Дякую, як бачив цю штуку. Це гарний приклад як почати робити свою збірку сміття під дотнет, якщо для ваших сценаріїв це принесе користь, як це роблять в JVM-світі. У мене мета була інша. відпиляти лібу (бо вона фактично так побудована як ліба) і вставити її в іншу програму.

Також може тобі буде цікаво github.com/...​C/tree/claude/experiments тут взагалі за допомогою NativeAOT зробили збірку сміття на C#.

божевільний

Не знаю що саме ви мали на увазі, але буду вважати що це комплімент

Питання до Катерини, а не до автора статті. Які конкретні, хай і невеликі кроки можуть зробити читачі статті прямо зараз щоб покращіти ситуацію?

Не повіриш. Але в чатах мені вже те саме казали, тому думаю не лише тебе одного ця тема турбує.

Промпт, промпт. але із простатою працювати звісно також навички потрібні, не просто так на лікарів вчаться довго

Я розумію чому людям із індустрії воно здається дивним. Але за педагогів не зрозуміло. Може вони кажуть якісь педагогічні перепони в цьому?

Ну моя позиція не тягнути в англійську якщо людина поки не хоче. Я вважаю що можна вчити і так і це не буде гірше. Вимоги до англійської це зайвий відсів. Весь пітон із інтернету ніхто не забере в дітей і звісно це не лише лише. Хто більш амбітний він буде сразу із англійської може починати хто менш буде займатися лише програмуванням а не вивчати англійську і плутатися в концепціях і постійно перекладати свої дії англійською.

О! Виглядає круто. Опису мови і ще що можна зробити не вистачає. Но для початку саме те що треба і прикладів відносно багато

Дякую. Знайшов. Щодо помилки із запуском — можливо через айфон це.

Також дрібна незручність — коли не головному сайті вибрав українську то пісочниця відкривається англійською

Не зміг знайти де мову поміняти. Не можете підказати?

Для навчання англійська мова це занадто складно. Хочаб інтерфейс треба мати українською, без цього буде складно.

Також я не побачив якогось візуального майданчика де можна щось малювати. Без цього дітям буде не цікаво.

Я також вважаю що потрібно мати локалізовані бібліотеки щоб діти команди писали також українською. І навіть сінтаксис повинен бути локалізований. Також гарно було би локалізувати повідомлення про помилки. В цілому ідея гарна але треба пробувати. Поки наче занадто сиро.

Коли запустив приклад написало помилку — Preview root not ready.

ця стаття нічим принциво не відрізняється від лозунгів Федорова. Це не технічна стаття, а скоріш політична заява що треба все робити по іншому. План який пропонується — не реалістичний, я не знаю, як хтось хто працював із держорганами може вважати що 6 місяців це реальни строки для впровадження складного рішення.

— Цифровізацію існуючого контенту включно з архівами.
Цифровізація існуючого контенту це прямі витрати. Звідки брати гроші на це? Хто конкретно за цим планом вважається оптимальним спонсором цього проекту?

Цифровізацію державних реєстрів з можливістю машинної обробки.
— Знову таки, це доволі відомий в світі процесс відкриття реестрів під назвою Open Data. Зазвичай це означає що потрібно кожний департамент різних міністерств вчити як працювати в умовах відкритих даних. Це складна соціо-технологічна проблема, бо неможна просто «взяти і все відкрити», не навчаючи людей як правильно оновлювати дані, як слідкувати за якістю даних.
Знову питання. Хто спонсор цього банкету.

— Стимулювання створення українського контенту в інтернеті.
Насправді виглядає що автор чи митець який бажає створювати контент українською вже це робить. Розважальний контент завжди мав сильні позиції в Україні. Література начебто намагається щось робити сама для себе.
Технічний контент для ІТ — не хоче нічого спільного мати із українською, бо люди звикли споживати англійську або російську. Культурно це важко побороти. Педагогічні матеріали, не відомо мені.
Мені здається без конкретизації що саме потрібно стимілювати це буде гарне політичне гасло. Персонально я вважаю що більше розважального контенту українскьою не покращить ситуацію із національною ЛЛМ ніяк.
Комерціалізація працює зараз, і люди зацікавлені покупати альтернативи, але якщо воно повільно рухається то ринок слабий. плюс в країні не так багато зайвих грошей на контент.

— Партнерство з видавництвами для доступу до літературних творів.
Це дуже делікатне юридичне питання, який зиск видавництву віддавати в машину по побудові плагіату свою інтелектуальну власність, або інтелектуальну власність своїх партнерів та авторів? Це процесуально ще може бути той самий головний біль.
Це занадто абстрактна теза, її краще би прояснити, бо зараз це прохання передати свою власність на користь операторів ЛЛМ. Це дивне партнерство.

— Координацію з освітніми закладами для збору академічних текстів.
Тут нічого сказати не можу, лише знову запитати — звідки брати гроші на це.

— Створення українських перекладів для наявного контенту іншими мовами.
О, це точно проблемне питання. Як ви бачити переклад? Хто буде перекладати? Перекладачі, яких мало? чи переклад планується бути із допомогою ШІ і редактурою. То питання, а яка буде цінність такого контенту для якісної української мови?
Знову ті самі питання щодо стимуляції контенту. що потрібно перекладати, що не потрібно

— Створення синтетичного контенту. Це буде вимагати не лише вкладень в інфраструктуру та GPU-годин — неодмінно постане питання копірайту, наприклад.
Тут нічого сказати не можу, лише знову запитати — звідки брати гроші на це.

Тому кожен пункт це складний пункт, який красиво виглядає на папірі, але ви вважаєте мабуть що хтось там все спланує. хто конкретно повинен розвивати це питання? Якщо це волонтери від ІТ, то чому ви вважаєте що люди не роблять аналогічні кроки які доступні їм по ресурам.

Тому якщо ви бажаєте мати політичну опозицію Федорову, краще мати якісь більш прагматичні описи того що треба робити. Бо інакше після боротьби із драконом, у нас буде інший дракон.

Спробуй просто зібрати будь який проект. зазвичай багато проектів де так чи інакше якісь дрібнички в документації не прояснені. Якщо ти зможем законтрібютити в документацію це гарний перший крок, і дасть тобі розуміння, як люди спілкуються на проекті, і які їх цінності.

Також можеш знаходити задачки по тегам good-first-issue, help-wanted або аналогічні. так само можеш вибрати в гуглі «good first issue» і тобі дадуть декілька вебсайтів де можна легко буде пошукати проекті. Логіка перших контрібьютів повинна бути приблизна така — якщо можеш щось зробити в один рядок, то краще зроби таку задачу. бо щось складніше це зазвичай до великого спілкування із контрібьюторами, і ти можеш просто не вгадати як вони думають. краще не інвестувати спочатку в проект якщо ти не впевнений що тобі сподобаються там люди.

дуже погано контрібьютити в якісь великі проекти, де все більш менш індустріально, типу реакту, дотнеті, дуже великий ризик якщо немає конкретної проблеми, що тебе проігнорять, або ти невгадаєш.

Ще важливо щоб мейнтейнери швидко відповідали, бо інакше ти можеш дуже довго чогось чекати, і часто взагалі не дочекатися відповіді. Це до речі як раз перевіряється контрібьютами в документацію, чи якісь дрібні покращення (не рефакторінг) які допомогають іншим користуватися продуктом. Ти витрачаєш мало часу, і просто дивишся як довго твої зміни мержили, що тобі за рецензію дали. Це найдешевший спосіб перевірити чи це твій проект чи ні.

ще дуже допомогає бути в якійсь тусовці, чи чаті, де люди активно намагаються контрібьютити, так тобі люди можуть допомогти із ідеями до якого конкретно проекту потрібно долучитися, дати може якісь поради, чи просто допомогти зробити конкретний перший крок. бо я розумію що перші рази це виглядає не зрозуміло.

Якщо будеш пробувати, точно щось вийде! Бажаю щоб ти знайшов ті проекти де ти хочеш допомогти, і щоб вони тобі подобалися

Напрямую доступу немає. Це наче погано, але звʼязку JavaScript + C# краще розглядати как звязку C+ Python, де JavaScript це С. Через це вилазять особливості interop. Умовно ти можеш це зробити але це буде дорого якщо так гранулярно робити. Краще групувати більше JavaScript і робити більше коду через свої функції доступними в С#

Дуже дякую за переклад, і за мотивацію до нього. Я сам намагаюся перекладати якісь цікаві статті, тому серцем розумію які проблеми ви переживали.

Ще хочу сказати що ви у цій не простій справі не одні, і є інші спільноти які також займаються перекладами, наприклад
1. переклад Реакту github.com/...​s/uk.react.dev/issues/457
2. Чи свій форк перекладу MDN під назвою ВебДоки webdoky.org/...​ak-ziavyvsia-tsei-proiekt
3. Також переклад документації Кубернету andygol-k8s.netlify.app/uk/community

Є також титанічний проект w3schoolsua.github.io/html/index.html але невідомо хто це робить, і спроби моїх знайомих перекладачів знайти автора щоб якось співпрацювати із ними, були невдалими. Якщо ви знаєте цих людей, то спробуйте зв’язатися зі мною.

Якщо ви або хтось інший знаєте гарні проекти які перекладають українською важливі книги, то будь ласка поділитися ними.

Також було би круто якщо би пан Андрій зміг додатися до якихось із існуюючих комьюніті, наприклад до команди ВебДоки, не для того щоб допомогти перекладати, а щоб ми якось могли обговоювати термінологію і намагалися більш консістентно перекладати. Можливо це не актуально, але чому би не спробувати

Дуже дякую за переклад, і за мотивацію до нього. Я сам намагаюся перекладати якісь цікаві статті, тому серцем розумію які проблеми ви переживали.

Ще хочу сказати що ви у цій не простій справі не одні, і є інші спільноти які також займаються перекладами, наприклад
1. переклад Реакту github.com/...​s/uk.react.dev/issues/457
2. Чи свій форк перекладу MDN під назвою ВебДоки webdoky.org/...​ak-ziavyvsia-tsei-proiekt
3. Також переклад документації Кубернету andygol-k8s.netlify.app/uk/community

Є також титанічний проект w3schoolsua.github.io/html/index.html але невідомо хто це робить, і спроби моїх знайомих перекладачів знайти автора щоб якось співпрацювати із ними, були невдалими. Якщо ви знаєте цих людей, то спробуйте зв’язатися зі мною.

Якщо ви або хтось інший знаєте гарні проекти які перекладають українською важливі книги, то будь ласка поділитися ними.

Також було би круто якщо би пан Андрій зміг додатися до якихось із існуюючих комьюніті, наприклад до команди ВебДоки, не для того щоб допомогти перекладати, а щоб ми якось могли обговоювати термінологію і намагалися більш консістентно перекладати. Можливо це не актуально, але чому би не спробувати

Дякую, тепер є що подивитися!

Тепер у мене питання до Юрія і Дмитра. чи є ще книги які би описували якісь гарні українські рішення. Бо є у мене ідея для початку спробувати зробити емулятор для машини «Київ» як воно описано у PDF посиланнях вище.

Чи має сенс квантові обчислення без грунтованих знань у інших галузях. Як тобі фізика, хімія, NLP, клітинна біологія мабуть?

Наскільки продвинутим повинні бути знання лінійної алгебри? бо якщо взяти звичайні лінійні простори то навіть без точного апарату на інтуїції можно працювати, а як справи із Гільбертовими просторами? Вони начебто не дуже легко даються.

Чи ви знаєте гарні матеріали які популяризують квантові обчислення. Я бачив лише або є спрощення на рівні кьюбітів або зразу беремо і показуємо матапарат. Можливо якісь проміжні ідеї як зробити напрямок більш доступним?

Якщо вирішитесь зробити на JS було би цікаво подивитися, та й внесок можна свій вкласти також.

Я на питання мови програмування українською дивлюся трішки інакше. Я вважаю що спочатку потрібно мати базову бібліотеку на сучасній мові програмування, а потім, якщо це буде цікаво локалізувати саму мову та інструменти. C#,F#,Java,JavaScript наприклад дуже гарні кандидати до адаптаціі накшталт Алгол-68

Але усе це марно, якщо немає зацікавлених викладачів які зможуть дати відгук, чи це допомагає чи ні, розповідати про концепції у програмуванні