такого процесу. І після десяти років діяльності замість загальних фраз хотілось би побачити реальні досягенення стратегічного рівня. Можливо такі досягнення є, але ми про них не чули. А можливо стратегічних досягнень і не має, тоді треба визнати що в такому разі НАБУ не виконало свою функцію.
В цей самий час КНР та Тайвані економічне чудо
Звідки інфа що там зараз економічне чудо? У китаю свої проблеми, у тайваню теж.
платити додатково ЄСВ
не потрібно, оскільки ЄСВ платиться по гіг-контракту, в такому разі по фопу єсв можна не платити.
Наприклад, я можу просто написати в чат:
Перейменуй мені назву функції і заміни її у всіх інших місцях, де вона використовується
Перейменування функції в усіх місцях/файлах — це штатна функція IDE, яка давно працює без будь-якого AI, зокрема в Webstorm. І це швидше и надійніше, ніж писати в AI-чат.
Чи пропагувати АІ на проєкті?
Так, обовязково. Але, перш ніж почати, спочатку здивуй своїх колег своєю ефективністью. Почни тихо виконувати в 5 разів більше тасок, і почекай поки колеги здивовано не запитають: «Просто Анон, як тобі вдається робити в пять разів більше, та ще і суттєво якісніше?» От тоді і настане твій зоряний час.
Стосовно звільнень хвилюватись не треба — хороший спеціаліст завжди знайде роботу, а поганий — завжди зможе змінити професію.
Чи краще «приховувати силу», щоб не тригернути гонку з іншими девами за рейтинг/перформанс?
Якось дивно що крутий спеціаліст переживає за це.
Але поки не дуже зрозуміло як вони це все вирахували, тому ці цифри варто сприймати як приблизні.
Це не можливо вирахувати, бо на рівні гіту код АІ не відрізняється, і до того ж мабуть ніхто отдазу не комітить код написаний АІ. Якшо тільки вони не поставили всім розробникам запис екрану, а потім проаналізували кожну секунду активності кожного розробника.
Цукерберг — власник бізнесу, тому честно сказав що не знає, Пічаї та Надале — карьєрні менеджери, які кажуть те що хочуть почути, а не те що є насправді.
Така метрика як процент коду написаний АІ не має великого значення, бо з АІ можна генерувати велику кількість треш-коду. Якщо АІ вгадує цілі блоки коду, який збирається написати розробник, то це може свідчити про велику кількість бойлеркоду на проекті, та відповідно погані практики на проекті. Оскільки АІ не розуміє бізнес логіку, а може підмітити лише шаблонні конструкції.
Також в такому випадку треба одразу вимірювати час який витратили на промти (якщо це не просто автодоповнення АІ).
Також варто мати на увазі що автоматична генерація коду була і до сучасного АІ (сніпети, схематіки (як в Ангулярі, наприклад), банальний копі-паст, автодоповнення IDE. Також варто мати на увазі що власне написання коду може займати меншу частину роботи розробника. Значний час можуть зайняти: аналіз задачі в плані бізнес логіки (включно з мітами), аналіз існуючої системи та визначення найкращого рішення для інтеграції/імплементаці нового функціоналу, перевірка готового рішення, вичитка коду, код-ревью. Також є задачи де в принципі мало нового коду (фікс багів, або дрібні правки).
Розробники мікросхем працюватимуть по 64 години на тиждень. Поки що лише в Південній Кореї
Якось дивно що в одному пості нам розказують що AI вже замінив розробників, а в сусідньому пості — що розробники працюватимуть по 64 години на тиждень. Чи мікросхеми — «то другоє»?
ІТ це добре оплачувана галузь з низьким порогом входу.
І поріг буде тільки зменшуватись. Це відбувається останні 10+ років що я працюю.
Поріг входу тут визначається в першу чергу конкуренцією на вході. Якщо конкуренція — вища, то і поріг — вище. Конкуренція меншою не стає.
Обсяг технічних знань — менше не стає. Чутки про те що з AI ці знання вже не потрібні — мяко кажучи перебільшені.
Економіка так влаштована, що де низький поріг входу — там не має доброї оплати. І я не думаю що тут справді низький поріг. Низький поріг входу — це таксист, грузчик, прибиральниця, офіціант.
Чим не влаштовують, скажімо WhatsApp, Signal, Discord, або врешті решт MS Teams? Чому саме Телеграм?
1. Вони менш популярні. Я як користувач не хочу мати десять різних месенджерів у себе. Низька популярність у нас так же значить що більшість моїх знайомих їми не користується, и тому великої користі від них не буде.
2. Телеграм майже напевне є фсб-ним проектом, але це не проблема якщо там говорите про те що не цікаво фсб. Таким чином ви лише створюєте інформаційний шум, який заважає концентруватись на цікавих речах.
3. Обективно телеграм досить зручний.
4. Наступний по популярності — вайбер — теж схожий на руснявий проект, розроблювався в Білорусії, яка під сильним впливов сусіда. Те ще його продали «японцям» — може бути тільки прикриттям.
5. Практично всі більш-менш популярні месенджери кимось прослуховуються, залежно від того до якою країни вони належать. Про якусь повну надійність можно говорити лише якщо виконуються як мінімум всі наступні умови: 1) клієнт з відкритим кодом 2) всі меседжі шифруються на стороні клієнта через відомий алгоритм шифрування 3) ключи користувач генерує сам. 4) реалізація клієнту не виникає питань в плані надійності
6. WhatsApp — відноситься до фейсбуку. Я б не хотів би користуватись ії продуктами, бо вони формують закриті системи. Наприклад ви не можете читати пости в фейсбук без реєстрації там. MS — мені теж не подобаються їх політики. Discord — це трохи для іншого, я думаю.
тестове завдання за допомогою ChatGPT
Крім розвязку тестового завдання за допомогою ChatGPT є ще інша опція — попросити брата, який працює розробником, щоб він попросив своїх колег по роботі допомогти написати тестове завдання — реальна історія.
Майте на увазі, що ви не можете бути впевненні що кандидат сам написав тестове.
адже скоро всіх нас замінить штучний інтелект
Про це розказують з середини минулого століття.
Якщо AI може замінити розробників або/та в рази збільшити ефективність розробки софта,
то це не тільки повино привести до звільнень розробників, але також повино привести до баготократного прискороння темпів розвитку існуючих (та нових) проектів, зокрема опен-соурс проектів.
Відповідно в такому разі ми повині зараз бачити справжню революцію в опен-соурс проектах. Я поки не чув про суттєві зміни тут.
І вайб-кодінг краще показувати приєднавшись до якогось великого відомого опен-соурс проекту. Тому що типова задача программіста — це не написати простий проект з нуля, а вносити зміни в існуючий не тривіальний проект.
Реалістичні дедлайни: Якщо якась ідея займає більше одного вільного вечора без помітного прогресу — я її відкидаю.
А от з кодом бавився шось два чи три тижні у вільний час
Питання неправильно сформульовано. Фронтенд не ділиться на фреймворки.
Правильне питання: чому існують спеціалізації у фронтенді.
По перше це не просто фреймворки. Кожен фреймоворк створив свою екосистему. Відповідно кваліфікований розробник повинен знати не тільки фреймворк, а певний обсяг екосистеми цього фреймворку (різні бібліотеки). Фреймворк разом зі своєю екосистемою є досить обширною системою знань, і добре ії опанувати можна тільки через практику, і затративши купу часу.
По друге, теоретично можна «вивчити» всі три фреймоврка, але навіщо, якщо зазвичай на проекті виористовуються тільки один, а при наймі отримає перевагу той хто має більший практичний досвід саме з цим фреймворком.
По третє особисто мені Ангуляр подобається більше ніж Реакт чи Вью, а комусь може більше подобатись інший фреймворк. Вони насправді досить різні.
Теоретично можна, але що значить «швидко»? А ще цікавіше — яка якість роботи буде, якщо мається наувазі що «навчишся в процесі». Я бачив нетривіальний фронт-енд проект написаний бекендерами. По окремим фрагментам коду було зрозуміло що цей розробник javascript так і не вивчив — код був робочий, але адекватний фронтенд-розробник так писати не став би, а на нормальному технічному інтервью кандидат с таким кодом пролетів би. В інших місцях було видно що розробники ніколи не бачили як повинен виглядати правильно написаний компонент (наприклад як він виглядає в «Ангуляр Матеріал»)