Ок, думав би трохи відпочити, а потім зайнятися хобі, стрімити, ... Або ну ось треба трохи спланувати краще, ...

А по факт отримував би 4k та думав відкрити свою справу.

Технології застарівають априорі. Фундаментальні знання це, наприклад, Д. Кнут, а не Python.

Залежить від життєвої ситуації. Якщо пан бажає придбати нерухомість, то 8к, якщо все задовільняє, то можна відповити. Ще залежить кредити, ...

Ну... набір книжок виглядає як сугубо технічна інформація, з таким же ефектом можна читати PEP. Особисто я читаю книжки щоб взнати щось принципово нове, цікаве... А тут взагалі по деяким книжкам не для айтийців, а для тих хто планує війти в айті.

Інше питання читання хором. Ну цікавить тебе книга — читай. Чому саме її мають читати усі?

тому нам важлива не художня літератува, а технології

І як це поєднується з

Ми намагаємося читати екземпляри про фундаментальні знання — такі не втрачають актуальності навіть через 10+ років.

Не хочу особливо сперечатись, але хочу звернути увагу, що цей підхід вже вважається застарілим.

Ну... це не означає, що ринкові принципи геть неправильні. Як на мене тут скоріше мова йле про певні правила, ніж про ручне регулювання. Щось на кшталт того, що людям хочеться прогнозованої інфляції. Тому з’являється ФРС, яка керує ключовою ставкою на підставі не дуже складних правил, що дозволяє втримати інфляцію в певних межах.

Тому регулювання це не те, що держави залазять в економіку та керують в ручному режимі: цьому дам, цьому не дам. Це скоріше про те, що якщо в суспільстві є консенсус, наприклад, щодо того, що невелика інфляція це добре, то можна знайти такі правила, що система набула цієї властивості. Є розшарування — збільшуємо податки та отримуємо щось на кшталт скандинавської моделі. Але це не відміняє ринок та конкуренцію, яку, навпаки, намаються підтримувати як можна більше.

Особисто мені програмування дарує насолоду, близьку до статевої.

Але ось приклад типового пет-проекту. У дитинстві батько навчив мене грати у футбол на аркуші паперу: робиш три ходика, якщо загнав суперника у кут — б’єш штрафний, треба завести м’яч у ворота суперника. От захотілося пограти в цю гру. Знайшов один Android застусунок, але прога грала слабо, ніякого задоволення. Тому написав своє двигло, граю час від часу.

А гроші? Без вкладання в маркетинг ти не заробиш, до того ж мені й не треба бізнес-якость.

Так відладка саме й потребує особливе мислення. Зазвичай у жітті ми вчимося у середовищі, це помилки припустимі. Наприклад, ми вчимо іноземну мову, робимо помилки, але нас розуміють. Коли ми кидаємо спис теж саме, кидок може бути не ідеальним, але щось поцілити.

Коли мова йле про програмування, математику, налагодження, то одна помилка може зруйнувати усе, і треба її найти та виправити. От в житті такого досвіду небагато, тому це головна проблема, ІМХО, війти вайті, навчитися програмувати, тощо.

Стаття про стартапи, які чомусь назвали пет-проектами.

Ну... Якщо брати стартап мінімальної кількості розробників, то головна помилка концентруватися на розробці, коли там більше питання в маркетингу.

По-перше, не вони вміють, а Claude вміє. Тому це просто реклама їх продукта.
По-друге, вміння писати код нічого не варте без вміння відлагоджувати код. Після курсів усі можуть писати код, але влаштуються та лишаться лиже ті, хто навчиться його відлагоджувати.
Далі, без конкретних прикладів, коли саме вони пишуть код, щось сказати важко.

Тому md або LaTeX у маси!

Просто в жаві, а потім у шарпі воно набуло «класичного» вигляду.

Цей «класичний» вид я називаю Simula-like OOP, бо ООП на таблицях віртуальних функцій, скоріше за усе, виникло саме там. Але то час мейнфреймів, за якими особисто я не працював, тому я більше розглядаю то, що називалося персоналками. Ну а там панували Turbo C, Turbo Pascal, FoxPro, Clipper, ... можливо Quic Basic у школярів. 1991 — 1993 це вихід ООП версій. Так, Turbo Pascal був перший та вийшов ще у 1989, якщо брати C++, то Watcom з’явився у 1993, Turbo C++ це 1991, але... Все ж таки набуло популярності більше Borland C++ 3.1, хоча реалізація C++ навіть там була досить обмежена.

Якщо брати саме маси, а масовим програмування стало на персоналках, то у 1993 усі писали процедурно, а в ~1995 усі перейшли на ООП, тим паче що з’явилося Turbo Vision, Delphi, це відбулося досить швидно та ніхто не чиплявся.

Ну... патерни програмування, ООП вийшо зі світа Java більше, де процедурного програмування ніколи не було. SOLID це намагання дати раду ООП.

Взагалі не сходиться по часу. Коли було продедурне програмування, не було інтернету. Коли з’явився інтернет, не було процедурного програмування. Тому якщо брати монолітні сервери, то це точно не процедурне програмування.

Взагалі, якщо брати процедурне програмування, то це мова Сі, та часто філософія Unix систем. А це командний рядок та різні правила на кшталт:

Чим менше — тим краще.
Кожна програма має добре виконувати лише одну роботу.
Створіть прототип якомога швидше.
Виберіть портативність, а не ефективність.
Зберігайте дані в плоских текстових файлах .
Використовуйте переваги програмного забезпечення на свою користь.
Використовуйте скрипти середовища, щоб збільшити портативність.
Уникайте неконтрольованих інтерфейсів користувача.
Зробіть кожну програму фільтром .

Тобто знову мова не йде про моноліти. grep, cat, sed, find це все окремі незалежні програми.

А взагалі ООП досить швидко перемогло процедурне програмування. Як тільки вийшов Borland C++ 3.1 та Turbo Pascal 5.5, то усі швидко почали писати лише ООП, я був перший. Тому що ООП набагато ближче до інтуїтивного сприйняття світу. Я кинувся переписувати свої процедурні програми і... шашкову програму у процедурному стилі я писав тиждень. Коли я її пробував переписати в ООП, з класами колір, фігура, шашка, дамка, поле, ... то мучився більше місяця, та закинув. Навтіь тоді, коли перевід вдавався, то чіасто втрачалася швидкодія. Але навіть тоді я не придав цьому багато значення, переоцінка прийшла трохи пізніше.

Тому я не бачу жодного впливу процедурного програмування на SOLID.

Не знаю, до чого тут культура споживання. Як на мене, то IT одна з самих безпроблемних галузей. Але психологія на кожному кроці, вигорання, такі проблеми, сякі...

В Україну так, але в умовний Азейбарджан можна. USDT також можна. Тому були б рублі, а вивести їх це суто технічне питання (%%).

Знову шматок протиречної інформації, яку можна зрозуміти як щось кумекаємо, а що вийде ми не знаємо

Остаточну економічну модель має представити Мінекономіки. За попередніми очікуваннями, її впровадження може приносити державі до 10 млрд грн щомісяця.

Добре, виникає питання, а звідки кошти? Поки що проекти бронювання не передбачають виплат, воно безкоштовне, тобто державі не приносе нічого. Окрім бонусів перевіряючим органам.

Максимум, що можна придумати, що розрахунок у тому, що підприємства почнуть підвищувати з/п, принаймні на бумазі, та будуть сплачуватися більше податків. Ну... можливо... але це дуже важка тема, може просто відповідно збільшать з/п чоловікам, зменшать жінкам, та просто переводами компенсують.

Але більше ймовірно, що таким чином планується утримувати певний збір. А тут виникає питання, чому тоді ми так заморочуємося, хто скільки заробляє? Яка різниця, чи ти сам заробляєш, чи за тебе коханка платить?

І знову 10 млрд грн щомісяця це добре. Тільки куди вони підуть? Припустимо це $250M. це означає, що якщо брати розрахунок $10k на місяць, то це 24 000 військовослужбовців, тобто виглядає +/- цікаво для вирішення питання мобілізації, кожен місяць можна пропонувати $10k підйомних. Цифрами можна гратися, але тоді й на ТЦК можна зекономити, а це зарлатні 150 000 мисливців.

IT та психологія пов’язані дуже простим зв’язком: в айти є гроші, тому психологам треба туди зайти хоч тушкою, хоч чучелом, якщо немає проблем то вигадати, та запропонувати як їх вирішити.

Бо судді це поважні люди, які приймають рішення, від яких може щось залежати. А що ветеран, кому він потрібен? Сам винен, що дали бусифікувати та не знайшлися кошти відкупитися. Та й можна сказати, що ЄС на це гроші не дає, гарна відмазка.

Так, єдина небезпека для них, що може вибухнути. Але...