Тіпа дружина так хотіла, а її не пускають? Ви, схоже зовсім погано жіночу психологію знаєте. Ба більше, в сучасному світі 2/3 сімей так живуть. В часи інстаграму та соцмереж, жінка підвищує самооцінку іншим чином, їй чоловік під боком, в реальності не надто потрібен.
А Володимиру респект. Багато його однолітків, спились в такій ситуації. Спорт і хоббі — то чудово.
Коли були такі думки, то почав працювати на парттайм, потім зовсім звільнився, робив ремонт в новій квартирі, доводив авто до ладу. Наразі маю певні фінансові цілі, тож знову працюю на повну. Може за кілька років буду мати пасивний дохід і зможу місяцями валятись на пісочку, чи бавитись з дітьми. Круто, коли ти фоп і можеш регулювати приорітети.
Що до ниття, подорожувати дорого, я не можу собі дозволити хоббі — це все туфта. Подорожувати можна майже безкоштовно, жити в палатках, витрачати мінімум і у цьому своя романтика. Багато раз зустрічав людей, що катались на серфі, дайвили, чи жили на лижному курорті, катаючись ледь не безкоштовно і підробляючи інструктором. Пам’ятаю пані з Москви, професора з математики, що вме покинула і вже два роки занурюються з туристами до затонулих суден у морях Азії, і не збирається вертатись.
Спробуйте за рік висунути претензії з якості купленого товару до розетки, і зрозумієте.
Пані або нікуди не виїжджала, або пише по методичкам. Рівень сервісу в тій самій Польщі, на голову вищий. Під час доставки щось сталось — повертаєш товар безкоштовно і отримуєш гроші. Купив не те в магазині, наприклад іграшку малому, розпакував, включив — не те, повернути тут же за 2 хв — легко. Якість продуктів, товарів для побуту, якість роботи держ органів з контролю всіх і вся — зовсім інший рівень. Ніхто не свариться на заправках за якість палива, бо держава це контролює.
І це я не кажу за серйозні кейси зі шкодою здоров’ю під час операції, чи косметичних процедур, чи з автомобілем на СТО. Більшість компаній використовує страхування відповідальності, і у випадку факапа, ніхто не йде бити морду майстру, а просто дзвонить до строховика. А розказати вам, як розетка мені привезла некомплектну техніку? Чи як нова пошта пошкодила товар, і морозилась, бо розпакував його вдома, а не на пошті (двері 2м х 0,8м).
Підкажіть хто в курсі, що з цінами на аренду? Вона виросла в гривні, в порівнянні з довоєнними цінами, чи ні? Народ бідкається, що нема роботи, при цьому знайти хату в аренду стало неймовірно важко.
За яких причин ти не вкладаєшся в терміни, можливо навантаження завелике?«, «Чи можу я допомогти тобі?» тощо.
Так, потренділи і розійшлися, тільки забули, що планування та розподіл задач — відповідальність менеджера. А винуватий чомусь девелопер. Насправді причин мільйон, від вигорання через постійні овертайми, до частих змін вимог і переробляння реалізацій. І про все це менеджер в курсі.
Що до токсичності. Бувають конфлікті ситуації, через різниці у світоглядах чи надмірни тиск однієї зі сторін. Мав ситуацію, коли потрапляєш в колектив загнаних овечок, і на першому ж мітінгу, задаючи незручні питання, стаєш токсичним. В такому разі й правда, краще йти.
Чомусь тобі було начхати на проблеми тих людей, що вийшли з протестом, на заборону тракерам їздити до сша, що фактично означало втрату роботи для них. Але їх твоє 24/7 за вікном, має зачіпати? Інфантіл з чсв до небес детектед.
У влади в демокр. суспільстві немає власної волі. У вас совок в голові. Єдиною причиною давати ці гроші, було розуміння, наслідків. Що голодні люди почнуть влаштовувати бунти, теракти та грабувати склади. А ще раніше, коли приймали рішення «всіх під замок», мали зважувати та прорахувати всі наслідки, та як їх розрулювати. І якщо свідомо пішли шляхом «за рахунок інфляції рік будемо жити не працюючи», то або ідіоти, або мали свій інтерес. Не розумію, як таке можна виправдовувати.
Так, всі, хто виліз зі шкури раба, вам дошкуляють, та треба неодмінно їх принизити та знецінити.
О, то ви далеко зайдете з такими цінностями. Виходить, що й майдан «створював незручності» жителям Хрещатика, і овощ мав законне право всіх постріляти/засудити/ув’язнити? І шахтарі, що виходили на страйки кожні
Що до допомоги +2к. Не знаю як в Канаді, але в курсі ситуації в США. Казначейство друкувало міл’ярди нічим не забеспечених доларів, при явних симптомах сповільнення економіки, просто роздавало їх всім бажаючим, що призвело до величезних проблем на ринку праці, неймовірної інфляції, а тепер ще й, ймовірно, викличе рецессію. Вони фактично забрали гроші у тих, хто мав долари на рахунках, і роздали їх всім охочим. І це при тому, що купа економістів тоді кричала «спиніться, що ви робите».
Так, інколи правильні питання, треба ставити в правильний час. Я якось спитав СЕО на фінальному інтервью, чому у його компанії рейтинг 3/5, і чи немає там проблем з менеджментом та овертаймами, про що кожен
Проблеми та помилки, що не дозволять вам потрапили саме до Люксу. А може нам туди й не треба. Зі свого досвіду, було багато спроб працювати з люксом, та кожного разу щось йшло не так. Зараз навіть не розглядаю їх пропозиції
Доречі так. Багато прикладів, коли люди починають інвестувати у etf сумнівних корпоративних фондів (типу пенсія), чи щомісяця купують акціії власної галери (EPAM наприклад), бо всі так роблять. На питання, а чи проводився аналіз довгострокових ризиків та перспектив, порівняння з іншими фондами — пустий погляд.
Зараз пів України заздрить тим, хто виїхав зимою аби куди, навіть на −500, промінявши хороми в Києві на маленьку однушку десь в Осло, Лондоні чи Кракові. Гроші не завжди мають пряму кореляцію з якістю життя.
Все просто. Економічна доцільність. Звільнити вас і знайти іншого на ті самі гроші, для них дешевше. Щонайменше, так думають топи. Але в довгостроковій перспективі це дуже небезпечний шлях.
Для працівника це не має сенсу навіть обговорювати. Я вам потрібний — платіть вище ринку. Ні — я йду до тох, кому я більше потрібен.
З власного досвіду, компанії з «сімейними цінностями» були дном з точки зору умов роботи, на кшталт гуртка фріків, але декому воно заходило. Думаю, це психологія, щось по типу стосунків тиран-жертва, де обоє є хворими і взаємо залежними.
Ще забавляють корпоратвні програми, коли на кожну фішечку треба подавати окрему заяву, поновлювати іх що квартал. Під спорт видають одну карту, для обідів — іншу, для допомоги дітям — третю. І ти як баран носиш купу карток, якими не можеш розплатитись там, де хочеш.
Враховуючи все це, утримання співробітника є болючою проблемою галузі.
Нема ніякої проблеми галузі. Є ринок, який регулює попит і пропозицію, і є купка неповоротких компаній, що не встигають за ринком, через це втрачають кадри. Спроби цю ситуацію вирішити неринковими методами призведуть до ще більших проблем.
75% звільнень можна запобігти, якщо вчасно помітити проблему і пропрацювати з людиною
Часто працювати треба з компанією та процесами. І тут все складніше.
PS. В Европах-Америках є цікавий досвід. Зветься sign-in bonus, коли людині разом з першою зарплатньою, виплачують премію, розміром як ще
Маю трохи досвіду роботи в різних дивних компаніях. Всюди є свої плюси й мінуси.
Що до маленьких компаній, стартапів я б виділив:
— відсутність нормального менеджменту, адекватного планування по проектах
— відсутність піпл менджменту, всім чхати на твої приорітети і самопочуття в команді
— високе та нерівномірне навантаження
— потрібні «універсальні солдати», щоб робити роботу за себе, за того хлопця, на якого не вистачило бюджету, та за лінивого непрофесійного менеджера, на якому зекономили.
— часто такі компанії очолюють самовпевнені інженери-саомучки, що давно виросли зі свого стартапу, але не змогли змаштабувати знання та уміння на велику компанію.
— часто присутня жорстка вертикаль влади з культом лідера та прогандою, як наслідок, надзвичайна ворожість до будь яких покращень.
Плюси теж є:
— професійні навички ростуть дуже швидко, вони постійно вдосконалюються, бо доводиться вирішувати проблеми поза межами власних компетенцій.
— можливість багато речей робити по-своєму, бо відсутній контроль зверху
— широке поле для оптимізацій
Зі смішного, мали довгу дискусію з CEO що до придбання стандартних тулів, як то джира, конфлюенс, і нам відмовили, бо то за рамками бюджету. При цьому найняти двух девелоперів і забути купити їм обладнання для роботи — то норм, втратити 1 людино-місяц, та всім пофг, це для нас не гроші.
Особисто для мене, така компанія — то цікавий фан і виклик на короткій дистанції. Але постійно працювати в стресі, хаосі і понаднормово, за невеликі гроші — то фігня. Шлях у прірву.
Зобов’язання сплачувати податки, в т.ч. ЕСВ, інує до моменту, коли ФОП подає заяву про припинення діяльності. З цього моменту немає різниці, закрили (чи зняли з реєстрації) його одразу, чи за півроку, чи воно висітиме в стані припинення десятиліття. Податки ви не платите. Діяльність не здійснюєте. В мене напиклад, досі висить близько 200 дол переплата по ЕН, яку податкова відмовляється повертати, ігнорячи листи з вимогами пояснити що відбувається. Не платіть податки в УКраїні.
А як Польща має іще допомагати? Ті, хто приїхав півроку тому, хотіли інтегруватись, вже вивчили мову, знайшли роботу і школи-садочки, живуть і вертатись не збираються.
В Канаді ще хворий на всю голову Трюдо, зі спробами наплювавши на конституцію, загнати людей в гетто. Примусово колоти, заборонити виходити з дому. А для протестантів, ледь не тероризм приписували. Отака демократія і свобода.
Нормальну, це яку? З ногами руками? Чи в чьому нормальність? Ви вважаєте, що жінка, що росте та виховується в суспільстві, де вона є безумовною цінністю за самий факт пртналежності до слабкої статі, ходить з такими самим подружками в школу, зневажає чоловіків, вчиться феміністскім лозунгам, може щось дати чоловікові? Ну народила вона дітей, що далі? Були неодноразово описані навіть спроби привезти «ідеальну» з Азії, всеодно через рік-два вона інтегрується в суспільство і його цінності.