А мене турбує те, що хтось роками ходив українською землею і не бачив молодих людей різних «екзотичних» для нашого повсякдення національностей, котрі приїздили до нас навчатись у вузах... Це ж як треба широко заплющити в очі, щоб нарахвати «буквально десятки»? Сам, відправившись на навчання, по кілька десятків таких парубків на тиждень зустрічав. А найнесподіванішим випадком була розмова двох іноземців африканської і азіатської зовнішностей: вони україньскою обговорювали домашнє завдання. Рік то був приблизно 2003 — 2004 (до релізу першого Сталкера ще кілька років)